Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Виробнича система і її основні функції

Виробнича система і її основні функції
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Виробнича система і її основні функції

Як уже говорилося, поняття «операційна система» запозичене з зарубіжних джерел і, в першу чергу, американських. У вітчизняній науці управління існує вираз «виробничий процес», «система виробництва», що, на наш погляд, точніше відбивають суть досліджуваного явища. За визнанням самих авторів терміни «операції» і «виробництво» взаємозамінні. При цьому під виробництвом вони розуміють випуск товарів і переробку сировини, а термін «операції» ширший, він включає не тільки виробництво товарів, але й надання послуг, видів діяльності, що входять в операційну функцію.
Необхідно відзначити, що слово «операція» з латинського орегаїіо дослівно переводиться як «дія» і має значення:
а) механічний вплив на тканини й органи тіла (хір.);
б) воєнні дії;
в) виконання якого-небудь завдання: фінансового, кредитно
го, торгового, страхового, промислового і т.д.
Слово «процес» (також з латинського) означає послідовну зміну станів, явищ, а виробництво трактується як процес створення продукту праці. Виходить, ми з повним правом можемо говорити, що виробничий процес — це послідовна зміна стану предметів праці, у результаті якого одержують продукт праці — виріб, товар, послугу.
На користь вітчизняних, устояних виразів «виробничий процес», «система виробництва», «виробнича система» говорить ще один факт. Це поняття «операція», застосовуване в технології й організації виробництва: операція — організаційно неподільний 42 і технологічно однорідний елемент технологічного процесу, що складається з ряду робочих прийомів. Таким чином, вводити в пашу практику ще один термін, який не кращий існуючих і, вдо-бавок до всього, здатний внести плутанину в технологію, організацію і управління підприємством, навряд чи є виправданим.
Відповідно до концепції зазначених авторів, «операційна функція містить у собі ті дії, в результаті яких виробляються товари і послуги, що поставляються організацією в зовнішнє середовище». І далі: «функцію операцій мають всі організації, інакше вони просто не можуть існувати». Якщо в даному судженні термін «операція» замінити словом «виробництво», що відповідає думці самих авторів, то все стас абсолютно вірним:

Наведена модель (у прив'язці до конкретного продукту) відображає найважливіші операції виробничого процесу в їхній технологічній послідовності за допомогою стандартних символів і широко застосовується в країнах СНД і Східної Європи. «Модель дозволяє наочно показати динаміку виробничого процесу, перетворення матеріалів і напівфабрикатів на окремих технологічних операціях, основну поопераційну структуру виробничого процесу, відстань між робочими місцями і їхнє просторове розміщення» [3].
У такий же спосіб можна показати і виробничий процес у сфері нематеріального виробництва — у сфері послуг. Отже, термін «операції» в управлінні, менеджменті застосовувати недоцільно. Варто користуватися
традиційним, загальновизнаним поняттям «виробництво», залишивши за словом «операція» технологічну суть, що прекрасно вписується й у сферу послуг.
 
Як видно з наведеного рисунка, виробнича система в загальному, принциповому підході відповідає схемі, зображеній на рис. 1.5 і складається з трьох основних підсистем — переробної, забезпечення і планування, але істотно уточнює і доповнює її. Наявність додаткових блоків у наведеній схемі і зворотних зв'язках, робить її більш конкретною і коректною.
Переробна підсистема є домінуючою і виконує виробничу роботу, безпосередньо пов'язану з перетворенням вхідних параметрів у вихідні результати (продукти чи послуги).
Так, наприклад, для будівельної фірми основними результатами її діяльності є готовий будинок чи споруда, переданий замовнику і введений в експлуатацію. Матеріали, що надходять, деталі і конструкції переробляються даною підсистемою. Вона вимагає значних капітальних вкладень, визначеної кількості трудових і матеріальних ресурсів, витрат на експлуатацію машин і механізмів з основного виробництва. Вагома частка витрат падає на всілякі тимчасові будинки і спорудження, необхідні для підготовки і здійснення будівництва. Будівництво споживає значну кількість різних видів енергії, води, великі транспортні витрати, тому підсистема забезпечення відіграє винятково важливу роль. Підсистема забезпечення не пов'язана прямо з виробництвом виходу, але виконує важливі функції забезпечення безперебійної роботи переробної підсистеми.
Будівництво, приміром, у даний час споживає продукцію всіх галузей народного господарства, використовує понад 26 тисяч найменувань виробів і матеріалів, вироблених різними підприємствами країни.
Особливу роль відіграє транспорт, покликаний забезпечувати будівництво величезною кількістю матеріальних ресурсів. При цьому можуть бути задіяні усі види наявного транспорту — залізничний, автомобільний, водяний, трубопровідний, тракторний і навіть повітряний.
Варто мати на увазі, що часто функція, що вважається частиною підсистеми забезпечення в одній організації, може бути складовою величиною чи цілком переробною підсистемою в іншій системі. Так, наприклад, проектна організація розробляє будівництвам необхідну проектне — кошторисну документацію (ПКД) і відіграє роль підсистеми, що забезпечує. У той же час усередині фірми — проектувальника підрозділи, що розробляють ПКД, відігра ють роль переробної підсистеми. Те ж саме можна сказати про транспорт, банки, підприємства оптової торгівлі, субпідрядні організації і т.д.
Система планування і контролю одержує від переробної підсистеми інформацію про її стан, системи в цілому, стан незавершеного виробництва. Інформація надходить із внутрішнього середовища організації про результати аналізу, результатів за звітний період, цілі, політику фірми, хід виробництва, відхилення від графіка і т.п.
Інформація про попит на продукцію, вартість ресурсів, тенденції розвитку технології, нормативні акти, конкурентів й інших факторах надходить із зовнішнього середовища. Підсистема планування і контролю повинна обробити весь обсяг цієї великої і досить складної інформації і видати рішення з організації і коректування роботи переробної підсистеми.
Конкретні питання, що підлягають вирішенню, як правило, включають планування виробничої потужності, планування виробничого процесу, управління матеріально-виробничими запасами, контроль виробництва і якості продукції, що випускається.
Численні обов'язки операційних (виробничих) менеджерів можна розбити на три основні групи:
1. Участь у розробці і реалізація загальної стратегії фірми й основних напрямків її діяльності.
2. Розробка і впровадження виробничої системи, що включає розробку виробничого процесу, рішення про місце розташування виробничих потужностей, проектування роботи підприємства, проектування продукту, введення стандартів і норм на виконання обсягів робіт.
3. Планування і контроль поточного функціонування системи, проектування проведення робіт (ППР).
Як видно з вищевикладеного матеріалу, керівникові операціями (виробництвом) приходиться мати справу з великими обсягами інформації. Він повинен мислити аналітично, мати здатність до сприйняття й оцінки нових технологій, уміти швидко і вчасно приймати необхідні управлінські рішення.
У виконанні управлінських функцій звичайно зайнято більше людей, ніж у будь-якій іншій галузі, тому що саме люди, у кінцевому рахунку, визначають успіх чи невдачу будь-якої виробничої системи. Таким чином, керуючий виробництвом повинен володіти і В.О. Василенко, Т.І Ткаченко вміти користуватися широким арсеналом знань і навичок в галузі аналізу, системотехніки, технології, а також поведінкових і соціальних наук.

Література
1. Гэлловэй Лес. Операционный менеджмент. — СПб: Питер, 2001. - 320 с. (серия «Теория и практика менеджмента»).
2. Чейз Ричард Б., Эквилайн Николас Дж., Якобе Роберт, Ф. Производственный и операционный менеджмент, 8 -е издание.: Пер. англ.: М: Издательский дом «Вильяме» 2001. 704 с.
3. Мескон М., Альберт М., Хсдоури Ф. Основы менеджмента. (пер. с англ.) — М: Дело, 1994.
4. Производственный менеджмент: Учебник для вузов / С.Д. Ильенкова, А.В. Бандурин, Г.Я, Горбовцсв и др.; Под ред. С.Д. Ильенковой.      М: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. -   583 с.
5. Василенко В.А. О роли отечественной науки и проблемах менеджмента Культура народов Причерноморья, 1999. — №7. — С. 22-29.
6. Довбенко М. Канторович Леонид Витальевич (СССР) // Экономика Украины, 1992. — №1. — С. 73-74.
7. Глухов В.В. Менеджмент: Учебник. — СПб.: Специальная литература, 1999.

1. Веснин В.Р. Менеджмент для всех — М.: Юрист, 1994.
Фатхутдинов Р.А. Производственный менеджмент: Учебник для вузов.— М.: Банки и биржи ЮНИТИ, 1997.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить