Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... ВФМ ЗЕД. Тема 12. Нормативно-правове і інформаційно-методичне забезпечення

ВФМ ЗЕД. Тема 12. Нормативно-правове і інформаційно-методичне забезпечення
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

ТЕМА 12. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ І ІНФОРМАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

1.    Нормативно-правове забезпечення ВФМ ЗЕД
2.    Інформаційно-методичне забезпечення ВФМ ЗЕД



1. Нормативно-правове забезпечення валютно-фінансового механізму зовнішньоекономічної діяльності — це система законодавче встановлених соціальних норм (нормативно-правових актів) щодо правової регламентації ЗЕД, що забезпечується державами на національному рівні.
Під нормативно-правовими актами розуміють владний припис державних органів, які встановлюють, змінюють чи скасовують норми права (закони, кодекси, постанови, інструкції та ін.). Нормативно-правові акти є одним із основних джерел права сучасної держави, головною формою правового регулювання суспільних відносин. За юридичною силою всі нормативно-правові акти поділяються на закони і підзаконні акти.
Закон — це нормативно-правовий акт, що приймається вищим представницьким органом держави в особливому законодавчому порядку і наділений найвищою юридичною силою та регулює найбільш важливі суспільні відносини з точки зору інтересів і потреб населення країни. Закони поділяються на конституційні та звичайні (загальні).
Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16 квітня 1991 року та послідуючими змінами, закріплює принципи зовнішньоекономічної діяльності, визначає терміни, суб'єкти і види, встановлює основи правового та економічного регулювання зовнішньоекономічних зв'язків, спеціальні правові режими та юридичну відповідальність. Запроваджує ліцензування і квотування експорту та імпорту товарів, принципи оподаткування, митного контролю та страхування, державного регулювання ЗЕД.
Цей закон прямої дії, а тому він дає можливість підприємцям безпосередньо застосовувати його норми у процесі здійснення ЗЕД, визначені спеціальні правові режими зовнішньоекономічної діяльності, заходи щодо захисту прав і законних інтересів держави та суб'єктів міжнародних економічних відносин.
Основним законодавчим актом, що регулює діяльність іноземних інвесторів на території України, є Закон України «Про режим іноземного інвестування». Він визначає правовий статус іноземних інвесторів та підприємств з іноземними інвестиціями, до яких відносяться підприємства будь-якої організаційно-правової форми, створені відповідно до законодавства України, іноземна інвестиція в статутному фонді якого складає не менше 10%.
Крім цих законів зовнішньоекономічну діяльність регулюють і інші закони України, включаючи Цивільний Кодекс України.
Основні положення податкової політики в Україні визначаються Законами України «Про систему оподаткування», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість» та ін.
Підзаконні нормативно-правові акти поділяються на загальні, місцеві, відомчі та внутрішньо організаційні.
Загальні підзаконні акти за юридичною силою йдуть за законами (Укази президента, постанови уряду).
Відомчі підзаконні акти — приймаються міністерствами, відомствами, комітетами. Основна їх форма — інструкції, положення, правила, накази, інструктивні листи та ін.
Інструкція — підзаконний нормативний акт, що видається міністерствами, керівниками других центральних і місцевих органів державного управління в межах їх компетенції на основі та на виконання законів, указів, постанов і розпоряджень уряду та актів вищестоящих органів державного управління. Інструкція  — керівні вказівки, детальні настанови, зведення правил для виконання якоїсь роботи, службової поведінки, викладених у спеціальних нормативних документах. Інструкції повинні конкретизувати, роз'яснювати, доповнювати законодавчі та нормативні акти й постанови, інструктувати виконавців про те, як вони мають діяти в певних ситуаціях, у тому числі нестандартних.
Залежно від видавців і користувачів існують інструкції для:
1.    органів державної влади та управління, в яких деталізовано механізм дії законів та інших директивних актів;
2.    підприємств, які містять правила службової поведінки на фірмі.
Всі інструкції затверджуються відповідними органами влади, рішеннями сесій міжурядових та конвенціями міжнародних організацій. Наприклад, Інструкція НБУ №7 «Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України» (затв. постановою Правління НБУ №24 від 02.08. 1996.
Положення — правовий акт, що детально регламентує групу питань стосовно статусу або організації діяльності певних суб'єктів права (державних органів, установ, організацій) чи регламентує окремі аспекти службової поведінки діяльності (наприклад учасників ЗЕД та інших суб'єктів підприємницької діяльності). Положення затверджується відповідним виконавчим органом згідно з чинним законодавством.
Наприклад, «Положення про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року, встановлює єдині методологічні засади бухгалтерського обліку і звітності в Україні для підприємств, їх об'єднань та госпрозрахункових організацій (крім банків) незалежно від форм власності, представництв іноземних організацій, що проводять діяльність в Україні, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.
Правила — сукупність зобов'язань, вимог, встановлених вищими
ланками управління для нижчих ланок, що забезпечують злагодженість, послідовність та організацію роботи різних працівників і організацій.
Наприклад, «Правила використання готівкової іноземної валюти на території України»: затв. постановою НБУ №119, «Правила здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку»: затв. постановою Правління НБУ №150.
Наказ — один із видів підзаконних актів органу управління в межах його компетенції, що має зобов'язальний характер для фізичних і юридичних осіб, яким наказ адресований.
Наприклад, Наказ ДПА «Про затвердження Порядку обчислення прибутку, одержаного від реалізації інвестиційного проекту на діючих підприємствах, які здійснюють свою діяльність на території міста Шостки Сумської області» від 15.11.99 р. №627.
Проте деякі накази міністерств для набуття відповідної зобов'язальної сили, підлягають реєстрації в Міністерстві юстиції України.
Наприклад, Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України «Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів) від 6 вересня 2001 року №201, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21 вересня 2001 року за №833/6024.
Інструктивний лист — у правовому розумінні, акт управління, що допускає або забороняє здійснення певних операцій, роз'ясняє чи інформує стосовно службової поведінки керівних чи господарюючих суб'єктів зовнішньоекономічної та іншої діяльності. Листами доводяться до підрозділів управління різні ліміти, в тому числі і фінансово-кредитні.
Наприклад, Лист Мінфіна України від 23 лютого 2000 року №18-432  «Методичні рекомендації з визначення підприємствами й організаціями по
казників вступного сальдо Балансу у 2000 році».
Крім національної нормативно-правової бази в ЗЕД широко використовуються і міжнародні конвенції, двосторонні чи багатосторонні міждержавні угоди.
Конвенція — міжнародний договір на рівні урядів держав, що передбачає   дотримання    загальних,    погоджених    правил торгівлі, грошового обігу, трудових відносин, стягнення  податків та мита, ціноутворення на експортну і імпортну продукцію.
Прикладом такого міжнародного договору є Віденська Конвенція ООН «Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів» від 11 квітня 1980 року. Вона укладена на англійській, арабській, іспанській, китайській, російській і французькій мовах, тексти яких є рівно аутентичними. Конвенція визначає сферу її застосування, порядок укладання міжнародних договорів, здійснення операції купівлі-продажу, обов'язки продавця і покупця, перехід ризиків, заключні положення та ін.
Звичайно, велика кількість нормативно-правових актів,  які регламентують зовнішньоекономічну діяльність та її валютно-фінансовий механізм вимагають особливого підходу та знань під учасників валютно-фінансових відносин світового господарства. Значно покращити нормативно-правове забезпечення підприємства, фірми можна лише на основі використання універсальних довідниково-пошукових комп'ютерних систем із законодавства типу «Закон», «Ліга», «Лоцман», «Юрист +» та ін., з оперативно поновлюваною нормативно-довідковою інформацією. Проте відразу виясниться, що цього недостатньо і потрібні спеціалізовані нормативно-правові документи із ЗЕД, до яких відносяться:
-    окремий Windows-додаток «Митний кур'єр»;
-     комплексні програми роботи з вантажними митними деклараціями «Імпекс», PSTBrok, QDPro, а також правова система «Бізнес-експерт», комп'ютерний довідник «ЗЕДексперт», електронний журнал «Exim-Report» та інші.

2. Інформаційно-методичне забезпечення ВФМ ЗЕД
Інформаційно-методичне забезпечення валютно-фінансового механізму ЗЕД — це інформація та методичні розробки необхідні для управління валютно-фінансовим механізмом та економічними процесами, які зберігаються в базах даних інформаційних систем тобто сукупності заходів, спрямованих на збирання, обробку, аналіз, оцінку та розповсюдження актуальних, точних та своєчасних даних з метою інформаційного забезпечення потреб учасників зовнішньо економічної діяльності, а також для проведення досліджень у сфері ЗЕД як теоретичного, так і прикладного значення, виявлення основних процесів і тенденцій у світовій економіці, аналізу економічного становища різних країн, галузей та підприємств. Тому збирання інформації її класифікація і групування мають дуже важливе значення для аналізу зовнішньоекономічної діяльності і використання валютно-фінансового механізму ЗЕД.
Звичайно, для здійснення повноцінного аналізу ЗЕД необхідно враховувати не лише економічні, але й інші фактори, що прямо чи опосередковано впливають на міжнародні економічні процеси — географічні умови, політичне і законодавче середовище, особливості соціально-культурного розвитку та ін.
Інформація, що необхідна учасникам ЗЕД поділяється на внутрішню і зовнішню. Носії інформації бувають немашинні і машинні.
Перші можуть бути — усні, телефонні та у вигляді документів. Вся бухгалтерська інформація в своїй більшості оформляється відповідними документами, отже, є документальною.
Другі — включають магнітні диски і стрічки, магнітні карти і датчики інформації.
Серед потоків інформації для учасників зовнішньоекономічної діяльності вирішальне значення має економічна інформація. Вона являє собою систему (сукупність) зведень про виробничо-комерційну, постачальницьку, валютно-фінансову та іншу економічну діяльність підприємств, об'єднань, окремих галузей економіки і охоплює всю їх господарську діяльність. Економічна інформація включає планову, нормативну, облікову та звітну і супроводжує процеси виробництва, розподілу, обміну і споживання матеріальних благ та послуг.
Виробництво на сучасних підприємствах характерне глибиною і складністю зв'язків, високим ступенем поділу праці та її кооперації, динамізмом технологічних, економічних, соціальних та інших процесів. Діяльність підприємств складається з величезної сукупності подій і явищ, кожне з яких являє собою джерело інформації.
Економічна інформація класифікується за такими ознаками:
-    за змінюваністю — на постійну (умовно постійну) та змінну;
-    за насиченістю — на недостатню, достатню, надлишкову;
-    за корисністю — на корисну і некорисну;
-     за способом зображення — на текстову, цифрову, алфавітну, алфавітно-цифрову і графічну (графіки, діаграми, схеми, креслення);
-    за функціональним призначенням — на планову, нормативну, облікову, звітну;
-    за ступенем опрацювання — на первинну, проміжну і результативну;
-    за обсягом необхідних відомостей — на комплексну і тематичну;
-    за формою надання — письмову та усну;
-    за доступністю — відкриту і закриту.
За джерелами походження інформація також поділяється на групи:
-    нормативно-правова — постанови, положення, інструкції, правила, накази, розпорядження, вказівки, роз'яснення;
-    протоколи — документи, в яких фіксується хід обговорення питання колегіальним органом і прийняті ним рішення (наприклад, у ЗЕД це протокол про наміри та ін.);
-    стандарти — нормативно-технічні документи, що встановлюють комплекс норм, правил і вимог до об'єкта стандартизації;
-    технічні умови — нормативно-технічний документ, що встановлює комплекс вимог до продукції конкретного типу (марки, артикули) і розробляються на основі відповідних стандартів і додатків до них;
-    норма — встановлена, документально підтверджена величина, що визначає нормативний рівень витрачання ресурсів, отримання доходів, прибутку, витрат часу, виробітку продукції;
-    нормативи:
а) універсальні, широко поширена норми, що відносяться переважно до питомих витрат сировини, матеріалів, енергії на одиницю кількості продукції, на 1 км пробігу та ін.;
б) економічні нормативи — узагальнюючі норми, встановлені для великого кола однорідних економічних показників, наприклад нормативи оплати праці, нормативи ефективності та ін.
Вся документальна інформація поділяється на первинну і вторинну.
Первинними вважаються ті документи і видання, що містять нові оригінальні наукові зведення або нове осмислення відомих ідей і проблем.
Вторинними вважаються документи і видання, у яких містяться перероблені і систематизовані зведення з первинних документів.
Найпростішим видом інформаційного видання є бібліографічна картка, що містить сукупність приведених у визначеній послідовності зведень про друковане видання, а також предметну рубрику, індекс, у необхідних випадках — анотацію або реферат.
Бібліографічний покажчик — містить перелік бібліографічних описів (подібно бібліографічній картці) публікацій, що вийшли за останній час.
Основним і найбільш поширеним інформаційним виданням є реферативний журнал — періодичне видання, у якому публікуються переважно реферати, а окремих випадках анотації і бібліографічні описи.
Основним типом інформації, що використовується при аналізі будь-яких процесів, проблем і ситуацій є економічна інформація, яка поділяється на статистичну, бухгалтерську і оперативну.
Статистична інформація дає загальну картину становища і розвитку національного господарства, висвітлює хід соціально-політичних процесів в країні або її регіонах. При цьому використовуються спеціальні методи спостереження та аналізу масових явищ.
Бухгалтерська звітність — відображає основні, оборотні та обігові засоби підприємств і організацій в залежності від їх стану, розміщення, використання і джерел походження. Вона відображає процес розвитку підприємства і служить основою його фінансово-господарської діяльності.
Оперативна інформація — це дані, що необхідні для поточної діяльності та прийняття оперативних рішень. В якості оперативної інформації можуть виступати як офіційні статистичні показники, так і показники, що є результатом самостійного спостерігання, особистого досвіду, різних експериментів тощо.
Дослідження зовнішньоекономічних процесів все більше набирають глобального характеру, а тому в першу чергу вимагають уміння використовувати макроекономічні показники, основним джерелом яких є статистика. При цьому використовуються готові офіційні статистичні дані, отримані в результаті конкретного статистичного дослідженням певного явища чи процесу. Статистика досліджує об'єкт з кількісної сторони і збагачує науку і практику конкретними фактами про об'єкт дослідження. Статистична інформація збирається і видається в спеціальних статистичних довідниках як міжнародними, так і національними статистичними організаціями, а також спеціалізованими установами і організаціями.



 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить