Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Основи системи вільного підприємництва

Основи системи вільного підприємництва
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 
Индекс материала
Основи системи вільного підприємництва
Страница 2
Страница 3
Страница 4
Все страницы

Основи системи вільного підприємництва

У країнах в процесі розвитку ринкової економіки сформувалася система вільного підприємництва, основу якої становлять — «приватна власність», «вільне ціноутворення» і «захист конкуренції».
1.  Приватна власність означає, що правоздатні громадяни можуть бути власниками будь-якого дозволеного законом майна і використовувати його для одержання особистого доходу.
2.  Вільне ціноутворення означає, що результати діяльності людей, підприємств і держави оцінюються за цінами реального попиту, а не за цінами, призначили державні органи; от чому сучасну економіку часто називають «цінокерованою системою».
3.  Захист конкуренції, означає, що між виробниками, продавцями і покупцями відбувається постійне суперництво, яке підтримується державою.
Конкуренція вигідна всьому суспільству. Чому?
Виробники знають, що якщо вони не задовольнять запити покупців, то це зроблять їхні конкуренти. Продавці знають, що тому, хто не може або не хоче знизити ціну, щоб залучити покупців, не вдасться реалізувати свій товар. Покупці також конкурують між собою, тому що в боротьбі за товар виграє той, хто може більше заплатити; це спонукає до високоприбуткової діяльності, до прагнення працювати, щоб заробити.
У цей час основи системи вільного підприємництва перебувають під загрозою, що виходить від монополій і бюрократії. Захист волі підприємництва та ринку від деформації - це завдання всього суспільства та демократичної держави.
Існує безліч визначень ринку, але все можна звести до того, що ринок є формою взаємовідносин між відособленими і тому самостійно приймаючими рішення господарюючими суб'єктами. Ринок - це насамперед місце зустрічі продавців і покупців; між ними здійснюється обмін товарів за цінами, що відображає співвідношення попиту та пропозиції.
Обов'язковими елементами вільного (недеформованого) ринку є -- обмін товарами, гроші, ціна, конкуренція. Ринок формується в міру розвитку і ускладнення сфери обміну.
Ринок характеризується складною структурою. Її класифікують за різними критеріями: 1) за економічним призначенням об'єктів ринкових відносин - ринок праці, ринок цінних паперів і т.д.; 2) за географічним положенням - місцевий, національний, світовий; 3) за ступенем обмеження конкуренції - монополістичний, олігополістичний і т.д.; 4) за галузями - автомобільний, нафтовий і т.д.; 5) за характером продажу - оптовий, роздрібний.
Ринок виконує наступні функції: інформаційну (виявляє платоспроможну суспільну потребу); регулюючу (сприяє зміні структури виробництва відповідно до платоспроможних потреб); інтегруючу (дозволяє визнати індивідуальну працю як частку суспільного); стимулюючу (змушує до зниження витрат праці).
Ринок породжує особливу систему економічних інститутів, які забезпечують його функціонування (біржі, комерційні банки, страхові компанії, акціонерна власність і т.д.).
Ринок, звичайно, не всесильний, але в доступній для огляду історичній перспективі йому немає альтернативи.
У графічній моделі ринку економічна рівновага досягається в точці перетину двох кривих попиту та пропозиції. Так, у точці С обсяг пропозиції буде дорівнювати обсягу попиту, завдяки цьому встановлюється ціна рівноваги (Р0), що однаково задовольняє як покупців, так і продавців. При будь-якій низькій ціні надлишок попиту буде штовхати ціну вгору, а при ціні, вище рівноважної, надлишок пропозиції буде штовхати ціну вниз.
У теорії ринку розрізняють три типи рівноваги залежно від наявності часу у виробників:
1) «миттєва рівновага», коли пропозиція не встигає відреагувати на зміну попиту;
2) «короткострокова рівновага», коли фірми починають робити більше продукції завдяки приросту змінних факторів виробництва;
3) «тривала рівновага», коли фірми можуть увести в дію нові виробничі потужності.
Економічна система завжди прагне до рівноваги, тобто до стану збалансованості своїх основних елементів, насамперед до рівності між сукупним попитом та сукупною пропозицією.
Такий стан є необхідною умовою забезпечення високого рівня ефективності суспільного виробництва і його стійкого росту.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить