Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Проектування підприємств

Проектування підприємств
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Проектування підприємств

Наступним кроком при створенні виробничої системи буде проектування самого підприємства.
Державна чи приватна фірма-замовник робить замовлення на проектування підприємства спеціалізованою проектною органіці цією, що на основі (ТЕО) галузевих схем прогнозів і завдання па проектування розробляє проект обговореного підприємства.
У завданні на проектування підприємства, складеному замовником, вказується:
•    район чи пункт будівництва (адреса);
•    характеристика продукції і потужність виробництва з основних видів виробництва;
•    основні джерела постачання виробництва сировиною, водою, паливом, електроенергією, газом;
•    намічувана спеціалізація підприємства,  виробниче і господарське кооперування;
•    передбачуване надалі розширення підприємства;
•    намічувані райони споживання (збуту) готової продукції;
•    підлягаючі розробці варіанти проекту;
•    намічувані терміни будівництва, пропонований порядок його здійснення (черговість будівництва комплексу об'єктів);
•    орієнтовані вимоги до конфігурації будинків основного виробництва і тип переробної системи;
•    техніко-економічні показники (орієнтовані) майбутнього підприємства;
•    орієнтований розподіл капітальних вкладень за періодами будівництва;
•    рішення муніципальних (місцевих) органів влади про дозвіл будівництва з вказівкою ділянки забудови;
•    найменування і реквізити організації, що буде здійснювати будівництво.
У завданні на проектування в загальному вигляді вказується тип переробної системи і додаються принципові схеми функціонування виробничого процесу, що у процесі проектування конкретизуються, деталізуються і розраховуються.
У загальному випадку застосовують три види планувальних рішень: поопераційну чи функціональну схему, лінійну чи потокову схему і фіксоване (позиційне) планування (див. також п. 6.3). У поопераційному {функціональному) плануванні виробничі ресурси групують за ознакою виконуваної роботи (процесу) [3]. Так, у механічному цеху всі токарські верстати групують на одній ділянці, свердлильні — на іншій і т.д. На великих авторемонтних підприємствах можуть бути такі ділянки: ділянка ремонту і регулювання двигунів, ділянка кузовних робіт, ділянка ремонту передньої підвіски, і т.д.
Таке планування звичайно використовується при дрібно-серійному виробництві, коли окремі вироби чи клієнти переходять з однієї ділянки на іншу, в залежності від конкретних вимог і виду діяльності.
Самим трудомістким завданням в цьому виробництві є мінімізація транспортних операцій (переходів), що вимагаються для обробки партії виробів чи надання послуг клієнтам, які проходять через систему.
Лінійне чи потокове планування застосовується в масовому виробництві й у системах з безупинним процесом, де кожен виріб, що випускається, проходить ті самі операції обробки. Виробничі ресурси при потоковій схемі розташовують послідовно, відповідно до прийнятої технології, за визначеними посадами. Наочним прикладом такого планування може бути складальна лінія. Основна проблема такої лінії — це правильний розподіл навантаження за посадами і вибір ритму руху конвеєра.
Фіксоване (позиційне) планування реалізується найчастіше в будівництві. Виріб чи споживач ресурсів, у даному випадку, нерухомі. До місця роботи в міру необхідності подаються різні виробничі ресурси. Такі планування, в основному, носять тимчасовий характер і їх зберігають лише до закінчення роботи над проектом (об'єктом будівництва). Тут основна проблема полягає її чіткій організації робочих місць і організації виробництва, тоб-ю розташуванні виробничих ресурсів у часі і просторі.
Усі три розглянуті схеми можна знайти і на одному підприємстві. Це залежить від виду продукції і технологічного процесу І організації випуску конкретного продукту.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить