Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Переваги і недоліки системи «Точно в термін»

Переваги і недоліки системи «Точно в термін»
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Переваги і недоліки системи «Точно в термін»

Організація може домогтися конкурентної переваги, використовуючи наступні фактори:
•    швидкість постачання;
•    надійність постачання;
•    якість;
•    дизайн/інженерне рішення;
•    більш висока маржа;
•    більш низьке вкладення в розрахунки на кожну одиницю. Деякі з цих факторів важко виміряти у фінансовому відношенні (наприклад, швидкість і надійність доставки, якість і дизайн/інженерне рішення), тому що вони не пов'язані прямо з вартістю продукту. Однак вони складають основу міжнародної" конкуренції і використовуються в конкурентній боротьбі.
• Чотири критерії — швидкість і надійність постачання, якість і дизайн — націлені швидше на збільшення продажів, ніж на просте скорочення витрат, тому що важко визначити ріст продажів, викликаний змінами, оцінити фінансові переваги. Зниження запасів (сировини, напівфабрикатів і готової продукції) фактично дозволяє знизити витрати.
Як підхід до виробничої діяльності, заснований на принципі безупинного поліпшення і скорочення втрат, Т-В може бути застосований у будь-яких умовах, однак у своїй найбільш ймовірній формі, а саме у вигляді потокового виробництва без запасів, система стає трохи більш обмеженою за сферою застосування. В принципі, виробнича система Т-В повинна мати вкрай високу реакційну здатність, оскільки всі затримки зведені до мінімуму і немає ніяких відставань у вигляді невиконаної роботи. На практиці короткий час циклу досягається тільки при точній відповідності виробничих потужностей і потреб ринку і при стабільній роботі постачальників. У тім вигляді, як система Т-В була описана вище, вона ефективно працює тільки в умовах стабільного і передбачуваного попиту.
Т-В не враховує проблем сезонності і практично не залишає можливості для методу погоні за попитом. Це означає, що як би не велася робота в цехах, буде залишатися потреба в збереженнізапасів готової продукції. На жаль, наявність складу наприкінці виробничої лінії ніяк не сприяє бажанню скорочувати втрати — відношенню, вкрай необхідному при Т-В. Саме тому компанії, що перейняли дану систему роботи, часто мають окремі склади готових товарів чи навіть звертаються до субпідряду, коли вся продукція продається агентам, що потім займаються її розподілом.
Парадокс Т-В у тім, що, усуваючи запаси — в ідеалі на всьому протязі ланцюжка постачань, — система дає можливість працювати дуже гнучко й чуйно, але — тільки в умовах ринку з низькою розмаїтістю і високою стабільністю.
І останнє, за що критикують Т-В, це безупинні поліпшення. За своєю природою такі поліпшення відбуваються повільно і на перший погляд непомітно, так що відразу після впровадження яких-небудь істотних змін не спостерігається. А зміни, із самого початку проведені примусово, можуть продовжуватися лише до визначеної межі.
Часом пропонується альтернативний спосіб, відомий як реінжиніринг бізнес-процесів (Вшіпезз Ргосезз Ке-епфіеегіп§, ВРК). Даний метод полягає в переоцінці компанії в цілому чи окремої її частини, при цьому в главу куха схавихься мета, а поточний стан ролі не грає. Іншими словами, відбувається пошук оптимальної структури. Це, звичайно, нічим не відрізняється від системного інжиніринга — підходу, що з'явився ще в 1960-х рр., і новий метод має ті ж недоліки, а саме:
•    Уміння проектувати. Поступова зміна чогось, що працює, швидше за все, не приведе до кахасхрофи. Цілком нова розробка цілком може виявихися невдалою.
•    Опір змінам. Продиктовані зміни рідко коли приймаюхься настільки ж охоче, як прийняті шляхом переговорів. Опір може бути досить сильним, щоб загубити всі нововведення, навіть якщо теоретично вони вірні.
•    Швидкість навчання. Навіть при активній підтримці й
участі персоналу зовсім нової організації потрібен час, щоб отя
митися і заспокоїтися.
У будь-якому випадку, за непомітність змін критикують тільки впровадження Т-В на оперативному рівні. Якщо ідея скорочення втрат у самім широкому їхньому розумінні і принцип безупинних поліпшень засхосовуюхься на стратегічному рівні, у ба-гатьох організаціях відбудуться помітні, кардинальні зміни Багато чого з розглянутого матеріалу можна віднести до переваг системи Т-В, деякі моменти були відзначені як недоліки. Проте, для повної ясності розглянутої проблеми бажано їх конкретизувати.
Переваги системи «точно в термін»:
•    скорочення запасів (сировини, напівфабрикатів і готової продукції);
•    скорочення площ;
•    висока пропускна здатність;
•    активна участь і підвищена мотивація робітника;
•    спокійний ритм роботи;
•    високий прибуток і продуктивність;
•    висока якість обслуговування;
•    висока гнучкість системи;
•    своєчасна доставка.
Недоліки системи «точно в термін» кількісно менш виражені, але їхня якісна сторона настільки серйозна, що в нинішніх економічних умовах у нашій країні їхнє застосування ставиться під сумнів:
•    низькі запаси означають, що такі збої, як поломка верстата, можуть викликати зупинку всього процесу. Необхідно дотримуватися установки на технічне обслуговування усіх верстатів, що гарантує зведення всіх проблем до мінімуму;
•    введення системи може зажадати величезних змін, досягти яких на практиці важко. Система ставить серйозні завдання перед усіма співробітниками, наділяючи повноваженнями і відповідальністю операторів, думаючи, що вони можуть опанувати багатьма навичками і будуть охоче допомагати один одному у випадку виникаючої необхідності; роль менеджерів перетерпає такі зміни, що багато хто розцінить як втрату особистої влади.
Досвід показує, що стратегія ЛТ є універсально застосовною в умовах стабільного і передбачуваного попиту. Система не враховує сезонності і не залишає можливості для методу погоні за попитом, її реалізацію стримують такі важливі фактори, як незадовільна якість продукції, порушення термінів постачання й оплати за товар, помилки і збої в передачі інформації між замовником і постачальниками, що в умовах України в даний період зустрічається досить часто.
Внаслідок слабості контрольної системи в Україні стратегія короткочасних запасів характеризується високим ступенем ризику,
хоча і мінімізує розмір оборотних коштів. Розраховувати на реалізацію в Україні систем типу «точно в термін» навряд чи можливо при сформованому рівні договірно-правової культури менеджменту і вимог виробничого поводження працівника. Успіх у реалізації стратегії залежить також від кількості і територіальної дислокації постачальників, рівня їхньої відповідальності при виконанні договірних зобов'язань. Тому багато компаній, незважаючи на привабливість стратегії ЛТ, користуються іншими стратегіями, що забезпечують управління матеріальними і товарними ресурсами.
Даному судженню значною мірою сприяє й інша система, що одержала поширення в останні роки, — логістика, що поєднує в собі комплекс проблем матеріально-технічного забезпечення й управління.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить