Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Типи ринкової недосконалої конкуренцій: монополістична конкуренція, олігополія, чиста монополія

Типи ринкової недосконалої конкуренцій: монополістична конкуренція, олігополія, чиста монополія
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 2
ХудшийЛучший 

Типи ринкової недосконалої конкуренцій: монополістична конкуренція, олігополія, чиста монополія


Конкуренція – взаємодія суб'єктів ринкових відносин, спрямована на одержання найбільшої вигоди, що веде до ефективного використання обмежених ресурсів. Найбільш відчутне її позитивний вплив на економіку проявляється, коли на ринку зіштовхуються інтереси безлічі продавців і покупців.
Монополістичної конкуренції властива відносно велика кількість виробників, але не однорідної, як у випадку вільної конкуренції, а диференційованої продукції, тобто не ідентичної, а схожої по своїх споживчих властивостях. Кожна з фірм прагне створити свій унікальний товар, чимось  відмінним від інших йому подібних (конструктивним рішенням, дизайном, якістю обслуговування, смаком, запахом, кольорами і т.д.). Кожний з покупців вибирає, керуючись своїми естетичними уподобаннями, матеріальними можливостями, бажаннями, престижністю товару:
Кожна з фірм, що роблять диференційовану продукцію, стає своєрідним монополістом у додаванні унікальних особливостей своєму товару (особливе технологічне рішення, що забезпечує зручність у застосуванні, що зберігається в таємниці рецептура, гарантії й умови після продажного обслуговування). Подібність із ринком чистої монополії полягає в тому, що фірма може самостійно призначати ціну на свій товар. Правда, влада над ціною не безмежна, тому що інші роблять схожу продукцію.
Нецінова конкуренція — головна зброя в монополістичній конкуренції. Особливе значення в ній здобуває реклама.
Проникнути на ринок монополістичної конкуренції досить легко, треба тільки запропонувати товар з такими властивостями, які зацікавлять покупця.
Монополістична конкуренція властива реально існуючим ринкам. Вона допомагає покупцеві найбільш повно задовольнити потреби, активізує торгівлю й виробництво.
Олігополія – така організація конкурентного ринку, коли його значну частку контролює кілька фірм. Олігополія можлива на ринку як однорідної продукції (напр., сировини й напівфабрикатів -руд, металу, нафти, газу), так і диференційованої продукції (складна побутова техніка, автомобілі).
Оскільки продукцію роблять великі підприємства, витрати на виробництво за рахунок ефекту масштабу знижуються. Однак зменшення на ринку числа фірм робить попит за ціною на продукцію менш еластичним. Це дозволяє підвищувати ціни на неї без побоювання знизити обсяг продажів.
Зміна ціни одним з конкурентів, що домінують у виробництві, визначає цінову політику в галузі. Інші підкоряються їй. Цінова конкуренція при цьому слабшає. Така ситуація, називана лідерством у цінах, характерна для олігополії. Іноді, побоюючись «війни цін», фірми, щоб не втратити ринок, не міняють ціну товару навіть тоді, коли витрати виробництва знизилися (це називається твердістю цін). Тоді зміни попиту на товар виражаються не в зміні ціни, а в коливаннях обсягу продажів.
В умовах олігополії нецінові методи конкуренції - від реклами до економічного шпигунства виявляються більше ефективними, а тому використаються частіше.
Оскільки число фірм на олігопольному ринку звичайно коливається від трьох до п'яти, вхід до нього обмежено. Потрібні значні капітальні вкладення, щоб створити підприємство, здатне протистояти фірмам, що вже контролюють даний ринок.
Домінуючі фірми можуть вступати в угоди: картель, тобто угода про ціни на товар, квоті (частці) у виробництві, умовах наймання робочої сили, придбання сировини й матеріалів, обміні патентами. Поділі ринків збуту; патентні пули (про спеціалізацію й кооперування виробництва); консорціуми (про спільне будівництво великих об'єктів, потребуючих значних інвестицій).
Доброчинний вплив конкуренції на економіку перетворюється у свою протилежність, коли на ринку панує один виробник товару, близьких замінників якому немає; тоді фірма може диктувати його ціну, обсяг продажів, не допускаючи в галузь конкурентів. Це і є чиста монополія.
Монополія виростає з конкуренції, що веде до концентрації виробництва шляхом:
-  горизонтальної інтеграції – злиття компаній однієї сфери виробництва з метою зайняти більшу частку ринку (напр., об'єднання двох швейних фірм);
- вертикальної інтеграції – з'єднання підприємств різних галузей, зв'язаних єдиною технологією з метою скорочення витрат виробництва (напр., придбання автомобільною компанією шинного й сталеливарного заводів);
-  диверсифікованості виробництва – придбання підприємств іншої галузі, не зв'язаних між собою технологічно, з метою зменшити втрати прибутку в традиційній сфері діяльності (напр., придбання торговельною фірмою готелю або банком – туристичного бюро).
У результаті концентрації виробництва можуть виникнути різні організаційні форми монополій: картелі, синдикати, трести, концерни, конгломерати. Відомі наступні види монополії.
Природна – коли забезпечення потреб ринку однією компанією більш ефективно, ніж декількома; природна монополія неминуча, але її потрібно контролювати (напр., забезпечення населення газом, водою, електроенергією й т.п.).
Державна — виникаюча на основі регулюючої діяльності держави (видачі ліцензій на видобуток сировини, окремі види виробництва, здійснення деяких експортно-імпортних операцій).
Конкурентна (або ринкова) — виникла на основі змови, руйнування або поглинання конкурентів.
Випадкова – внаслідок ситуації, що забезпечує перевага тимчасового характеру (напр., нічний магазин).
В Україні та інших державах довгий час існував і ще не зжитий найгірший вид монополії — адміністративна, наслідок якої — висока концентрація виробництва в багатьох галузях економіки при низькій його ефективності.
Монополізації ринку можуть протистояти економічні міри (поява товарів-субститутів, зміна споживчих переваг, увіз імпортних товарів) і адміністративні (антимонопольне законодавство, насильна демонополізація, сприятливі умови для створення нових підприємств).
Монополія усуває головне економічне достоїнство конкуренції - спонукання до вдосконалювання виробництва, і в цьому - її негативний вплив на економічний розвиток суспільства (хоча під контролем держави окремі її види можуть підвищити ефективність виробництва природно).


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить