Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... ВФМ ЗЕД. Тема 7. Кредитування

ВФМ ЗЕД. Тема 7. Кредитування
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 

ТЕМА 7. КРЕДИТУВАННЯ

1.    Міжнародне кредитування.
2.    Механізм  міжнародного кредитування та принципи кредитування
3.    Класифікація міжнародних кредитів


1. Міжнародне кредитування
Кредитування — це надання кредитів учасникам зовнішньоекономічної діяльності для стимулювання га сприяння експорту і імпорту. Кредитування — головне джерело формування коштів для зовнішньоекономічної діяльності і міжнародної торгівлі. Кредитування зовнішньої торгівлі є найважливішим актом довіри між контрагентами різних країн, що обмінюються двома платежами, віддаленими один від одного в часі.
Кредитування міжнародної торгівлі базується на загальних нормах кредиту й означає можливість отримати товари й послуги та гроші з відстроченням платежу на конкретний термін, що відіграє суттєву роль у розвитку міжнародного товарообігу, сприяє зростанню попиту і збільшенню обсягів світової торгівлі, а умови кредитування стають важливим фактором конкурентної боротьби фірм і держав за ринки збуту. Поступово кредитування зовнішньої торгівлі під впливом інтернаціоналізації виробництва і вартості, розширення сфери дії міжнародних фінансово-кредитних організацій переросло у міжнародне кредитування.
Під міжнародним кредитуванням розуміється надання кредиту (позики), державою, банком, другими юридичними або фізичними особами однієї країни іншій на певний термін на умовах повернення та сплати відсотків. Кредиторами та позичальниками виступають приватні підприємства (банки і фірми), державні установи, уряди, міжнародні і регіональні валютно-кредитні та фінансові організації. Об'єктивною основою його розвитку стали вихід виробництва за національні межі, посилення інтернаціоналізації господарських зв'язків, поглиблення міжнародного поділу праці зумовили збільшення обсягів та диференціацію міжнародного кредиту. В Україні вся банківська система здійснює кредитування відповідно з Положенням НБУ «Про кредитування».
Як різновид категорії «кредит» міжнародний кредит забезпечує не лише просування товарів, послуг і капіталів, але й тісно пов'язаний з всією сукупністю законів ринку, особливо з такими його економічними категоріями — прибуток, ціна, гроші, валютний курс, платіжний баланс та ін.
Міжнародний кредит у світогосподарських зв'язках виконує чотири важливі функції:
а)    забезпечує перерозподіл фінансових ресурсів між сторонами;
б)    посилює процес накопичення капіталу в межах світогосподарства;
в)    прискорює процес реалізації товарів, послуг, інтелектуальної власності у загальнопланетарному масштабі;
г)    сприяє прискоренню відтворення — безперервному відновленню процесу виробництва товарів, послуг та духовних благ, на основі якого здійснюється відтворення всіх елементів економічної системи (продуктивних сил, організаційно-економічних відносин, виробничих відносин (або відносин економічної власності) та господарського механізму.

Механізм  міжнародного кредитування та принципи кредитування
Сприяння міжнародному відтворенню — це одна з найважливіших функцій міжнародного кредиту, його стержневою основою. Про тісний зв'язок міжнародного кредиту з відтворенням стверджують його принципи, економічна сутність, яких проявляються в:
цільовому характері — кредит видається під конкретну, чітко визначену мету, наприклад, стимулювання експорту країни-кредитора;
забезпеченості —проявляється у гарантіях його погашення;
платності — відображає дію закону вартості й спосіб здійснення диференційованих умов кредиту та сплату певної суми відсотків ;ш кредитом;
поверненості — передбачає повернення позичальником суми кредиту та відсотків;
терміновості — передбачає повернення кредиту в строки, обумовлені кредитною угодою сторін.
Окрім цих загальних принципів міжнародного кредитування, йому властиві  й специфічні ознаки, зумовлені функціонуванням міжнародного фінансового механізму:
-    неотримання валюти кредиту і валюти погашення;
-    валютні ризики;
-    втрати, пов'язані зі зміною курсу валюти та ін.
Крім цього на міжнародний кредит впливають багато інших чинників, які обумовлюють його риси та ознаки. До них, у першу чергу слід віднести — платіжний баланс, розмір відсоткової ставки, вид валюти, рівень рентабельності кредитних операцій, валютний курс та ін. Отже, міжнародні кредитні відносини складають систему економічних відносин між різними економічними суб'єктами щодо організації механізму кредитування, проведення маркетингових досліджень та надання коштів у позику і плати за неї. Міжнародні кредитні відносини бувають кредитно-грошовими й кредитно-товарними, а тому в кредит (який є формою руху кредитних відносин) можуть надаватися гроші й товари.
Слід відмітити, що механізм міжнародного кредитування — це система, яка визначає послідовність і порядок надання різноманітних видів кредитів та їх зміну щодо нових умов. В сучасних умовах сформувався якісно новий механізм кредитування, за якого в разі надання комерційного кредиту записувалася вартість проданих у кредит товарів (у тому числі виконаних робіт і наданих послуг) за відкритим рахунком, що активно використовується у сфері міжнародних економічних відносин. Це стало можливим в результаті поступового і стабільного розширенням прямих довготермінових економічних стосунків між фірмами різних країн, за яких вексельна форма комерційного кредиту витісняється і замінюється взаєморозрахунками між суб'єктами ЗЕД за взаємними товарними поставками через оптимальне поєднання кредитування і взаєморозрахунків за відкритим рахунком.
Міжнародні кредитні відносини мають відповідні принципи — комплекс найважливіших вихідних положень на які опирається механізм кредитування.
Розрізняють загальні, часткові (особливі) та одиничні принципи кредитування:
а)    загальні — принципи адекватності змісту банківського кредиту загальновизнаним умовам певної моделі сучасної ринкової економіки, наявність конкуренції на ринку кредитних послуг, оптимальне поєднання інтересів кредитора і позичальника, дотримання вимог комерційного розрахунку, раціональності, адаптації, самостійності в прийнятті управлінських рішень та ін.;
б)    часткові (особливі) — принципи строковості, забезпеченості, платності, цільової спрямованості; в) одиничні — це принципи, що відрізняється від загального й особливого і містять індивідуальні підходи до кредитування.
Кредиторами й позичальниками міжнародного кредиту виступають і міжнародні організації, регіональні об'єднання держав, асоціації виробників та експортерів товарів.

Класифікація міжнародних кредитів
Міжнародний кредит класифікують за такими основними ознаками — за терміном користування, за призначенням, за технікою та формою надання.
За терміном користування міжнародні кредити поділяють на короткотермінові (до одного року), середньотермінові (1-5 років),  довготермінові (5-10 і більше років).
За призначенням міжнародні кредити поділяють на комерційні (безпосередньо пов'язані із зовнішньою торгівлею та послугами), фінансові (валюта яких може використовуватися на будь-які потреби, зокрема на погашення заборгованості, купівлю цінних паперів, інвестиції) та проміжні (призначені для змішаних форм вивезення капіталу, товарів, послуг).
За технікою надання міжнародні кредити поділяють на кредити маминими грошима (їх часто називають готівковими, хоча валюту з одного банківського рахунку на інший перераховують безготівковим способом), акцептні (у формі акцепту векселя імпортером чи банком), консорціумні (синдикатні) кредити (надаються у формі дню ш І них сертифікатів, облігаційних позик та ін.).
За формою міжнародні кредити поділяються на комерційні, банківські, брокерські, державні, євросиндиковані, компенсаційні, урядові, лізингові та ін
Комерційні (товарні або фірмові) кредити у зовнішній торгівлі є
досить поширеним і мають такі види:
-    фірмові (товарні) кредити — експортер надає імпортеру кредит у формі відстрочки платежу.
-    вексельні кредити — надаються шляхом виставлення тратти (переказного векселя) на імпортера, який його акцептує після отримання платіжних та товаророзпорядчих документів;
-    облікові  кредити  —  надаються   банками векселетримачеві у формі купівлі векселя до настання терміну оплати за ним;
-    кредити за відкритим рахунком — надаються у розрахунках між
постійними партнерами, що добре знають один другого і
здійснюють багатократні постачання однорідних товарів;
-    факторингові кредити —надається дрібним і середнім фірмам фактор-фірмами шляхом викупу їх платіжних вимог;
-    форфейтування — форма кредитування експорту, що надається
банком шляхом викупу ним векселів та інших боргових вимог за
зовнішньоторговими операціями без обернення їх на експортера;
-    овердрафт — форма короткотермінового кредиту, що надається
банком платоспроможним клієнтам у разі якщо сума платежу
перевищує залишок коштів на його рахунку.
-    франчайзинг — сучасна форма комерційного кредитного механізму розвинутих країн світу. Його суть полягає у наданні малому підприємстві (фірмі) ліцензії на продаж продукції, технології, виробництво частини товарів великої фірми (що має високий рейтинг на ринку), а також на товарний знак за дотримання необхідних стандартів якості продукції або надання послуг, місця й часу виробництва та реалізації.
Банківські кредити. Банківське кредитування експорту та імпорту здійснюється у формі позик під заставу товарів, товарних документів, векселів, обліку тратт, а також бланкового кредиту (кредиту без формального забезпечення), що надається великим фірмам-експортерам.
Механізм міжнародного банківського кредитування передбачає передусім надання банками експортних (товарних) кредитів, фінансових кредитів, відкриття кредитних ліній загального та спеціального призначення, використання механізму акцептно-рамбурсного кредиту, який базується на поєднанні акцепту банком векселя експортера та відшкодування (рамбургування) імпортером коштів банку-акцептанта.
Брокерські кредити — проміжна форма між фірмовим і банківським кредитом. Він тісно пов'язаний з товарними угодами (комерційний кредит) та банківським кредитом, оскільки брокери позичають гроші у банків. Брокерська комісія складає від 2 до 3,1% суми угоди. Вони добре володіють інформацією про світові ринки та щодо платоспроможності покупців.
Державні кредити. Важлива роль у кредитуванні зовнішньої
торгівлі належить державі, діяльність якої концентрується на довготерміновому кредитуванні експорту і страхуванні експортних кредитів і охоплює такі напрямки:
-    сприяння комерційному та банківському кредитуванню національного експорту переобліком векселів експортерів у центральному банку, а також рефінансуванням середньої довготермінових кредитів державними та напівдержавними установами;
-    надання кредитів експортерам під низькі відсотки за рахунок державного бюджету;
-    організація страхування фірмових та банківських експортних кредитів.
Окрім цього існують двосторонні державні кредити, поставки за якими здійснюються на умовах «ленд-лізу» (в оренду) без кредитних зобов'язань та міждержавні кредити, що здійснюються за рахунок асигнувань із держбюджету.
Євросиндиковані кредити. Кредити, що надаються синдикатами міжнародних банків на значну суму і тривалий час неприватним інвесторам завдяки мобілізації фінансових ресурсів на Євроринку. Відсоткові ставки за такими кредитами розраховують додаванням маржі до міжбанківських відсоткових ставок.
Компенсаційні кредити. Взаємні кредити двох комерційних організацій різних країн у відповідній національній валюті на однакову суму для захисту від валютного ризику у слаборозвинутих країнах.
Урядові кредити. Кредити надані урядовими та міжнародними
фінансово-кредитними установами на пільгових або безвідсоткових умовах на тривалий час, а також на умовах неповернення.
Лізингові кредити. Форма довготермінових товарних кредитів,
що відображають відносини економічної власності між економічними суб'єктами різних країн з приводу оренди основних фондів і сплати користувачем цих фондів періодичних лізингових платежів.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить