Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Тема 7. Стан сертифікації в Україні. Стандартизація і сертифікація.

Тема 7. Стан сертифікації в Україні. Стандартизація і сертифікація.
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 3
ХудшийЛучший 

Тема 7. Стан сертифікації в Україні

1.    Стан стандартизації і сертифікації в Україні
2.    Обсяги неякісної сертифікованої продукції, імпортовані Україною
3.    Труднощі процесу сертифікації в Україні


За роки незалежності України розроблене і затверджено за станом на перше січня 2000 року 2243 державних стандартів (ДСТУ), близько 65% прийнятих стандартів гармонізовані з міжнародними. Спадщина стандартів, що залишилися від колишнього Союзу (близько 20000 документів) вимагає їхнього перегляду, відновлення, гармонізації з міжнародними документами.
Українські представники працюють у 25 технічних комітетах з 96 технічних комітетів і підкомітетів наявних у ISO. У рамках Міждержавної Ради СНД по стандартизації, метрології і сертифікації в Україні функціонує 38 міждержавних технічних комітетів, упроваджено 1200 нових міждержавних стандартів. Разом з тим варто помітити, що наявних стандартів явно недостатньо для нормального функціонування народного господарства держави в умовах конкурентноздатності. В даний час, у США діє майже 50 тисяч стандартів, у ведучих країнах Західної Європи - наближається до 30 тис., у Росії - близько 21 тис., у Китаї – 18 тис. До цього варто додати, що по перевірці в 1998 році, проведеної Держстандартом України виявлено порушень стандартів на 65,4% підприємств, а по місту Києву – 85,8%.
З метою зближення національної системи технічного регулювання з європейської і світовий Держстандарт України ініціював прийняття відповідного постанови Кабінетом Міністрів України від 19.03.97 року №244, але стан справ по реалізації незадовільний і ставить під погрозу зриву виконання Україною своїх зобов'язань. Національна Система сертифікації Укрсепро, створена для підвищення якості вітчизняної продукції і захисту внутрішнього ринку від напливу недоброякісних і небезпечних товарів явно не справляється зі своєю задачею. Сертифікація продукції й обов'язковість її проведення для визначених груп товарів передбачена в близько 30 вітчизняних законах і законодавчих актах, але обов'язкової сертифікації підлягає не більш 10% усієї продукції.
У теж час, досвід роботи дослідних лабораторій і органів сертифікації, виявляє багато випадків, коли продукція, що має сертифікати, видані за рубежами України, не підтверджується відповідність вимогам стандартів, що діють в Україні і гармонізовані з міжнародними, у першу чергу по показниках безпеки. Результати сертифікації свідчать, що фактично бракується від 10 до 15% імпортної продукції, що проходить сертифікацію, а імпортної харчової продукції ще більше.
Так, наприклад, в орган сертифікації шляхово-транспортних засобів (ДТС) у жовтні 1998 року офіційно звернулася Київська фірма «Баум» із проханням сприяти в поверненні автомобілів марки «Мерседес-Бенц МВ 800» виробнику - філії компанії «Мерседес-Бенц» турецької компанії «Мерседес-Бенц Тюрк А. Ш.» Причиною ситуації з'явилося те, що на першій тисячі кілометрів пробігу автомобілів виникло більш десятка дефектів, кожна з який не дозволяє експлуатувати автомобіль, а саме: заклинювало гальма, неефективне гальмування при довгостроковій їзді з вантажем, не відрегульовані гальма на стоянці, витікання палива з паливної системи, роз'єднання болтового кріплення кардана і заднього моста, несправність зчеплення й інші. Несправності підтверджені актом станції техобслуговування.
Інший приклад стосується не менш відомої німецької фірми по виробництву магістральних напівпричепів. У чотирьох куплених у Німеччині тривісних напівпричепах протягом гарантійного пробігу пішли тріщини по рамі, брак у нарізному сполученні коліс. Ремонт цих напівпричепів у дилера в Україні не дав позитивних результатів і Харківське ОАО «АТП 16363» звернулося в орган сертифікації зі скаргою. Орган сертифікації ДТС, у свою чергу, звернувся за поясненнями до виробника і розіслав запити іншим користувачам напівпричепів цієї фірми. У результаті виробник забрал дефектну продукцію для усунення дефектів і виконав виправлення без оплати
По харчовій продукції можна привести значно більше прикладів неякісної і просто небезпечної для життя людини продукції, поставленої в Україну турецькими і навіть знаменитими фірмами.
На сьогодні юридичної відповідальності імпортера за безпеку продукції, що ввозиться в оборот на територію України, не існує. У той же час у більшості розвинутих країн світу це передбачено законодавством. Звернемо увагу, що в національне законодавство країн ЄС включені вимоги директиви ЄС 85\374 «Про відповідальність постачальника за випуск і реалізацію дефектної продукції». Для встановлення умов сумлінної конкуренції між вітчизняними виробниками й імпортерами, створення механізму нагляду і контролю на споживчому ринку України, надання можливості постачальнику представити декларацію про відповідність його продукції вимогам нормативних документів Держстандартом були розроблені проекти Законів України «Про відповідальність постачальника за випуск і реалізацію неякісної і небезпечної продукції» і «Про порядок утилізації і вивозу небезпечної продукції».
Подальший розвиток державної Системи сертифікації бачиться в удосконалюванні законодавства в частині відповідальності виробника і постачальника за випуск і реалізацію дефектної продукції, широкого використання декларації постачальника про відповідність вимогам нормативних документів. У цьому плані корисним було б якнайшвидше впровадження модульного підходу до оцінки відповідальності з урахуванням вимог директиви ЄС 93\465 про введення додаткових схем сертифікації.
Останнім часом лунало багато критики на адресу керівництва Держстандарту, описувалися муки і страждання підприємців-імпортерів, посередників і постачальників імпортної продукції. Наприкінці 1999 року був змінений весь керівний склад Держстандарту України. Була, імовірно, надія, що це дасть ріст зовнішньої торгівлі. Але роль Держстандарту в першу чергу захистити вітчизняного споживача від неякісних товарів, а вітчизняного виробника від несумлінної конкуренції. Діяльність Держстандарту в області сертифікації сприяє забезпеченню рівноправності України в міжнародній торгівлі, усуненню технічних бар'єрів на шляху експорту українських товарів, підвищенню їхньої конкурентноздатності.
Розвиті країни особливо неохоче пускають на свій ринок іноземну продукцію, і умови імпорту в них досить тверді. Наприклад, у Великобританії імпортером можна стати, лише зареєструвавши фірму юридично і поклавши в банк значну суму як гарантію відшкодування можливих збитків, якщо раптом фірма привела б до цього заявленою продукцією. Таким чином, сертифікація є нетарифним регулятором ринку й інструментом для реалізації торгової політики.
Крім законного й офіційного впливу в конкурентній боротьбі, використовуються також широко методи корупції, несумлінної реклами й інші способи організованої злочинності, що в умовах глобалізації, що виражається в лібералізації потоків капіталу, спрощенням порядку пересування людей і товарів, усуненням усіляких національних бар'єрів придбала величезні можливості на територіях усіх держав світу. По оцінках ВМФ у 1996 році доходи великих кримінальних організацій склали 500 млрд. доларів, або близько 1,5 млрд. у день. Жоден легальний сектор економіки не приносить таких доходів. Володіючи величезними фінансовими ресурсами, організована злочинність може проникнути в будь-яку країну. Використовуючи корупцію, мафія віддає перевагу підкупу, убивству. Вона вважає, що убивство провокує багато шуму і лише забирає перешкоду; підкуп же непомітний і дає можливість роздобути спільника. Таким чином, убивство є зброєю людей дурних або запеклих; підкуп же – це зброя багатих і спокійних для збереження спільника на службі в організації.
У ході переговорів з Україною опоненти системи технічного регулювання не могли дати зауважень по порушенню вимог у галузі стандартизації і сертифікації. Але в Україні складне економічне становище і це дає розвитим країнам (США, ЄС, Японії й іншим) можливість в обмін на обіцянки про допомогу вимагати спрощення доступу їхніх товарів на ринки України. Захистити вітчизняного виробника можливо тільки впровадженням міжнародних стандартів, що дозволить йому не тільки підняти якість своїх товарів до рівня міжнародних вимог, але і забезпечить перебудову виробництва, його організацію, технологію, систему керування якістю до рівня розвитих країн. Наявність сертифіката відповідності міжнародним стандартам полегшить доступ українського виробника на міжнародний ринок.
З іншого боку, важливим аспектом є захист вітчизняного виробника від несумлінної конкуренції на вітчизняному ринку внаслідок надання однобічних переваг імпортерам. Цьому повинна протистояти діюча Система Укрсепро. Однак має місце лобіювання іноземних торгових інтересів шляхом прийняття таких документів як пункт 12 Указу Президента України « Про деякі заходи для до регулювання підприємницької діяльності», де передбачається вилучення сертифікації імпортної продукції.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить