Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Проектування виробничої потужності . Фактори, що визначають потужність

Проектування виробничої потужності . Фактори, що визначають потужність
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Проектування виробничої потужності . Фактори, що визначають потужність

Виробнича потужність — це максимально можливе завантаження виробничих підрозділів чи можливість виробництва максимального випуску продукції і послуг [1]. Існує і більш повне визначення потужності [2]. Під потужністю підприємства розуміється здатність робити за спланований період максимально можливий обсяг продукції даного асортименту високої якості при повному і рівномірному використанні трудових ресурсів і забезпеченні заданого рівня рентабельності.
Потужність підприємства може виражатися в натуральному (тис. шт., машин, тис. м2, м3, тонн і т.п.) і вартісному вираженні випущеної продукції.
Іноді потужність виражається в м2 виробничої площі, кількості обслуговування клієнтів, пасажирів, вантажообігу і т.д.
На основі потужності розраховуються виробничі можливості вхідних і вихідних параметрів для прийняття рішень за виробничим планом.
Планування величини виробничої потужності постійно вимагає коректування під впливом ряду факторів:
•    стабільності попиту;
•    темпів технологічних змін в устаткуванні і дизайні;
•    використовуваної інформаційної технології в технологічному процесі;
•    умов конкуренції, пов'язаних, насамперед, з конкурентоспроможністю продукції чи послуг, а також з вимогами із скорочення виробничого циклу.
Враховуються також короткострокові фактори — це можливі зміни у вимогах з потужності, викликані коливаннями попиту (сезонними, випадковими). Ці фактори діють в умовах, якщо відсутній графік замовлень і продукція, що випускається, призначена для потенційного споживача. Рішення з потужностей є одними з фундаментальних у виробничому плануванні: вибирається тип потужності, її обсяг, формується графік використання виробничих потужностей.
У виробничу потужність включається все наявне устаткування, за винятком резерву, величина якого залежить від специфікації попиту на продукцію чи послуги. Планування типу потужності залежить від товарів і послуг, які виробництво прийняло до використання. Обсяг потужності, місткість і склад необхідного устаткування визначаються специфікацією виробів/послуг, їхньою номенклатурою, а також технологією виробництва.
Важливість цих рішень визначається потенційним їхнім впливом на здатність виробництва задовольняти майбутній попит на товари і послуги.
Велике значення потужності й у мінімізації виробничих витім і. Однак відмінність реального попиту від очікуваного, циклічність попиту, сильне падіння попиту приводять часто до зниження завантаження устаткування.
Низький рівень завантаження веде до того, що багато вітчизняних виробництв через високі постійні витрати на одиницю випуску продукції використовують свої потужності нижче точки збитковості і несуть прямі збитки.
Важливість рішень з виробничих потужностей (питання перепрофілювання, а також введення нових потужностей) полягає в оцінці величини капітальних витрат, для яких потужність є основним визначальним фактором.
Необхідність довгострокового розподілу ресурсів і часто неможливість скасування рішень з великих капітальних вкладень і підсилює відповідальність при виборі виробничих потужностей [1]. Важливим кроком у створенні виробничої системи є прийняті я рішень за розміром виробничих потужностей, їхнім розміщенням і проектуванням матеріально-технічних об'єктів. Під матеріально-технічними об'єктами розуміється весь перелік об'єктів, необхідних для нормального функціонування проектованого виробництва (заводи, фабрики, окремі цехи, склади, магазини, офіси, установи і т.д.) [3].
На цій стадії зважуються два дуже важливих взаємозалежних
питання:
1.    Скільки об'єктів і якої потужності потрібно створити (створити одне, два великі підприємства чи кілька більш дрібних підприємств)?
2.    Де розташувати кожний з об'єктів?
Рішення про кількість і продуктивність матеріально-технічних об'єктів звичайно визначаються факторами ефективності і результатами маркетингових досліджень.
Деякі, цілком визначені фактори промовляють на користь створення великих централізованих підприємств, інші фактори — про перевагу невеликих, розосереджених підприємств. Фактором, що доводить користь великих централізованих підприємств, найбільш часто є велика капітало ємність переробної підсистеми (електростанції, хімічні заводи). Великі підприємства переважніше дрібних і в тих випадках, коли виробництво носить сконцентрований характер (автозаводи, залізничні вузли, аеропорти).
При великому розосередженні споживачів (клієнтів) переважніше виявляються дрібні підприємства, що дозволяють забезпечити до них більш зручний доступ населення (банки, підприємства торгівлі, громадського харчування, сервісного обслуговування).
У деяких операційних системах використовується комбінований підхід з розвинутою мережею великих чи дрібних підприємств. Типовими прикладами можуть служити фабрики хімічного чищення, ремонтні й інші підприємства сфери послуг. У цих випадках звичайно наявна велика кількість дрібних розосереджених підприємств, що здійснюють безпосередній контакт із клієнтурою, і централізовані капіталомісткі виробничі центри, що здійснюють масову обробку матеріалів.
При розосереджених підприємствах загальна потужність об'єднання може являти собою суму потужностей складових підрозділів чи визначаються можливістю централізованого капіталомісткого виробничого центра.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить