Ціні папери та їх види
Цінний папір – документ, що засвідчує певні права його власника, реалізація та передача яких можлива тільки при його пред'явленні. Основні характеристики цінного папера: 1) у ній виражене певне право, що переходить до даної особи в момент придбання самого цінного папера; 2) цінний папір неподільний, тому вона повністю передає закріплені в ньому права. За видами прав, закріплених у цінних паперах розрізняють: акції — відбивають майнові відносини; облігація, депозитний сертифікат, банківська книжка на пред’явника — відносини позики; термінові контракти -- право на здійснення певних дій; товарні документи (варант) - розпорядницькі права; платіжні (чек, вексель) -- право оплатити товар. За способом вказівки власника виділяють: «іменні», «ордерні» й «пред'явницькі» цінні папери. За емітентами розрізняють: державні, муніципальні, частки цінні папери. За сферою обігу цінні папери діляться на біржові й позабіржові. До біржових цінних паперів відносяться документи, які обертаюся на біржі; вони є предметом масових емісій і стандартні за своєю формою та змістом (звичайні акції, державні короткострокові зобов'язання, ф'ючерси, опціони). Позабіржові цінні папери – нестандартні, як за формою, так і по змісту цінні папери, тому вони не можуть обертатися на біржі. Всім цінним паперам властиві три основні властивості: 1) ліквідність — ступінь легкості перетворення цінних паперів у гроші, 2) прибутковість – відсоток, що приносить цінний папір у порівнянні з витратами на її отримання, 3) ризик – можливість втрати коштів, вкладених у цінні папери. При цьому: чим вище ризик, тим вище прибутковість, а чим вище прибутковість, тим нижче ліквідність.
|