Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Характеристика типів виробництва

Характеристика типів виробництва
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Характеристика типів виробництва

Уся розмаїтість виробленої продукції поділяється на складові частини, типи в залежності від відповідей на запитання: «Що виробляється?», «Скільки виробляється?», «Ким виробляється?», «Як виробляється?», «У якій послідовності виробляється?», «Де виробляється?», «Для кого і чого виробляється?». Звідси виникає дуже розгалужена структура виробництва.
У залежності від призначення виробленої продукції виділяють: виробництво засобів виробництва, тобто тих засобів, що потім використовують у самім же виробництві, і виробництво предметів споживання, споживчих товарів і послуг, використовуваних кінцевими споживачами.
У роботі «Виробничий менеджмент» [6] наводиться визначення поняття типу виробництва в прив'язці до машинобудівного комплексу: «тип виробництва — комплексна характеристика технічних, організаційних і економічних особливостей машинобудівного виробництва, обумовлена його спеціалізацією, обсягом і сталістю номенклатури виробів, а також формою руху виробів за робочими місцями».
У структуруванні виробництва помітну роль відіграє ознака його масштабності, абсолютної і відносної величини. Насамперед, виділяють великомасштабне виробництво, що характеризується значними обсягами випуску продукції, і дрібномасштабне (маломаштабне), для якого характерний невеликий обсяг виробництва даного виду продукції. Однак подібні визначення носять швидше якісний, ніж кількісний характер, тому що в самих поняттях «багато» і «мало» закладена неоднозначність.
Більш поширений поділ виробництва, заснований на характері виходу і типі використовуваного процесу переробки ресурсів. Відповідно до цієї структури можна проаналізувати будь-яку виробничу систему. Така класифікація з невеликими відхиленнями застосовується у всіх розвинутих країнах, у тому числі й V вітчизняній практиці.
Відповідно до даної класифікації виробництва розділяють на наступні типи: проектне (одиничне), індивідуальне, серійне (дрібносерійне чи замовлене і великосерійне, масове і безупинне.
Проектне (одиничне) виробництво носить неповторюваний характер. На випуск кожної одиниці продукції затрачається відносно тривалий час: звичайно кілька місяців чи навіть років. Усі ресурси виробничої системи в даний момент часу направляються на реалізацію одного чи декількох проектів. Одиничний тип виробництва характеризується виготовленням широкої номенклатури виробів в одиничних кількостях, що іноді повторюються через невизначені проміжки часу чи зовсім не повторюваних, на робочих місцях, що не мають визначеної спеціалізації.
Проект використовується, коли продукт дуже великий, складний, унікальний і часто в єдиному екземплярі, як, наприклад, у цивільних інженерних проектах. Необхідне устаткування і персонал формуються навколо продукту. Після того, як їхня роль у проекті чи сам проект закінчується, вони звільняються. Хоча початкові вимоги дуже високі, інвестиції в спеціальне устаткування звичайно не вимагаються. Приклади: особливо великі чи незвичайні будівельні проекти, розвиток чи просування нових товарів, космічні проекти і комплекс робіт з ліквідації наслідків аварій.
Індивідуальне виробництво пов'язане, з одного боку, зі створенням одиничних, досить унікальних зразків, свого роду раритетів, з виконанням разових замовлень, що володіють вираженою специфікою. З іншого боку, індивідуальне виробництво постійно спостерігається в процесі освоєння нової продукції, воно поєднане з випуском перших дослідних зразків, що передують серійному і масовому виробництву. Цей процес вважається переривчастою технологічною системою, тому що тут виробляються малі обсяги продукції. Неритмічний процес найкраще відповідає продуктам індивідуального (цехового) виробництва, коли продукт саме такої форми може ніколи більше не знадобитися.
Це випадок механічної обробки, коли вимоги клієнта інтерпретуються постачальником — від дизайну до готового продукту. Тому що залучені невеликі обсяги, інвестиції не виробляються в спеціальне устаткування, а для виробництва виробу устаткування, навпаки, вибирається за критерієм гнучкості.
Авторемонтна майстерня являє приклад цехової організації виробництва. Кожна машина обслуговується індивідуально. Великі ремонтні підприємства можуть мати фахівців з кожного окремого виду ремонту (допустимо, тільки з гальмової системи), але автомобілі все-таки обслуговуються одинично. Додаткові приклади — публікація підручників, хлібобулочне виробництво, система охорони здоров'я й освіта, створення товарних запасів (одяг, автомобільні шини).
Серійне виробництво — це випуск продукції окремими серіями, групами (партіями), які можуть бути і великими й складаються з сотень чи тисяч виробів, і дрібними, що обчислюються десятками чи сотнями виробів.
Великосерійний тип виробництва наближається за своєю характеристикою до масового, а дрібносерійний — до одиничного виробництва.
Рух деталей (виробів) за робочими місцями (операціями) може бути: у часі — безупинним і дискретним; у просторі — прямоточним і непрямо точним. Якщо робочі місця розташовані в порядку послідовності виконуваних операцій, тобто за ходом технологічного процесу обробки деталей (чи виробів), то це відповідає прямоточному руху, і навпаки.
Серійний випуск спостерігається, найчастіше, як проміжна стадія між індивідуальним і масовим випуском освоюваної у виробництві нової продукції. Серійне виробництво в цьому випадку характеризує послідовний перехід до масового виробництва шляхом нарощування обсягів, збільшення кількості виробів у партіях, що випускаються.
У той же час, серійне виробництво широко застосовується при випуску продукції, товарів, потреба в яких явно обмежена заданою межею (як правило, попитом). Такі продукти, як правило, мають спеціальне призначення, що не приводить до їхнього масового виробництва (серійне будівництво житлових будинків, суднобудування, пов'язане з випуском декількох однотипних суден І Т.П.).
Дрібносерійне (замовлене) виробництво (ЗоЬ ЗНор). Це виробництво малими партіями різноманітного асортименту різної продукції, що найчастіше вимагає різного набору і послідовності технологічних операцій. Цей тип процесу найбільше відповідає виробництву невеликих виробів, які можна виготовити за допомогою декількох етапів. Багато продуктів харчування виготовляються партіями.
Процес цей застосуємо там, де великий обсяг елементів у суті їх виробах. Існують графіки одночасного проходження різних продуктів через виробництво. Іноді цей тип процесу називають переривчастою системою, тому що в процесі бере участь багато видів робіт, з частим переключенням з однієї на іншу.
Інвестиції спрямовані на скорочення часу процесу й одночасна під гримка гнучкості.
Консервний завод може обробляти різні види овочів; перша серія різана морква, друга — зелений горошок, потім кукурудза чи буряк. Усі вони можуть проходити однаковий процес промивання, сортування, нарізки, готування і консервування, але між цими циклами устаткування потрібно переналагоджувати.
Прикладами такого виробництва можуть служити комерційні поліграфічні фірми, компанії, що працюють у літакобудуванні, металорізальні майстерні, у також заводи, що випускають друковані плати за індивідуальним замовленням. Часто дрібносерійне виробництво веде до великосерійного випуску одного чи декількох подібних виробів.
Великосерійне виробництво (ВаГсІї). По суті, підприємство, що працює за цим принципом, випускає продукцію, якщо компанія має відносно стабільний асортимент різних видів продукції, кожен цей вид виробляється партіями па періодичній основі — або за замовленням клієнта, або для поповнення товарно-матеріальних запасів фірми. Велика частина продукції випускається з застосуванням однієї і тієї ж технологічної схеми. Устаткування призначене для виробництва спеціального діапазону продуктів; і щоб розширити асортимент, потрібне значне інвестування в підвищення гнучкості системи. Кінцевий продукт досить стандартний. Цей процес можна вважати частково безупинним. Тому що обсяг робіт, який проходить через систему, нижчий, ніж на безупинному процесі, зроблені витрати жадають розрахунку окупності.
Як приклад можна навести виробництво устаткування, електронних приладів і хімічних продуктів тонкого органічного синтезу.
Приклади в сфері обслуговування: програми з масових щеплень, автоматичні машинні мийки, механізоване збирання врожаю, поштовий сервіс і підприємства громадського харчування (та їхня частина, що відноситься до так званого швидкого харчування). Слід зазначити, що застосування такого типу процесів у сфері послуг більш обмежене, тому що обслуговування все-таки більш індивідуальне.
Безупинний потік (Сопгіпиоих Еіоп'). Переробка чи подальша обробка неподільних матеріалів, таких як нафта, хімікати. Так само, як і на складальній лінії, виробничий процес  у певній послідовності, але в даному випадку виробничий потік безупинний. Такі технології звичайно характеризуються високим рівнем автоматизації і, по суті, являють собою одну інтегровану «машину», яка, щоб уникнути дорогих зупинок і запусків, повинна працювати 24 години на добу.
Переробна система з безупинним процесом робить значні обсязі и однорідного виходу. Єдиний спосіб розрізнити окремі одиниці виробленої продукції полягає у вимірі продукту в якихось довільних одиницях за обсягом, довжиною, площею, вагою, часом, хімічним складом (наприклад, виплавка сталі в металургії).
Ресурси, що надходять на вхід системи, безупинним потоком проходять через неї, перетворюючись в продукт на її виході.
Безупинний процес вимагає високих капітальних витрат, проектування заводу. Цій формі процесу властива висока автоматизація контролю над процесом. Сировина проходить через послідовні операції виробництва готової продукції в межах обмеженого спектра продуктів. Цей процес найбільше підходить для продуктів, які можна легко переміщувати, таких, як рідини і тази. Системи безупинного виробництва роблять великі обсяги високо стандартизованої продукції.
Високі виграти означають, що очікуваний обсяг випуску повинен бути дуже великим.
Характерною рисою масового виробництва є виготовлення однотипної продукції у великих обсягах протягом тривалого часу. Масове виробництво, як випливає з назви, охоплює випуск предметів масового виробничого, суспільного, сімейного, особистого споживання. До масового виробництва також можна піднести випуск і споживання широкого кола використовуваних матеріалів, енергоносіїв, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, запасних частин.
Термін «масове виробництво» застосовують до продукції, товарів, вироблених у кількостях, вимірюваних багатьма тисячами і навіть мільйонами одиниць протягом місяця, року.
Система масового виробництва видає великі обсяги щодо і стандартизованих виходів. Окремі одиниці продукції, що випускаються, не відрізняються один від одного чи мають незначні розходження в комплектації і характеристиках. Час проходження  продукції через систему відносно малий. Крім того, до масового виробництва свідчить про освоєння випуску даного виду, вироблення технології, створення адекватної виробничої бази.
Зміна виробів у масовому виробництві відбувається не часто і супроводжується, як правило, реконструкцією підприємства чи цеху.
Великі обсяги випуску і висока стабільність конструкції обумовлюють економічну вигоду ретельної розробки технологічних процесів. Операції технологічного процесу диференціюються до окремих переходів і виконуються на спеціальному устаткуванні за допомогою спеціального оснащення.
Значні обсяги випуску і диференціації технологічних процесів дозволяють використовувати високопродуктивне устаткування (автомати, агрегатні верстати, автоматичні лінії).
Диференційований технологічний процес дозволяє вузько спеціалізувати робочі місця за допомогою закріплення за кожним з них обмеженої кількості виробничих операцій.
Прикладом масового виробництва можуть служити автомобільні і тракторні заводи, підприємства будматеріалів.
Приклади продукції галузей — пластмаси, хімічні матеріали, штучне волокно. Виробництво рідких і порошкових миючих засобів і очищення води.
На заводах масового виробництва переважним є масовий тип виробництва, але можуть бути й інші типи виробництва. На таких заводах збирання виробів може здійснюватися за масовим типом. Обробка деталей у механічних цехах — за масовим чи частково серійним, а виготовлення заготівель — за масовим і серійним (в основному великосерійним) типами виробництва.
На заводах, де переважає серійний тип виробництва, збирання виробів може здійснюватися за масовим і серійним типами виробництва в залежності від трудомісткості збирання і від кількості виробів, що випускаються. Обробка деталей і виготовлення заготівель здійснюються за серійним типом виробництва.
Для заводів одиничного виробництва характерна перевага одиничного типу виробництва. Серійний, а іноді навіть масовий тип виробництва зустрічаються при виготовленні стандартних, нормалізованих й уніфікованих деталей і складальних одиниць. Цьому сприяє також типізація технологічних процесів і впровадження групових методів обробки. При переході від одиничного до серійного і від серійного до масового типів виробництва, збільшується можливість застосування спеціального устаткування і технологічного оснащення. (реальністю застосування продуктивних технологічних процесів, передових методів організації праці, механізації й автоматизації виробничих процесів. Усе це приводить до підвищення продуктивності праці і зниження собівартості продукції.
Основними факторами, що сприяють переходу до серійного чи масового типу виробництва, є підвищення рівня спеціалізації і кооперування в промисловому виробництві. Цьому сприяє також широке впровадження стандартизації, нормалізації й уніфікації виробів і технологічних процесів.

Наведена класифікація, зокрема продукція деякого типу виробництв, не обмежена строго визначеними рамками, вона трохи умовна і може носити деякий граничний характер, особливо це стосується продукції сфери послуг, де, часом, важко віднести ту чи іншу послугу до конкретного виду виробництва.
Необхідно мати на увазі, що вибір типу виробничого процесу звичайно ґрунтується на вимогах до обсягів продукції, що випускається.
Тип виробництва впливає на особливості його організації, управління й економічні показники. Організаційно-технічні особливості типів виробництва впливають на економічні показники підприємства, на ефективність його діяльності.
З підвищенням технічної озброєності праці і ростом обсягу випуску продукції при переході від одиничного до серійного і масового типів виробництва зменшується частка живої праці, зростають витрати, пов'язані зі змістом і експлуатацією устаткування. Це веде до зниження собівартості продукції і зміни її структури. Таке розходження собівартості виробу в різних типах організації виробництва визначається складною взаємодією різноманітних факторів:
• концентрацією виробництва однакових деталей (виробів),
• підвищенням технологічності конструкцій і впровадженням прогресивних типових технологічних процесів,
• застосуванням продуктивного устаткування,
• впровадженням досконалих форм організації виробничих процесів — безперервно-потокових механізованих і автоматичних потокових ліній,
• кращою організацією праці й управління виробництвом.
Ці процеси на підприємствах здійснюються безупинно, що створює передумови для переходу від одиничного до серійного і масового типів виробництва.
Зрозуміло, що кожен вид виробництва, його переробна підсистема, вимагає і своїх специфічних особливостей організації управління і відповідної структури.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить