Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Суть і мета створення запасів

Суть і мета створення запасів
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Суть і мета створення запасів

Запаси — це резерв матеріальних ресурсів підприємства. Запаси можуть відігравати важливу роль в організації ефективного планування завантаження виробничих потужностей, деякою мірою гасять коливання попиту. Послуги, як уже було раніше відзначено, зберігати не можна, однак можна створювати запаси товарів, що використовуються в процесі чи супроводжують послугу.-Таким чином, запаси стають важливим елементом багатьох угод і в сфері послуг, наприклад, у роздрібній торгівлі. Крім товарних існує безліч інших видів запасів — запасних частин, канцелярських приладь, видаткових матеріалів, що с присутнім у всіх організаціях. Запаси також мають велике значення і для внутрішньої організації системи календарного планування, про що було розказано в главі 10.
Запаси відіграють центральну роль у раціональній і ефективній діяльності більшості підприємств. їхня висока вартість тільки підвищує значення планування і контролю.
На підприємствах створюються три види запасів:
•    готової продукції;
•    вихідних матеріалів (виробничі запаси);
•    запаси незавершеного виробництва.
Утворення запасів готової продукції викликане тим, що вона, як правило, не може бути відразу відправлена споживачам. Необхідний час ;тдя нагромадження партії відправлення, комплек-іувапня, упакування, маркірування й оформлення на неї супровідних документів. В умовах ринкових відносин ці запаси можуть відігравати роль регулятора ринкового попиту і ціни на продукцію підприємства. і'х ще називають збутовими, чи товарними, тому що вони обслуговують процес товарної о звертання й управління чи здійснюються службою марксіиш у підприємства.
До запасів готової продукції часто відносять і запчасіини до продукіів, що випускаю і ься і підлягають реалізації споживачу, 'апаспі частини для продукіів фірми, особливо якщо вони про-монуюіься покупцям як сервісну гюслут у, найкраще розглядам) чК  запаси гоювої продукції. Сдипий пов'язаний з ними ризик
полягає в тому, що їх можуть використовувати у виробництві. Запасні частини для устаткування можуть зберігатися або на виробництві, або в постачальника чи його агента.
Будь-який товар, що знаходиться в стані запасу готової продукції, може бути відправлений покупцю в будь-який час. Основна причина створення подібних запасів полягає в тому, щоб роз'єднати виробництво і попит, так щоб обслуговувати непередбачений чи передбачуваний непостійний ринок можна було без зайвої зміни обсягу виробничих потужностей. Інші причини містять у собі:
•    Ефективність витрат. Іноді буває вигідніше випустити велику партію, навіть якщо реальний попит невеликий.
•    Помилки. Продукти надвиробництва, товари, виконані за невірними чеканнями чи виконані за скасованими пізніше замовленнями, вимушено попадають у запаси готової продукції. До виробничих запасів відносяться матеріали, що надійшли на
підприємство, але ще не піддані переробці в процесі виробництва. Ці запаси звичайно зберігаються на складах служби постачання й у невеликих кількостях на робочих місцях.
Головна причина утворення запасів — періодичність надходження матеріалів (диктується місткістю засобів транспортування і відстанню перевезення) і періодичність потреби в даного виду ресурсів на виробництві (залежить від технологічного процесу). Під сировиною і матеріалами розуміються всі закуповувані товари, що стають частиною продукції, яка випускається. У виробництві для перетворення сировини в готовий виріб може вимагатися величезна робота, у той час, як у торгівлі матеріали - не більше ніж упакування чи рекламно-представницькі елементи. Проте, принципи управління збереженням запасів і там, і там однакові. Запаси сировини і матеріалів створюються з наступних причин:
•    постачання ненадійні;
•    вигідніше закуповувати про запас, ніж жити впроголодь;
•    при прийманні необхідна тривала перевірка;
•    безпека (багато операційних менеджерів і фахівців з закупівель почувають себе незатишно, якщо запаси підходять до кінця).
Під запасами незавершеного виробництва розуміють матеріали, що знаходяться на проміжних стадіях виробничого процесу даного підприємства. Вони піддаються технологічній переробці, у результаті чого поступово міняються їхні властивості, зростає вартість і з'являються нові види продукції. Завжди існує якесь незавершене виробництво, оскільки для і кретворення сировини і матеріалів у готовий виріб потрібен час. Па проміжних стадіях виробництва з'являються напівфабрика-і и продукти, обробка яких уже почалася, але ще не довершена в циклі виробництва. Частина напівфабрикатів понад цей мінімум попадає в запас з наступних причин:
•    затримок у роботі, викликаних збоями в графіках і тривалими міжопераційними транспортуваннями (одна з перших складальних операцій у компанії Мог§ап Сагз полягає в установці коліс па шасі, оскільки машині приходиться переборювати великий шлях між стадіями техпроцесу) [1];
•    створення проміжних запасів у вигляді буфера при наявності «вузьких місць» чи для прискорення випуску готових виробів у випадку підвищеного попиту (за допомогою заморожування ютових блюд і мікрохвильових печей у сфері харчування готову продукцію вдається запасати набагато ближче до фінальної стадії і тим самим швидше обслуговувати клієнтів). Окремо варто відзначити питання створення стратегічних за-
насів. Стратегічні запаси створюються для інших цілей, ніж для підтримки діяльності організації в повному значенні цього слова. 5апаси сировини і матеріалів можуть створюватися через очікувані зміни в середовищі постачальників чи політичної не-< іабільності в країні, здатних негативно позначитися на май-оуїніх постачаннях чи на конкуренції. (Так, кілька років назад, ' іула почата спроба вплинути на ціни срібла за рахунок створення великих запасів, але вона провалилася) [1]. Ніяких загальних інкомендацій з ведення стратегічних запасів дати не можна. 1>і п.ше того, ця сфера взагалі знаходиться поза компетенцією виробничого менеджера.
Отже, всі фірми незалежно від сфери виробництва зберігають і.еякий певний запас товарно-матеріальних цінностей. При цьому вони керуються наступними міркуваннями.
1.    Забезпечення незалежності своєї виробничої діяльності. Запас матеріалів на деякім робочому місці забезпечує певну гнучкість виробництві. Наприклад, у зв'язку з неминучістю витрат часу на переналагодження для кожного нового виробу, наявність товарно-матеріального запасу дозволяє скоротити втрати часу.
2.    Незалежність робочих місць  бажана  і  на  складальнихііпіях. Час, який потрібен на виконання ідентичних операцій, природно, міняється від одного виробу до іншого. Тому на робочому місці бажано мати запас з декількох деталей, щоб при перевищенні планової норми часу на виконання операції з конкретною деталлю можна було з запасу деталей компенсувати таку затримку обробки. Це забезпечує високу сталість продуктивності.
3.    Необхідність обліку коливань попиту на продукцію. Якщо попит на продукцію відомий точно, її можна робити в точній відповідності з цим попитом (хоча це і не завжди економічно виправдано). Однак звичайно попит неможливо визначити абсолютно точно, і тому, щоб згладити коливання попиту, необхідно підтримувати певний резервний, чи буферний, запас готової продукції.
4.    Забезпечення гнучкості виробництва. Наявність товарно-матеріальних запасів дозволяє послабити тиск обсягу випуску продукції на виробничу систему. Запас дозволяє збільшити час підготовки до випуску продукції, що в свою чергу дає можливість спланувати більш рівномірний і дешевий виробничий процес за рахунок випуску більш великих партій продукції. Наприклад, при високих витратах на розміщення замовлення вигідніший випуск великих обсягів готової продукції.
5.    Забезпечення захисту від коливань періоду постачання сировини. Коли в постачальника замовляють той чи інший матеріал, можуть виникати різні затримки, що викликане рядом причин. Серед цих причин можна відзначити звичайні коливання тривалості доставки; дефіцит матеріалу на заводі постачальника, що викликає затримки у виконанні замовлення; несподіваний страйк на заводі постачальника чи в одній з компаній, що займаються доставкою продукції; втрату замовлення і доставку дефектного матеріалу чи не того матеріалу, що був потрібний замовнику.
6.    Використання переваг економічного розміру замовлення на закупівлю. Розміщення замовлення пов'язане з певними витратами: затрати праці, телефонні переговори, набір відповідних текстів на друкарській машинці чи комп'ютері, пересилання поштою і т.п. Таким чином, чим більший обсяг кожного окремого замовлення, тим менша кількість замовлень, які необхідно підготувати. Крім того, витрати на доставку також свідчать на користь більш великих замовлень: чим більший обсяг постачання, тим менші витрати на одиницю продукції, що поставляється.
Розглядаючи кожну з перерахованих причин (особливо це стосується п.п. З, 4 і 5), варто пам'ятати, що підтримка запасу
пов'язана з певними витратами і що великі запаси в загальному випадку небажані. Необхідність створення великих запасів звичайно зумовлена надмірно тривалими циклами постачань.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить