Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Особливості виробництва в сфері послуг

Особливості виробництва в сфері послуг
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Особливості виробництва в сфері послуг

1. Управління в цілому і виробничий менеджмент виникли порівняно недавно, і сформувалися під впливом значного ускладнення виробничо-економічних відносин кінця XIX — початку XX століття. Своєю метою наука управління ставить, насамперед, упорядкування виробничого процесу, організацію спільної діяльності людей, їхню координацію, регулювання дій з досягнення прийнятих рішень.
2. Система управління підприємством знаходиться в тісному взаємозв'язку із середовищем і випробовує вплив різних факторів зовнішнього оточення (конкуренти, постачальники, споживачі, ринок і т.д.). У чималій мірі підприємство випробовує і вплив внутрішніх факторів системи, тому управління в загальному випадку — це цілеспрямований вплив суб'єкта управління на об'єкт управління за допомогою прямих і зворотних зв'язків в умовах впливу факторів зовнішнього і внутрішнього середовища з метою досягнення запланованих результатів. Поняття «управління» застосовано до всіх соціотехнічних систем будь-якого рівня: світового співтовариства, країни, регіону, підприємства. Воно також застосовано і до автомобіля, ядерної реакції, біохімічних процесів і т.д. Тоді як термін «менеджмент» — більш вузька економічна категорія, застосовність якого обмежена тільки підприємством, організацією, установою, фірмою чи їхніми частинами      підрозділами (окремими групами людей).
3. Теорія управління виробництвом застосовується тепер до широкого спектра дій і ситуацій поза виробництвом: у сфері послуг, охорони здоров'я, суспільному харчуванні, індустрії розваг і відпочинку, у банківській справі, туризмі, готельному господарстві, торгівлі, транспорті і т.д. Інакше, управління виробництвом — це управління об'єктами чи процесами, що роблять товари і/чи надають послуги. Таке розширення границь дозволяє розглядати виробничий менеджмент більш широко, стосовно до управління будь-якою роботою і процесом. Тому терміни «управління виробництвом», «виробничий менеджмент» і «операційний менеджмент» умовно можна вважати рівнозначними і взаємозамінними.
Основою виробничого менеджменту є управління виробничими системами. Виробнича система (Ргосіисііоп Зузіепт) — це система, що використовує виробничі фактори компанії (ресурси), для перетворення фактора виробництва, що вводиться, («входу») в обрану нею продукцію чи послугу («вихід»). «Вхід» може бути представлений сировиною, замовником або готовою продукцією, отриманою з іншої виробничої системи, а також клієнтом (у сфері послуг), якому необхідне обслуговування.
5. Виробнича система управління і її функції, як було сказано вище, спрямована на досягнення поставлених цілей підприємства. Ставлячи перед організацією певні цілі, керівництво підтверджує те, до чого організація прагне. Мета є конкретний кінцевий стан чи бажаний результат, який прагне досягти фірма (ЛПР) при ухваленні рішення. В організації можуть бути різні цілі. Організації, що займаються бізнесом, спрямовані, головним чином, на створення певних товарів чи послуг у рамках специфічних обмежень — з витрат і одержуваного прибутку. При цьому визначальним фактором є місце розглянутої мети в шкалі людських потреб. Великі організації мають багато цілей, малі підприємства одну чи кілька. Але поставлені цілі будь-якої організації повинні враховуватися всіма керівниками різних рангів при наступних управлінських рішеннях.
6. Необхідно відзначити, що всі розглянуті функції менеджменту найтіснішим чином взаємозалежні (на рисунку показані лише основні зв'язки) і є обов'язковим компонентом системи управління на будь-якім підприємстві. Виключення зі складу управління хоча б однієї функції робить підприємство вразливим з боку постійно виникаючих погроз і небезпек. Інша справа, що одне підприємство відрізняється від іншого. На невеликих фірмах, наприклад, одна особа може викопувати кілька функцій менеджменту, на інших, навпаки, кілька осіб, чи цілий структурний підрозділ виконують одну, єдину функцію. Усе залежить від потужності підприємств і умов його функціонування, але кожна функція менеджменту обов'язково повинна бути використана в процесі управління.
У структуру ванні виробництва помітну роль відіграє ознака його масштабності, абсолютної і відносної величини. Насамперед, виділяють великомасштабне виробництво, що характеризується значними обсягами випуску продукції, і дрібномасштабне, для якого характерний невеликий обсяг виробництва даного виду  продукції.  Однак  подібні  визначення носять  швидше якісний, ніж кількісний характер, тому що в самих поняттях «багато» і «мало» закладена неоднозначність. Більш поширений поділ виробництва, заснований на характері виходу і типі використовуваного процесу переробки ресурсів. Відповідно до цієї структури можна проаналізувати будь-яку виробничу систему. Така класифікація з невеликими відхиленнями застосовується у всіх розвинутих країнах, у тому числі й у вітчизняній практиці. Відповідно до даної класифікації виробництво поділяють на наступні типи: проектне (одиничне), індивідуальне, серійне (дрібно-серійні чи замовлене і великосерійне), масове і безупинне.
8. Відомо, що сукупність організаційних і структурних рішень залежні, від цілей, стратегій і підходу до процесу виробництва. Останнім часом за рубежем намітилася тенденція до зміни підходів до побудови виробничих управлінських структур. Розрізняють орієнтацію на виготовлення продукту (традиційний підхід) і операційний підхід з орієнтацією виробництва на інтеграцію процесу від одержання замовлення клієнта до постачання йому виготовленої продукції (операційний підхід). Операційний підхід, прийнятий в управлінні виробництвом, змінює і розширює традиційне розуміння операцій виробничих, технічних, економічних, управлінських служб, а також допоміжних і обслуговуючих виробництв організації. Цей підхід сприяє розширенню взаємозв'язків між підрозділами і створює широкі можливості для інтеграції, що забезпечує повноту інформації про потреби клієнтів і про виробничі (сервісні) процеси із задоволення цих потреб.
Сфера послуг має ряд важливих з погляду управління виробництвом характеристик. По-перше, тут споживач звичайно присутній у виробничому процесі, тобто наявний більш тісний контакт чи взаємодія зі споживачем, ніж у сфері промислового виробництва. Робітник в автомобілебудуванні, наприклад, не контактує зі споживачами, у лікарні ж чи в кінотеатрі виробничі службовці тісно взаємодіють із клієнтами. По-друге, у сфері послуг потрібен, мабуть, більш високий ступінь індивідуалізації продукту відповідно до вимог споживача. По-третє, роботи в сфері послуг звичайно більш трудомісткі, ніж у промисловості. Ці три особливості роблять управління операціями в сфері послуг більш важкою справою з погляду забезпечення ефективності. Дійсно, чим вищий ступінь взаємодії зі споживачем, чим вищий ступінь індивідуалізації продукції, чим вища трудомісткість процесу, тим сутужніше забезпечити його високу економічну ефективність. Саме ці характеристики відрізняють сферу послуг від промислового виробництва в плані виробничої діяльності [2].
10. Існує багато дуже важливих факторів, що відрізняють процес проектування і розробки послуг від розробки продукції. По-перше, у даному випадку процес і продукт повинні розроблятися одночасно, оскільки в сфері обслуговування процес с продуктом. По-друге, хоча устаткування і програмне забезпечення, створюване для підтримки проектування сервісної сфери, можна захистити патентами й авторськими посвідченнями, у самому процесі обслуговування відсутній юридичний захист, традиційно доступний в сфері виробництва товарів. По-третє, пакет послуг, на відміну від пакета товарів, що піддається точному визначенню, містить тільки основний результат процесу розробки. По-четверте, багато елементів пакету послуг найчастіше визначаються рівнем підготовки, яку службовці проходять перед тим, як вони фактично стають частиною сервісної організації.

Питання для самоконтролю
1. Які ви знаєте визначення операційного менеджменту?
2. У чому полягає різниця між операційним і виробничим менеджментом?
3. Що таке виробнича система?
4. У чому суть операційної функції?
5. Що такс виробничий процес?
6. У чому полягає структура виробничого циклу?
7. Який внесок зробив Гант у теорію і практику управління?
8. Яку роль у теорії і практиці управління зіграли вітчизняні вчені і фахівці?
9. Що таке операція як частина технологічного процесу?
10. З чого складається технологічна операція?
11. Які ви знаєте основні показники виробничого процесу?
12. Що таке тип виробництва?
13. У чому відмінність безупинного виробництва від масового?
14. Чим відрізняється допоміжне виробництво від обслуговуючого?
15. Яка суть технологічної структури виробництва?
16. Які ви знаєте моделі виробництва?
17. У чому істотна відмінність виробничих процесів у промисловості від сфери послуг?
18. Які основні технології в сфері послуг ви знаєте?
19. Що собою являють конвеєрні лінії?
20. У чому зміст методу самообслуговування?
21. Як використовується персонал при індивідуальному обслуговуванні?
22. Що собою являє сервісно-системна матриця?
23. Як розуміти вираз «покупець як робоча сила в сфері послуг»?
24. Що собою являє поняття «гнучка робоча сила» у сфері послуг?
25. Що таке «віддалення покупця від процесу» у сфері послуг?


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить