Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Розрахунок виробничих потужностей

Розрахунок виробничих потужностей
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 

Розрахунок виробничих потужностей

Проектна виробнича потужність визначається в процесі проектування виробництва і відображає його можливості для прийнятих у проекті умов функціонування підприємства. Фактично досягнуту для усталеної роботи потужність називають освоєною.
Балансова виробнича потужність відповідає за своєю кількісною мірою умовам сполучення різних за потужністю одиниць ус-і лікування, сполучених у єдиному технологічному процесі. Важливою є вимога збалансованості усіх видів потужностей устаткування, що беруть участь у виробничому циклі. Балансова потужність не завжди відповідає оптимальним значенням устаткування [6].
Сума виробничих потужностей окремих підприємств з того самого виду продукції складає виробничу потужність галузі промисловості.
Для умов ринкової економіки, коли діяльність підприємств орієнтована на задоволення попиту з видів продукції й облік вимог (інтересів) споживачів, спланована виробнича потужність визначається, виходячи з портфеля замовлень підприємства, про-11 юзів споживчого попиту.
Розрахунки виробничих потужностей викопуються на основі інформації про стан встановленого устаткування. При розрахунку необхідно керуватися наступними правилами:
•    враховувати все наявне устаткування ділянки (цеху, підприємства), за винятком резервного;
•    враховувати ефективний максимально можливий фонд часу роботи устаткування при заданому режимі змінності;
•    застосовувати передові технічні норми продуктивності устаткування, трудомісткості продукції, норм виходу продукції із сировини;
•    орієнтуватися на найбільш вироблені способи організації виробництва і порівнянних вимірників роботи устаткування і балансу потужностей;
•    при розрахунку виробничих потужностей на запланований період необхідно виходити з можливості забезпечення їхнього повного завантаження. Але разом з тим повинні бути передбачені необхідні резерви потужностей, що важливо в умовах ринкової економіки для швидкого реагування на зміни товарного ринкового попиту;
•    при розрахунку величини потужності не брати до уваги простої устаткування, що можуть бути викликані недоліками робочої сили, сировини, палива чи електроенергії організаційними неполадками, а також втрати часу, пов'язані з ліквідацією браку продукції.
Машини й апарати однакового технологічного призначення, використовувані для виробництва однорідної продукції, можуть мати загальний натуральний вимірник продуктивності — одиниці тієї продукції, для виготовлення якої вони призначені.
Для розрахунку виробничої потужності виробничої одиниці (цеху) необхідно перерахувати продуктивність окремих апаратів в одиниці кінцевої продукції, що випускається виробничою одиницею (цехом). Перерахування роблять, виходячи з планових видаткових норм напівфабрикатів на одиницю готової продукції.
За основу розрахунку виробничої потужності приймають проектні чи технічні (паспортні) норми продуктивності устаткування і технічно обґрунтовані норми часу (вироблення). Коли встановлені норми працівниками перевершені, то розрахунок потужності виробляється за передовими досягнутими нормами, що враховує стійкі досягнення.
Річний фонд робочого часу для цехів і виробництв, що діють безупинно, розраховують, виходячи з календарної кількості діб в році, за винятком часу на ремонт і технологічні зупинки агрегатів. Для цехів і виробництв, що діють з переривами, річний фонд робочого часу визначають на основі календарної кількості днів у році за винятком вихідних і святкових днів. З отриманого фонду часу виключають час на ремонт, який здійснюється в робочий час. Для розрахунку виробничої потужності використовуються наступні вихідні дані:
•    перелік виробничого устаткування і його кількість за видами;
•    режими використання устаткування і використання площ;
•    прогресивні норми продуктивності устаткування і трудомісткості виробів;
•    кваліфікація робітників;
•    намічувані номенклатура й асортимент продукції, що безпосередньо впливають на трудомісткість продукції при даному складі устаткування. Якщо відома продуктивність устаткування, то виробнича потужність (М) визначається як добуток паспортної продуктивності устаткування за одиницю часу і планового фонду часу його роботи:
М = Теф-а-Н,    (2.23)
де Теф — ефективний (плановий) фонд часу роботи одиниці устаткування, година; а — кількість однотипних апаратів, машин, агрегатів, встановлених у відділенні (ділянці, цеху); Н — годинна норма продуктивності одиниці устаткування за паспортом заводу-виготовлювача, виражена в кінцевому продукті (т/година, м2 /година, м7година й ін.). Якщо відомо, що фактично з устаткування знімається продукції більше, ніж визначено паспортом, то використовувати V розрахунку потужності потрібно технічно обґрунтовану норму продуктивності, зумовлену виробничниками.
Ефективний фонд робочого часу устаткування визначається в залежності від режиму роботи ділянки (відділення, цеху).
Якщо виробництво працює в безупинному режимі (цілодобово, без зупинок у святкові і вихідні дні), то ефективний фонд (Теф) розраховується в такий спосіб:
V   = Т    • Т  - Т    (2 24)
де Ткт — календарний фонд (тривалість року, 365 днів чи 8760 годин); Т„р — час простоїв у планово-попереджувальних ремонтах, година;
Ттех — час простоїв устаткування з технологічних причин (завантаження, вивантаження, чищення, промивання, продувка і т.д.), година.
В умовах безупинного виробничого процесу максимально можливий фонд часу роботи устаткування дорівнює добутку календарних лінів і 24 год. за добу.
При роботі виробництва в періодичному режимі (із зупинками па святкові і вихідні дні) ефективний фонд розраховується на основі режимного фонду часу.
У періодичних виробництвах і в безупинних виробництвах з періодично працюючим устаткуванням потужність визначається за формулою:
М=^-Зе-В„-а,    (2.25)
де Тч — час виробничого циклу роботи устаткування, година;
Зс — обсяг завантаження сировини на один цикл;
Ди — вихід готової продукції з одиниці сировини;
а —кількість однотипних апаратів, машин, агрегатів, встановлених у відділенні (цеху).
Вхідна і вихідна виробнича потужність обчислюються щорічно за даними галузевої статистики як зовнішня конкурентна характеристика устаткування. Для визначення відповідності виробничої програми наявної потужності обчислюється середньорічна виробнича потужність підприємства (Мк). При рівномірному нарощуванні потужності протягом року її середньорічна величина визначається як напівсума вхідної (Мех) і вихідної (Мтх) потужності:
В інших випадках середньорічна потужність (М„) з урахуванням введення нового обладнання і виводу застарілого обчислюється так:
Наявність резервної виробничої потужності зумовлена необхідністю періодичної зупинки частини устаткування для виконання ремонтних і регламентних (профілактичних) робіт, а також для регулювання обсягу виробництва продукції. Найбільш оптимальні навантаження устаткування, як правило, знаходяться в діапазоні 80-90% від їхніх максимальних значень.
Потужність устаткування безупинної дії, що працюють на хімічних підприємствах, розраховують на основі технічних норм використання машин у часі й інтенсивності їхньої роботи.
Загальна формула розрахунку виробничої потужності (М):
М = а*(Т-Тг)-в.    (2.27)
де а — кількість однорідних верстатів (апаратів, машин);
Т— календарний час, година;
Т, — регламентовані зупинки однієї машини, година;
в — продуктивність однієї машини в годину. Кількість машин і машино годин  Тмч, що повинна бути використана за рік, розраховують за формулою:
Тмч = (Т~Те)-а.    (2.28)
Потужність устаткування  періодичної дії залежить  від кількості оборотів чи циклів з даної фази виробництва, кількості сировини, споживаної за один оборот чи цикл, і виходу готової продукції з одиниці сировини.
Тривалість циклу чи обороту, включає втрати часу па виконання всіх операцій, починаючи від включення апарату і завантаження сировини і кінчаючи вивантаженням готової продукції. При цьому за операціями, що протікають одночасно, у тривалість циклу не повинні включатися сполучені витрати часу.
Цикл виробництва звичайно складається з часу технологічного і часу обслуговування, що витрачається на виконання допоміжних операцій. Для скорочення технологічного часу необхідне удосконалення регламенту виробництва. Скорочення часу обслуговування планується на основі розробки організаційно-технічних заходів, спрямованих, зокрема, на сполучення часу обслуговування з часом технологічним.       
Приклад. Ткацька фабрика працює в дві зміни, кількість ткацьких верстатів на початок року — 500 шт. З 1 квітня встановлені 60 верстатів, а 1 серпня вибули 50 верстатів. Кількість робочих днів у році — 260, плановий відсоток простоїв (на ремонт верстата) складає 5%, продуктивність одного верстата 4 м тканини за годину, план випуску продукції — 7500 тис. м.
Розрахувати виробничу потужність фабрики з випуску тканини і коефіцієнт її використання
Рішення
Тмакфюсл) =ДР-С- їсм = 260 • 2 • 0,95 = 3952 ч.,
де 0,95 коефіцієнт роботи без планового простою — 5% (1 - 0,05);

Література
1.    Минаев З.С., Агеева И.Г., Аббата Дага А. Управлснис производством и операциями: 17-модульная программа для мс-педжеров «Управление развитием организации». Модуль 15. М.: ИНФРА-М, 2000. — 256 с.
2.    Василенко В.А., Мельник И.Е. Операционное и ситуаци-опное управление в системе менеджмента: Учебное пособие. — М.:МГИУ, 2002.— 530 с.
3.    Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основьі менеджмента (пер. с англ.) — М.: Дело, 1994.
4.    Гзлловзй Лес. Операционньїй менеджмент. — СПб: Питер, 2001. — 320 с. (серия «Теория и практика менеджмента»).
5.    Василенко В.О. Теорія та практика розробки управлінських рішень. Навчальний посібник — Київ: ЦУЛ, 2002. — 420 с.
6.    Производственньїй менеджмент: Учебник для вузов / С.Д. Ильенкова, А.В. Бандурин, Г.Я. Горбовцев и др.; Под рсд. С.Д. Ильенковой.      М.: ЮНИТИ ДАНА, 2001.      583 с.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить