Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... ВФМ ЗЕД. Тема 6. Валютні операції

ВФМ ЗЕД. Тема 6. Валютні операції
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

ТЕМА 6. ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ

1.    Сутність валютних операцій. Конверсійні операції.
2.    Залучення та розміщення валютних ресурсів


1. Сутність валютних операцій. Конверсійні операції
Валютні операції — це операції купівлі продажу валютних цінностей (національна валюта, іноземна валюта, платіжні документи та цінні папери, виражені у валюті України та іноземній і монетарних металах), які здійснюють центральні комерційні банки. Валютні операції включають — конверсійні операції, залучення та розміщення валютних ресурсів, міжнародні розрахунки (платежі), неторгові операції, відкриття та ведення валютних рахунків а в іноземній валюті, кореспондентські відносини з іноземними банками, та інші операції.
Конверсійні операції — це угоди агентів валютного ринку з купівлі-продажу обумовленої валюти даної країни на іноземну за узгодженим курсом на визначену дату. Конверсійні операції поділяються на угоди з негайною поставкою валюти, термінові угоди, угоди swap (своп).
•   Угоди з негайною поставкою — передбачають купівлю-продаж валюти  на  умовах  її  поставки  банками-контрагентами  (з відповідною датою валютування сьогодні або через 1-2 дні) з дня укладання договору і включають угоди — «тод», «том», «спот.»
Відповідно з датою валютування (узгодженою сторонами дати поставки коштів на рахунок покупця) угода «тод» (сьогодні на сьогодні) — передбачає поставку валюти негайно (в день підписання угоди);
угода «том» (завтра) — передбачає поставку валюти покупцю на другий день після підписання угоди (сьогодні на завтра);
угода «спот» — передбачає поставку валюти покупцю на другий день після укладання угоди (сьогодні на післязавтра), наприклад, з вівторка на четвер.
Основною метою угод з негайною поставкою є забезпечення потреб клієнтів банків в іноземній валюті, обмін коштів з однієї валюти в іншу та здійснення спекулятивних операцій (валютна спекуляція — це купівля-продаж валюти з метою отримання доходу при зміні обмінного курсу).
Характерною особливістю угод з негайною поставкою є виникнення специфічного кредитного ризику — делькредере (від італ. Del credere — на віру, додаткова угода до комісійного договору, згідно з якою комісіонер за окрему винагороду бере на себе відповідальність перед комітентом (доручителем) за виконання договору третьою особою), відсутність твердих умов поточного продажу валюти, а також появою короткострокових конверсійних операцій. Угоди з негайною поставкою валюти передбачають використання таких економічних термінів і понять як:
валютний курс (пропорція обміну валюти однієї країни на валюту другої);
курс продавця (курс за яким банк продає валюту)
курс покупця (курс за яким банк-резидент купує іноземну валюту за національну);
спот-курс — обмінний курс купівлі-продажу валюти без попередньої угоди для здійснення майбутньої її купівлі-продажу;
крос-курс — співвідношення між двома валютами через їх курс до третьої валюти;
котирування — фіксація курсу національної валюти в іноземній валюті;
фіксинг (встановлювати) — котирування, що здійснюється шляхом зіставлення попиту та пропозиції з кожної валюти;
маржа — різниця між курсами продавця і покупця;
валютна позиція — залишки коштів в іноземних валютах, що формують активи й пасиви продавця і покупця, а звідси і ризик отримання додаткових прибутків та збитків у разі зміни обмінних курсів валют.
•   Термінові угоди включають — форвардні, ф'ючерсні та опціонні угоди.
Під форвардними угодами (від. англ. forward — передній) — розуміють угоди з обміну валют за раніше обумовленим курсом, що укладаються сьогодні, але дата валютування (тобто виконання контракту) відбудеться у майбутньому, тобто термін виконання яких перевищує два робочі дні і становить, як правило, від одного до шести місяців.
Ф'ючерсні угоди (від англ. futures contract — угода про покупку чи продаж валюти в майбутньому в оговорений термін) — це угоди. що укладаються на поставку товарів чи іноземної валюти у визначений час (термін) у майбутньому з фіксацією цін на момент виконання зобов'язання сторонами контракту. Фактично продається лише обіцянка майбутньої поставки, а тривалість цього терміну встановлюється біржею.
Опціонні угоди (від лат. optionis — вільний вибір, валютний опціон дає право, а не обов'язок на придбання чи продаж валюти згідно з угодою) — це двосторонні угоди про передачу прав (для покупця) і зобов'язання (для продавця) купити чи продати визначений актив за фіксованим курсом в узгоджену дату або термін. Стосовно валюти, опціон валютний — це контракт на право купити або продати протягом певного терміну за договірною ціною лот валюти або право вибору альтернативних валютних умов контракту. В законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» опціон визначається як документ, що засвідчує «право придбати (продати) кошти на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на час укладання такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторін контракту». Також обумовлено, що продавець опціону несе безумовне і безвідкличне зобов'язання щодо продажу коштів на умовах укладеного опціону. Покупцеві ж крім того надано право на відмову від виконання опціону у будь-який момент. Опціонні угоди укладаються на купівлю-продаж товарів, цінних паперів, валюти.
Валютні опціони діляться на три типи — колл, пут, пут-колл. Call option (опціон колл) — право придбання валюти за фіксованим курсом у встановлену дату валютування.
Put option (опціон пут) -— право продавати певну суму валюти за фіксованим курсом у встановлену дату виконання угоди.
Put-call option (опціон пут-колл) — право продавати чи купувати певну суму валюти за фіксованим курсом у встановлену дату, але без права здійснювати такі операції одночасно (купувати і продавати).
•   Угоди «СВОП» (від англ. SWAP — торгово-фінансова обмінна операція, у якій укладання угоди про купівлю (продаж) цінних паперів, валюти супроводжується укладанням контр-угоди, угоди про зворотний продаж (купівлю) того ж товару у визначений термін. Угоди «СВОП» це комбінація двох протилежних конверсійних операцій (купівлі й продажу) на однакову суму з однією датою укладання проте різними датами валютування. Основною метою угод типу «СВОП» є забезпечення фінансування в іноземній валюті довгострокових зобов'язань, хеджування довгострокового валютного ризику, здійснення конвертації експортного капіталу в іншу валюту та на доручення інвестора зміна валюти, в якій надходять прибутки від інвестицій.

2. Залучення та розміщення валютних ресурсів
Залучення та розміщення валютних ресурсів — здійснюється за допомогою різних фінансових операцій, із яких найголовнішими є — кредитні, депозитні, лізингові, форфейтингові, з цінними паперами та факторингові.
•   Кредитні операції (від лат. creditum — позика, борг) — це операції з надання позики в грошовій чи товарній формі на умовах повернення в певний час з виплатою відсотка. У зовнішньоекономічній діяльності кредитні операції виконують три важливі функції:
-    здійснюють перерозподіл фінансових ресурсів між суб'єктами
ЗЕД;
-    регулюють процес накопичення в межах світового господарства;
-    прискорюють процеси реалізації товарів, послуг, інтелектуальної власності, створюючи тим самим сприятливі умови для розширеного відтворення.
•    Депозитні операції (від лат. depositum — річ віддана на зберігання), операції із залучення грошових коштів фізичних та юридичних осіб на вклади (на визначені строки або до запитання), за які банки виплачують вкладникам певний відсоток. Дата розміщення (залучення) депозиту має назву — дата валютування, а дата повернення — закінченням депозиту. На практиці використовуються депозити таких видів — строкові (від 3 до 12 і більше
місяців), на фіксовані терміни (тиждень, місяць, рік), короткострокові (одноденні), онкольні (до запитання або на невизначений термін) та інші.
•     Лізингові операції (від англ. leasing — оренда) — це довгострокова оренда матеріальних цінностей придбаних лізингодавцем для орендатора з метою їх виробничого використання при збереженні права власності на них за лізингодавцем, а також — специфічна форма фінансування вкладень в основні фонди за допомогою лізингової компанії, що купує майно для третіх осіб та передає його в довгострокову оренду.
Згідно із Законом України «Про лізинг» під лізингом розуміється «підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування на визначений строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів».
Залежно від форми здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим і міжнародним:
а)    зворотний лізинг — це договір лізингу, який передбачає набуття лізингодавцем майна у власника і передачу цього майна йому  у лізинг;
б)    пайовий лізинг — це здійснення лізингу за участю суб'єктів лізингу на основі укладення багатостороннього договору та залучення   одного   або декількох   кредиторів,   які   беруть   участь у здійсненні лізингу, інвестуючи свої кошти. При цьому сума інвестованих кредиторами коштів не може становити більше 80 відсотків вартості набутого для лізингу майна;
в)    міжнародний лізинг — це договір лізингу, що здійснюється
суб'єктами лізингу, які перебувають пі юрисдикцією різних держав,
або в разі якщо майно чи платежі перетинають державні кордони.
Розрізняють міжнародний лізинг — прямий експортний, прямий
імпортний та транзитний (непрямий).
Основними видами лізингу є — фінансовий та оперативний.
1.    фінансовий лізинг — це договір лізингу, в результаті укладання
якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізинга на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору, а після закінчення договору лізингу майно переходить у власність лізингоодержувача або викуповується ним за залишковою вартістю;
2. оперативний лізинг — це договір лізингу, в результаті укладання якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує у платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, менший строку, за який амортизується 90 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладання договору, а після закінчення строку договору лізингу він може бути продовженим або майно повертається лізингодавцю і може бути повторно передане у користування іншому лізингоодержувачу за договором лізингу.
* Форфейтингові операції (від фр. forfair — відмова від прав) — це купівля експортних вимог банком (форфейтером) з виключенням права регресу на експортера (форфейтиста) у разі його не сплати. Він застосовується у фінансових операціях з метою швидкої реалізації довгострокових фінансових зобов'язань, в експортних операціях — для сприяння надходження готівки експортеру, який надав кредит іноземному покупцю. Механізм здійснення операцій форфейтингу полягає в тому, що експортер, виконавши свої договірні зобов'язання намагається інкасувати розрахункові документи імпортера шляхом їх продажу своєму банку з метою отримання суми платежу за контрактом. Такі операції вигідні для експортера, так як збільшують його ліквідність, страхують від кредитного ризику та ризиків зміни процентних ставок і валютних курсів та ін.
• Операції з цінними паперами. Під цінними паперами розуміють документи, що засвідчують право володіння і довгострокові зобов'язання емітентів щодо виплати їхнім власникам доходів. Це, як правило, грошові й товарні документи, що засвідчують майнові права — облігації, векселі, чеки, депозити та інвестиційні сертифікати, акцепти, паї, ощадні бони, комерційні папери, коносаменти, варіанти (складські свідоцтва) та ін. Цінні товари купуються і продаються на відповідних ринках цінних паперів і т,п.
Значну кількість операцій з цінними паперами на фондових біржах здійснюють банки — купують цінні папери для інвестування (поповнення власного портфеля), здійснюють початкове розміщення нових випусків цінних паперів серед власників акцій (тримачів), купують і продають їх за дорученням клієнтів (обслуговують вторинний ринок цінних паперів), надають позики під цінні папери, за що отримують дивіденди і відсотки. Сучасними видами цінних паперів, що перебувають в обігу на фондових біржах є конвертовані акції, ф'ючерси, опціони та ін. Операції з цінними паперами мають велике практичне значення — вони сприяють трансформації дрібних капіталів і трудових заощаджень у великий капітал, перетворюють частину найманих працівників на часткових співвласників підприємств, сприяють формуванню народних підприємств, посиленню контролю великого капіталу над дрібним і середнім та ін.
•   Факторингові операції. Факторинг (від англ. Factor — агент, посередник), одна з різновидів торгово-комісійних операцій банків, що поєднується з кредитуванням оборотного капіталу клієнтів і включає інкасування дебіторської заборгованості клієнтів, кредитування і гарантію від кредитних і валютних ризиків. В основі операцій факторингу лежить так зване дисконтування фактур (купівля фактор — компанією рахунків-фактур у клієнтів на умовах негайної оплати біля 80% вартості відфактурованих поставок і сплати частини, що залишилася, (за вирахуванням відсотка за кредит) у суворо обумовлені терміни незалежно від надходження виторгу від дебіторів. Такі операції здебільшого здійснюють дочірні компанії великих банків (фактор-фірми). Механізм їх здійснення полягає в тому, що клієнт, який продав дебіторську заборгованість, отримує від банку аванс у розмірі 70-90 відсотків суми боргу. Решту відсотків — 30-10 банк утримує як компенсацію ризику до погашення боргу. Після погашення боргу банк повертає решту суми клієнту за вирахуванням відсотка за кредит. Скидка за негайний платіж по рахунку (протягом 5-10 днів) складає у багатьох західних країнах близько 3%.
Велика ефективність діяльності фактор-фірми полягає в тому, що всі вони належать великим банкам, які постійно обмінюються інформацією про фінансове положення всіх фірм в даній країні і навіть на міжнародній арені. Це примушує фірми, які сплачували свої рахунки з запізненням, сплачувати їх негайно при отриманні від фактор-фірми повідомлення, так як в іншому разі вони можуть потрапити в «чорний список» банків як ненадійний платник.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить