Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Організаційні аспекти виробничого менеджменту. Функції і мета менеджменту

Організаційні аспекти виробничого менеджменту. Функції і мета менеджменту
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Організаційні аспекти виробничого менеджменту. Функції і мета менеджменту

Виробнича система управління і її функції, як було сказано вище, спрямовані на досягнення поставлених цілей підприємства. Ставлячи перед організацією певні цілі, керівництво підтверджує іс, до чого організація прагне.
Мета є конкретний кінцевий стан чи бажаний результат, яко-і о прагне досягти фірма (ЛПР) при ухваленні рішення.
В організації можуть бути різні цілі. Організації, що займаються бізнесом, спрямовані, головним чином, на створення певних товарів чи послуг у рамках специфічних обмежень — з витрат і одержуваного прибутку. При цьому визначальним фактором є місце розглянутої мети в шкалі людських потреб.
Орієнтація, обумовлена цілями, пронизує всі наступні рішення керівництва, тому дуже важливою обставиною є встановлення таких цілей, що надалі (при ухваленні рішення) не змінювалися, чи, принаймні, носили уточнюючий характер. Загальні цілі фірми повинні бути піддані ретельним дослідженням потреб за допомогою, наприклад, таких питань:
1. Чи відноситься нова ідея до продукту чи послуги?
2. Чи задовольняє вона існуючі функції організації й умови виробництва? Чи задовольняє продукт існуючу чи постійну потребу більш ефективно, наприклад, з меншою вартістю, із кращою якістю чи з більшою привабливістю?
3. Чи відкриває він нову лінію продуктів чи завершує стару?
4. Чи полягає мета у відкритті нового ринку чи в розширенні існуючого?
5. Чи полягає мета в більш ефективному використанні засобів виробництва чи розподілу, робочої сили і сировини чи в усуненні недостачі цих факторів?
6. Чи усуває продукт утруднення сам чи збільшує надійність існуючого продукту?
7. Чи використовує продукт який-небудь новий пристрій, теорію, матеріал, метод чи який-небудь інший елемент нової технології і якщо так, то з яким з перерахованих вище питань можна пов'язати це застосування?
З іншого боку, встановлюючи мету, керівництво організації повинно критично оцінювати і свої можливості відповідно до наявних ресурсів і обмежень (рис. 1.8).
Цю оцінку можна виконати за допомогою іншої групи питань:
1. Чи допускає статут організації передбачувані напрямки діяльності фірми? Чи потрібна юридична консультація для з'ясування загальної юридичної атмосфери?
2. Чи буде сприятливою реакція акціонерів і органів влади на передбачуваний вид діяльності?
3. Чи можна одержати для продукту патент, авторські права, фабричні марки за допомогою заявки, покупки чи обміну?
4. Чи може організація використовувати існуючу технологію, у якій вона вже має права і досвід?
5. Скільки буде потрібно коштів для освоєння виробництва і яка можливість покриття цих потреб?
6. Чи досить гнучка фінансова політика? Чи в стані фірма придбати і розподілити необхідні фонди? Чи сприятлива ділова кон'юнктура для збору цих грошових фондів?
7. Чи є в організації таланти необхідної широти і глибини для розробки продукту чи їх можна залучити?
8. ЛІСІ частини проекту треба буде віддати субпідрядникам (огляд ринку, зовнішнє оформлення, напівфабрикати, упакування, виготовлення і т.д.)?
9. Чи є необхідні ресурси робочої сили, часу і лабораторних засобів чи їх можна швидко одержати з врахуванням швидко мінливих вимог ринку?
10. Чи досить придатні для нового продукту існуючі наявні засоби — робоча сила, машини, простір і складське господарство — чи будуть потрібні нові?
11. Чи є необхідною передумовою дослідження і розробка виробництва і якщо так, то які з попередніх питань сюди відносяться?
Проведена оцінка можливостей постановки тих чи інших цілей з погляду нового продукту чи послуги є первинною, наближеною, але дозволяє встановлювати вихідні цілі, що можуть уточнюватися в процесі роботи над проектом. Орієнтація, обумовлена встановленими цілями, пронизує всі наступні рішення керівництва.
 При визначенні мети виробничої діяльності звичайно виникають наступні основні питання:
• які цілі вибрати, і в якій послідовності їх поставити;
• наскільки актуальна ця мета і як оцінюються можливості її досягнення.
Намічаючи передбачувані цілі, необхідно виходити, насамперед, з думки тієї групи, заради якої організація і була утворена.
На підприємстві це найчастіше думка власників, так що ціль тут може бути виражена в девізі: «Підприємство у своїй діяльності прагне до одержання прийнятного доходу для своїх власників» [1]. Тут підкреслюється одержання прибутку тому, що від його розміру власники вирішують, чи вкладати їм свої капітали в дане підприємство, і чи варто ризикувати.
З іншого боку, споживачі не хочуть віддавати свої гроші власникам, але вони готові платити роздрібну ціну за товари, що, на їхній погляд, можуть задовольнити їхні потреби.
Усю сукупність цілей організації можна розділити на чотири види чи блоки: економічні, науково-технічні, виробничо-комерційні і соціальні.
Економічна мета — одержання розрахункової величини прибутку від реалізації продукції чи послуг.
Науково-технічна мета — забезпечення заданого рівня продукції і науково-технічних розробок, а також підвищення продуктивності праці за рахунок удосконалювання технології.
Виробничо-комерційна мета — виробництво і реалізація продукції чи послуг у заданому обсязі і з заданою ритмічністю.
Соціальна мета — досягнення заданого ступеня задоволення соціальних потреб працівників, охорони праці і природоохоронних заходів.
На рис. 1.9 представлене ієрархічне розгортання групи цілей у 3-х рівнях.
Останній, третій рівень цілей, носить характер під цілей чи завдань і, в свою чергу, може також мати ієрархічну структуру.
Мета, під цілі, завдання більш низького рівня повинні носити підтримуючий характер запланованих результатів більш високого рівня і нести в собі велику конкретність і вимірність.
Мета є конкретний кінцевий стан і бажаний реально здійсненний результат, якого прагне домогтися група, працюючи разом.
Актуальність мети необхідно перевіряти щорічно чи в міру зміни основних факторів. Нестабільність різних зовнішніх і внутрішніх явищ змушує керівництво гнучко відноситися до поставлених завдань.
В організацій можуть бути різноманітні цілі. Державні органи, вузи і некомерційні лікарні не прагнуть діставати прибуток, але їх хвилюють витрати. І це повинно знаходити своє відображення в наборі цілей.
Рис. 1.9. Ієрархічне розгортання групи цілей системи управління
(дерево цілей)
1 — забезпечення перспективних технічних характеристик розробок;
2 — забезпечення якості продукції і послуг;
3  — реалізація науково-технічної продукції;
4—ріст обсягу реалізації продукції чи послуг;
5 — забезпечення ритмічності постачань продукції чи своєчасності послуг;
6 — забезпечення нормальних умов праці;
7 — мотивація {активізація) праці.
Великі організації мають багато цілей, малі підприємства — одну чи трохи. Але поставлені цілі будь-якої організації повинні враховуватися всіма керівниками різних рангів при наступних управлінських рішеннях.
Аналогічні вимоги пред'являються і до структурних підрозділів даної фірми.
Прийняті цілі і завдання повинні повідомлятися членам організації (а іноді і колективно прийматися), що є могутнім механізмом спонукання до праці, тому що він дає можливість членам організації знати, до чого вони повинні прагнути і яку вигоду одержать при досягненні поставлених цілей.
З позиції «чистого» керівника менеджмент являє собою набір дій, їхню сукупність, з керівництва людьми і виробництвом з мені ю досягнення запланованих результатів (цілей) підприємства,  дії, точніше кажучи, види впливів на об'єкт управління і являють собою функції менеджменту (рис. 1.10).
Аналіз — найважливіша функція менеджменту. Він складиться з дослідження економічних процесів, що відбувалися на  підприємстві в минулому, умов зовнішнього середовища в сьогоденні і встановлює тенденції розвитку фірми, погрози і можливості, а також проблеми, що підлягають вирішенню. Аналіз передує виробленню рішення і є основою для прогнозування і планування.
Планування полягає у визначенні напрямків, цілей, пропорцій, темпів виконання виробничих процесів і являє собою вибір дій па визначений період часу. Плануванню повинне передувати прогнозування, що означає передбачення якісно-кількісних змін чи процесів показників у майбутньому.
Іншими словами, прогнозування дозволяє уявити, що може відбутися через якийсь час, а планування націлює на те, що повинно відбутися в обговорений час і з волі людей. На стадії планування, крім вибору дій, шляхів досягнення мети і визначення показників, зважуються питання форм, методів, термінів й інструментів контролю, що є однією з найважливіших функцій менеджменту.
Організація має на меті формування керованої і керуючої систем і створює передумови для вирішення завдань, поставлених на стадії планування. Організація вирішує питання структури, упорядкування і регламентації дій виконавців, оптимізує  розміщення устаткування, вибирає спеціалізацію і методи проведення робіт. Організація найтіснішим чином пов'язана з такими функціями управління, як керівництво й організація контролю.
Керівництво полягає в напрямку діяльності керованого об'єкта, тісно пов'язане з лідерством і за допомогою іншої ФУНКЦІЇ менеджменту — мотивації {активізації) — спонукає до необхідних дій персонал підприємства. Ціль керівництва — домогтися, щоб підлеглі виконували те, що необхідно керівнику. Керівництво невіддільне від таких функцій, як координація і ре-і уповання, і, по суті, є інтегруванням цих функцій менеджменту.
Координація спрямована на узгодження різних зовнішніх систем стосовно даної системи (раціоналізація дій постачальників, субпідрядників, кооперованих зв'язків, робота зі споживачами і т.п.).
Регулювання пов'язане з поточними управлінськими рішеннями і спрямоване на збереження стану запланованого процесу, коректування відхилень усередині системи, що можуть відбуватися і об'єктивних і суб'єктивних причин. Регулювання — ніщо інше, як коректування системи управління на неприпустимі зміни ходу виробництва, що уловлюються за допомогою такої ємної функції, як контроль.
Контроль носить всеосяжний характер і пов'язаний прямо чи і побічно з усіма функціями системи управління (див. рис. 1.4). да     функція менеджменту дуже докладно описана у всіх джерелах, пов'язаних із проблемами управління, вивчалася раніше і тому обмежимося лише посиланням на деякі джерела [3, 4].
Облік, як функція управління, являє собою одержання і фіксацію в кількісній формі результатів стану об'єкта і ресурсів \ будь-який момент часу функціонування системи. Саме облік відтворює можливість реального контролю над ходом виробництва. його регулювання і кінцева фіксація діяльності підприємства.
Облікові дані є основою для проведення економічного аналізу підприємства і функціонування системи управління.
Необхідно  відзначити, що всі розглянуті функції менеджменті чином взаємозалежні (на рисунку показані лише основні  зв'язки)  і  є  обов'язковим компонентом  системи  управління на будь-якім підприємстві. Виключення зі складу уприпинення хоча б однієї функції робить підприємство вразливим з постійно виникаючих погроз і небезпек. Інша справа, що одне підприємство відрізняється від іншого. На невеликих фірмах, наприклад, одна особа може виконувати кілька функцій менеджменту, на інших, навпаки, кілька осіб чи цілий структурний підрозділ виконують одну, єдину функцію. Усе залежить від потужності підприємства і умов його функціонування, але кожна функція менеджменту обов'язково повинна бути використана в процесі управління.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить