Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Тестовые задания "Международные кредитно-валютные отношения"

Тестовые задания "Международные кредитно-валютные отношения"
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Тестові завдання з курсу "Міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції"


1.    При зниженні валютного курсу національної грошової одиниці:
1)    експорт падає;
2)    експортери отримують експортну премію;
3)    імпорт зростає;
4} стимулюється надходження іноземних інвестицій.
2.    При підвищенні валютного курсу національної грошової одиниці:
1)    ефективність експорту падає;
2)    зменшується реальний борг країни, виражений в національній валюті;
3)    імпорт стає дорожчим;
4)    скорочується ввезення імпортних товарів.
3.    При зниженні валютного курсу національної грошової одиниці:
1)    імпорт стає дорожчим;
2)    скорочуються експортні галузі;
3)    зменшується реальна сума зовнішнього боргу, вираженого в іноземній валюті;
4)    імпорт розширюється.
4.    При підвищенні валютного курсу національної грошової одиниці:
1)    зростає зовнішній борг країни, виражений в іноземній валюті;
2)    імпорт розширюється;
3)    імпорт стає дорожчим;
4)    масовий вивіз товарів із країни.
5.    Валютний демпінг-це:
1)    масовий експорт товарів за цінами нижче світових;
2)    інструмент зв'язку між вартісними показниками національного та світового ринків;
3)    співвідношення експортних та імпортних цін;
4)    ризик коливання валютного курсу.
6.    Валютний курс - це:
1)    ціна грошової одиниці, що виражена в іноземних грошових одиницях;
2)    співвідношення попиту та пропозиції на валютному ринку;
3)    все перелічене разом;
4)    інструмент зв'язку між вартісними показниками національного та світового ринків.
7.    До першої групи Класифікатора іноземних валют НБУ відносяться:
1)    вільноконвертовані валюти, що широко використовуються в Україні;
2)    вільноконвертовані валюти, які не використовуються широко в Україні.
3)    валюти з обмеженою конвертацією.
4)    неконвертовані валюти.
8.    До другої групи Класифікатора іноземних валют НБУ відносяться:
1)    неконвертовані валюти;
2)    валюти з обмеженою конвертацією;
3)    вільноконвертовані валюти, що широко використовуються в Україні;
4)    долар США.
9.    До третьої групи Класифікатора іноземних валют НБУ відносяться:
1)    неконвертовані валюти;
2)    вільноконвертовані валюти, які не використовуються широко в Україні;
3)    валюти з обмеженою конвертацією;
4)    вільноконвертовані валюти, що широко використовуються в Україні.
10.    Україна вирішує встановити контроль над зовнішньою торгівлею з метою зниження дефіциту платіжного балансу. Одним із результатів цього рішення буде:
1)    зниження українського імпорту;
2)    зниження рівня інфляції в країні;
3)    зниження темпів економічного зростання;
4)    зниження українського експорту.
11.    Як може вплинути на фізичний обсяг експорту та імпорту України помітне зниження цін» гривні в доларах США, якщо?
1)    експорт та імпорт виростуть;
2)    суттєво не вплине ні на експорт, ні на імпорт;
3)    експорт виросте, а імпорт знизиться;
4)    експорт та імпорт знизяться.
12.    Якщо курс гривні по відношенню до долара США зміниться з 4 гривень до 3 гривень за 1 долар США, то ціна долара:
1)    підніметься з 25 копійок до 33 копійок, а курс долара США виросте по відношенню до гривні;
2)    підніметься з 25 копійок до 33 копійок, а долар знеціниться по відношенню до гривні;
3)    впаде з 33 копійок до 25 копійок, а долар знеціниться по відношенню до гривні; 4} впаде з 33 копійок до 25 центів, а курс виросте по відношенню до гривні.
13.    Якщо в країні відбулось збільшення курсу національної валюти, то:
1)    розширюються експортні галузі;
2)    ефективність експорту росте;
3)    внутрішні ціни стають менші;
4)    імпорт скорочується.
14.    При зниженні курсу національної валюти:
1)    внутрішні ціни падають;
2)    імпорт стає більш дешевим;
3)    експортери підвищують свої прибутки шляхом масового вивозу капіталу;
4)    всі відповіді правильні.
15.    Вартісна основа визначення валютних курсів:
1)    співвідношення паритету купівельної спроможності валют;
2)    золоте    вміщення валют;
3)    розрахунок СДР;
4)    курс долара США.
16.    В основі паритету купівельної спроможності валют лежить:
1)    правило однієї ціни;
2)    поточний обмінний курс;
3)    ціна товару в національній валюті;
4)    ціна товару в іноземній валюті.
17.    Купівельна спроможність валют визначається як:
1)    показник, зворотний показнику індексу цін;
2)    сума цін товарів;
3)    співвідношення індексів цін;
4)    співвідношення курсів валют.
18.    Метод ефективних витрат при обчисленні відносного паритету купівельної спроможності не включає:
1)    індекс цін;
2)    рівень заробітної плати;
3)    продуктивність праці.
19.    Ключова (резервна) валюта це:
1)    гривня;
2)    національна валюта, що використовується в якості ключової;
3)    валюта будь-якої держави;
4)    російський рубль.
20.    Ключова (резервна) валюта використовується з метою:
1)    мінімізації збитків обігу;
2)    все перелічене разом;
3)    нагромадження резервів;
4)    зберігання резервів.
21.    Ринкова ціна валюти і це обмінний курс, за якого:
1)    валюта тільки купується;
2)    існує підвищена пропозиція валюти;
3)    існує підвищений попит на валюту;
4)    має місце рівновага між пропозицією і попитом на валюту.
22.    Крива попиту на гривні зміститься праворуч, якщо:
1)    реальні процентні ставки в Україні будуть відносно нижчі, а рівень інфляції відносно вищий;
2)    реальні процентні ставки в Україні будуть відносно вищі, а рівень інфляції відносно нижчий (по відношенню до інших країн);
3)    реальні процентні ставки і рівень інфляції в Україні будуть відносно більшими;
4)    реальні процентні ставки і рівень інфляції в Україні будуть відносно нижчими.
23.    Як може вплинути на фізичний обсяг експорту та імпорту України помітне зниження ціни гривні в іноземних валютах (наприклад, в доларах США)?
1)    експорт виросте, а імпорт знизиться;
2)    експорт та імпорт виростуть;
3)    експорт та імпорт знизяться;
4)    експорт знизиться, а імпорт виросте.
24.    Якщо українські корпорації виплачують високі дивіденди (в гривнях) іноземцям, то:
1)    це може призвести до збільшення курсу гривні:
2)    це може призвести до обезцінення гривні;
3)    в Україну буде переміщуватись золото в якості компенсації за гривні, що пішли за кордон;
4)    усі відповіді неправильні.
25.    В країні, що здійснює валютний демпінг:
1)    життєвий рівень населення падає завдяки підвищенню внутрішніх цін;
2)    зростають прибутки експортерів;
3)    все перелічене разом;
4)    падіння купівельної спроможності грошей відстає від зниження валютного курсу.
26.    Ознаками ключової валюти є:
1)    можливість обміняти її на реальні цінності;
2)    все перелічене разом;
3)    використання при проведенні операцій на всіх фінансових ринках;
4)    використання при проведенні операцій на активних фінансових ринках.
27.    Суб'єктом регулювання валютного курсу національної грошової одиниці є:
1)    центральний банк країни;
2)    МВФ;
3)    світовий банк;
4)    міністерство фінансів країни.
28.    Валютні обмеження це:
1)    зміна вимог і зобов'язань іноземних партнерів по контракту в іноземній валюті;
2)    система економіко - правових та організаційних заходів, що регламентують операції з національною та іноземною валютою;
3)    здатність держави погасити свої зобов'язання перед іноземними партнерами;
4)    купівля національним банком іноземної валюти.
29.    Ревальвація національної грошової одиниці - це:
1)    підвищення курсу національної валюти по відношенню до валют інших країн у зв'язку з ростом купівельної спроможності певної грошової одиниці;
2)    знецінення національної валюти, що виражається у зниженні її курсу по відношенню до іноземних валют;
3)    збільшення купівельної спроможності грошей через нестачу їх в обігу;
4)    додаткова емісія грошей.
30.    При застосуванні ревальвації як методу регулювання валютного курсу відбуваються такі зміни:
1)    обмінний курс національної валюти зростає;
2)    зростають ціни на імпортні товари в національній валюті;
3)    стимулюється експорт;
4)    обмінний курс національної валюти падає.
31.    Девальвація національної грошової одиниці - це:
1)    знецінення національної валюти у зв'язку з надмірним випуском в обіг грошових знаків;
2)    збільшення курсу національної валюти по відношенню до валют інших країн у зв'язку з ростом купівельної спроможності;
3)    знецінення національної валюти, що відбивається на зниженні її курсу по відношенню до іноземних валют;
4)    зменшення обсягу валютного резерву країни.
32.    При застосуванні девальвації як методу регулювання валютного курсу, відбуваються такі зміни:
1)    обмінний курс національної валюти зростає;
2)    зупиняється інфляція в країні;
3)    обмінний курс національної валюти падає;
4)    обмежується експорт.
33.    Валютна інтервенція означає:
1)    валютні обмеження, що застосовуються державою відносно інших з метою примусового виконання певних вимог;
2)    підвищення або зниження дисконтної ставки центрального банку з метою впливу на рух іноземного капіталу,
3)    купівлю або продаж центральним банком іноземної валюти з метою впливу на курс національної валюти;
4)    фіксацію обсягів експорту та імпорту товарів.
34.    Проведення валютної інтервенції над національним банком безпосередньо впливає на:
1)    ВВП;
2)    рівень валютного курсу національної грошової одиниці;
3)    рівень бюджетного дефіциту;
4)    рівень зайнятості.
35.    Коли кажуть, що країна девальвувала свою валюту, то мається на увазі, що:
1)    внутрішня купівельна спроможність валюти упала;
2)    уряд підвищив ціну, по якій він буде купувати золото;
3)    країна відмовилась від золотого стандарту;
4)    ціни деяких валют, що виражені в валюті цієї країни, упали.
36.    При підвищенні показника ВНП валютний курс національної грошової одиниці:
1)    зростає;
2)    падає;
3)    залишається без змін.
37.    При підвищенні рівня реальних відсоткових ставок в країні, курс національної грошової одиниці:
1)    падає;
2)    зростає;
3)    залишається без змін.
38.    При зниженні показника ВНП валютний курс національної грошової одиниці:
1)    залишається без змін;
2)    падає;
3)    зростає.
39.    При зниженні рівня реальних відсоткових ставок в країні, курс національної грошової одиниці:
1)    падає;
2)    залишається без змін;
3)    зростає.
40.    Реальні відсоткові ставки визначають:
1)    через різницю номінального відсотку та відсотку інфляції;
2)    рівним номінальному відсотку;
3)    оберненим номінальному відсотку.
41.    Рівень реальних відсоткових ставок характеризує:
1)    дохідність вкладень в економіку;
2)    дефіцит державного бюджету;
3)    рівень ВНП;
4)    безробіття.
42.    Показник рівня безробіття та валютний курс національної грошової одиниці знаходяться в:
1)    прямій залежності;
2)    оберненій залежності;
3)    не залежать.
43.    Приріст показника зайнятості характеризує:
1)    падіння курсу національної грошової одиниці;
2)    зростання курсу національної грошової одиниці;
3)    стабільність курсу національної грошової одиниці.
44.    При підвищенні рівня інфляції обмінний курс національної грошової одиниці:
1)    падає;
2)    зростає;
3)    залишається без змін.
45.    При падінні рівня інфляції обмінний курс національної грошової одиниці :
1)    залишається без змін;
2)    падає;
3)    зростає.
46.    Дефіцит державного бюджету впливає на валютний курс національної грошової одиниці:
1)    в довгостроковому плані;
2)    миттєво;
3)    не впливає.
47.    При збільшенні дефіциту платіжного балансу країни валютний курс національної грошової одиниці:
1)    зростає;
2)    падає;
3)    залишається без змін.
48.    При зменшенні дефіциту платіжного балансу країни валютний курс національної грошової одиниці:
1)    зростає;
2)    падає;
3)    залишається без змін.
49.    Офіційний курс гривні встановлюється:
1)    НБУ;
2)    Кабінетом Міністрів;
3)    Верховною Радою;
4)    провідними банками.
50.    Внутрішня (резидентська) конвертованість валюти означає:
1)    можливість для резидентів здійснювати платежі за курсом і купівлею іноземної валюти без обмежень;
2)    можливість вільного переказу і конвертації коштів на рахунках для нерезидентів;
3)    можливість здійснення валютних операцій тільки національним банком;
4)    можливість здійснення валютних операцій у певному регіоні, який обмежений конкретним переліком країн.
51.    Економічна роль поточної (часткової) конвертованості валют полягає в:
1)    сприянні лібералізації зовнішньої торгівлі;
2)    все перелічене разом;
3)    забезпечення відповідності внутрішніх та світових цін, появі справжньої конкуренції;
4)    сприянні    зростання індивідуального споживання.
52.    Зовнішня конвертованість національної грошової одиниці означає:
1)    повну свободу валютних операцій для нерезидентів;
2)    визнання приватної власності в країні;
3)    розвиток підприємництва;
4)    націоналізацію.
53.    Капітальна (повна) конвертованість передбачає:
1)    ліміти здійснення поточних операцій;
2)    можливість використання валюти без обмежень;
3)    проведення тільки інвестиційних операцій;
4)    обмеження готівкових грошей.
54.    Повна не конвертованість валюти відповідає:
1)    тоталітарним режимам;
2)    демократичним суспільствам;
3)    країнам, економіка яких розвивається;
4)    становленню ринкових відносин.
55.    Ступінь конвертації національної грошової одиниці означає:
1)    управління народним господарством;
2)    ступінь лібералізації валютного контролю;
3)    дефіцит державного бюджету;
4)    зовнішній борг країни.
56.    Повна конвертованість національної грошової одиниці відповідає:
1)    демократичним суспільствам;
2)    тоталітарним режимам;
3)    країнам, економіка яких розвивається;
4)    становленню ринкових відносин.
57.    Поточна (часткова) конвертованість означає:
1)    здійснення платежів для переміщення капіталу без обмежень;
2)    здійснення платежів по поточним міжнародним операціям без обмежень;
3)    вільне використання валюти поза межами країни;
4)    вільне використання валюти в країні.
58.    Повна (капітальна) конвертованість національної валюти відповідає країнам, економіка яких:
1)    високорозвинена;
2)    розвивається;
3)    трансформується;
4} переживає кризове становище.
59.    Внутрішня (резидентська) конвертованість національної грошової одиниці в першу чергу має на меті:
1)    свободу проведення валютних операцій для нерезидентів;
2)    надходження іноземних інвестицій;
3)    активність національних інвесторів та підприємців;
4)    розширення імпорту.
60.    Зовнішня (непрезидентська) конвертованість національної грошової одиниці в першу чергу має на меті:
1)    визнання приватної власності;
2)    активність національних інвесторів та підприємців;
3)    надходження іноземних інвестицій;
4) стимулювання дрібного національного підприємництва.
61.    Конвертованість валюта певної країни - це:
1)    спроможність її вільно обмінюватись на валюти інших країн;
2)    визначення її курсу;
3)    проведення операції форвард;
4)    здійснення валютного свопу.
62.    Передумовою конвертації національної валюти є:
1)    відсутність валютно-фінансових обмежень;
2)    економічна самостійність національної грошової одиниці;
3)    збалансоване ринкове господарство;
4)    все перелічене разом.
63.    Статус повної не конвертованості національної валюти передбачає:
1)    суворі валютні та торгові обмеження;
2)    ніяких обмежень по обміну валюти чи по торгових операціях з іноземною валютою;
3)    конвертованість в будь-яку валюту;
4)    ніяких обмежень при валютних операціях з капіталом.
64.    Статус повної не конвертованості національної валюти передбачає:
1)    конвертованість в будь-яку валюту;
2)    ніяких обмежень по обміну валюти чи по торгових операціях з іноземною валютою;
3)    суворі обмеження при проведенні операцій з капіталом в іноземній валюті;
4)    ніяких торгових чи валютних обмежень.
65.    Статус повної не конвертованості національної валюти передбачає:
1)    ніяких обмежень по обміну валюти чи по торгових операціях з іноземною валютою;
2)    суворі обмеження по неторгових операціях в іноземній валюті;
3)    конвертованість в будь-яку валюту;
4)    ніяких обмежень при валютних операціях з капіталом.
66.    Статус повної конвертованості національної валюти передбачає:
1)    ніяких обмежень по обміну валюти чи по торгових операціях з іноземною валютою;
2)    суворі валютні та торгові обмеження;
3)    суворі обмеження при проведенні операцій з капіталом в іноземній валюті;
4)    суворі обмеження по неторгових операціях в іноземній валюті.
67.    Статус повної конвертованості національної валюти передбачає:
1)    суворі валютні та торгові обмеження;
2)    ніяких обмежень при валютних операціях з капіталом;
3)    суворі обмеження при проведенні операцій з капіталом в іноземній валюті:
4)    суворі обмеження по неторгових операціях в іноземній валюті.
68.    Статус повної конвертованості національної валюти передбачає:
1)    суворі валютні та торгові обмеження;
2)    суворі обмеження по неторгових операціях в іноземній валюті;
3)    конвертованість в будь-яку валюту;
4)    суворі обмеження при проведенні операцій з капіталом в іноземній валюті.
69.    Статус часткової конвертації національної валюти передбачає:
1)    ніяких валютних обмежень по торгових операціях;
2)    конвертованість в будь-яку валюту;
3)    суворі обмеження при проведенні операцій з капіталом в іноземній валюті;
4)    ніяких обмежень при валютних операціях з капіталом.
70.    Складова частина платіжного балансу країни і рахунок поточних платежів - не включає
1)    товарний експорт;
2)    зміну грошових активів країни за кордоном;
3)    чисті доходи від інвестицій;
4) транспортні послуги іноземним державам.
71.    Платіжний баланс України складається в:
1)    рублях;
2)    гривнях;
3)    доларах США;
4)    євро.
72.    Відповідальним в Україні за складання платіжного балансу є:
1)    Кабінет Міністрів;
2)    НБУ;
3)    Державна податкова Адміністрація;
4)    Верховна Рада.
73.    Складання платіжного балансу є обов'язковою умовою для:
1)    країн-учасниць МВФ;
2)    демократичних суспільств;
3)    тоталітарних урядів;
4)    країн, що розвиваються.
74.    Платіжний баланс характеризує:
1)    позицію країни на світових ринках товарів та послуг;
2)    стан державного бюджету країни;
3)    внутрішню заборгованість уряду;
4)    величину податкового тягаря країни.
75.    До платіжного балансу країни включаються операції:
1)    між нерезидентами;
2)    між резидентами та нерезидентами;
3)    між резидентами.
76.    До кредиту платіжного балансу країни відносять статті, що показують:
1)    надходження іноземної валюти в країну;
2)    використання іноземної валюти поза межами країни;
3)    сплата імпортних контрактів;
4)    видатки туристів - резидентів за кордоном.
77.    До дебету платіжного балансу відносяться статті, що показують:
1)    надходження іноземної валюти в країну;
2)    використання іноземної валюти поза межами країни;
3)    отримання експортної виручки;
4)    приток капіталу.
78.    Експортні операції відображаються:
1)    по кредиту платіжного балансу;
2)    по дебету платіжного балансу;
3)    в розділі офіційні розрахунки платіжного балансу;
4)    в розділі рух капіталу платіжного балансу.
79.    Імпортні операції відображаються:
1)    в розділі офіційні розрахунки платіжного балансу;
2)    по кредиту платіжного балансу;
3)    по дебету платіжного балансу;
4)    в розділі рух капіталу платіжного балансу.
80.    Торговий баланс країни відображається в розділі платіжного балансу:
1)    рух капіталу;
2)    поточні операції;
3)    офіційні розрахунки.
81.    Якщо в торговому балансі країни експорт перевищує імпорт, то торговий баланс буде мати
1)    кредитове сальдо;
2)    дебетове сальдо;
3) нульове сальдо.
82.    Якщо в торговому балансі країни імпорт перевищує експорт, то торговий баланс буде мати:
1)    дебетове сальдо;
2)    кредитове сальдо;
3)    нульове сальдо.
83.    Оплата іноземних перевезень відображається в платіжному балансі країни в розділі:
1)    рух капіталу;
2)    поточні операції;
3)    офіційні розрахунки;
4)    не відображається.
84.    Оплата міжнародного страхування відображається в платіжному балансі країни в розділі:
1)    поточні операції;
2)    рух капіталу;
3)    офіційні розрахунки;
4)    не відображається.
85.    Покупка цінних паперів на міжнародних фінансових ринках відображається в платіжному балансі країни в розділі:
1)    поточні операції;
2)    рух капіталу;
3)    офіційні розрахунки;
4)    не відображається.
86.    Продаж цінних паперів на міжнародних фінансових ринках відображається в платіжному балансі країни в розділі:
1)    офіційні розрахунки;
2)    поточні операції;
3)    рух капіталу;
4)    не відображається.
87.    Позики в іноземних банках резидентами відображається в платіжному балансі країни в розділі:
1)    офіційні розрахунки;
2)    поточні операції;
3)    рух капіталу;
4)    не відображається.
88.    Позики, що надані нерезидентам вітчизняними комерційними банками, відображаються в платіжному балансі країни в розділі:
1)    поточні операції;
2)    рух капіталу;
3)    офіційні розрахунки;
4)    не відображається.
89.    Гуманітарна допомога з інших країн відображається в платіжному балансі країни в розділі:
1)    поточні операції;
2)    рух капіталу;
3)    офіційні розрахунки;
4)    не відображається.
90.    Ф'ючерсні операції здійснюються:
1)    тільки на біржі;
2)    на міжбанківському ринку;
3)    обмінними валютними пунктами.
91.    Умови ф'ючерсних контрактів:
1)    стандартизовані;
2)    укладаються індивідуально;
3)    визначаються між двома брокерами.
92.    Збільшення ціни ф'ючерсу означає:
1) прибуток продавця ф'ючерсу;
2)    прибуток покупця ф'ючерсу;
3)    збиток покупця ф'ючерсу.
93.    Падіння ціни ф'ючерсу означає:
1)    прибуток продавця ф'ючерсу;
2)    прибуток покупця ф'ючерсу;
3)    збиток продавця ф'ючерсу.
94.    Збільшення ціни ф'ючерсу означає:
1)    прибуток продавця ф'ючерсу;
2)    збиток продавця ф'ючерсу;
3)    збиток покупця ф'ючерсу.
95.    Падіння ціни ф'ючерсу означає:
1)    прибуток покупця ф'ючерсу;
2)    збиток продавця ф'ючерсу;
3)    збиток покупця ф'ючерсу.
96.    Чим вище ринкова ліквідність ф'ючерсного ринку, тим:
1)    більшою буде кількість ф'ючерсних контрактів на купівлю чи продаж валюти;
2)    меншою буде кількість ф'ючерсних контрактів на купівлю чи продаж валюти;
3)    більшими будуть коливання цін на ф'ючерси при угодах на великі суми.
97.    Ф'ючерсний арбітраж означає:
1)    одночасну купівлю та продаж ф'ючерсних контрактів з метою отримання прибутку на різниці їх курсі
2)    отримання прибутку від купівлі ф'ючерсних контрактів;
3)    отримання прибутку від продажу ф'ючерсних контрактів.
98.    Обсяг одного контракту (лоту):
1)    стандартизовано відповідно специфікації;
2)    узгоджуються індивідуально;
3)    визначаються біржею.
99.    Початкова маржа при здійсненні операцій з валютними ф'ючерсами сплачується:
1)    протягом місяця;
2)    після поставки валюти;
3)    попередньо.
100.    Форфетування - це:
1)    покупка валюти по форварду;
2)    форма банківського кредитування міжнародної торгівлі;
3)    продаж валюти за опціоном.
101.    До інструментів міжнародного кредиту відноситься:
1)    валютний опціон;
2)    валютний своп;
3)    переказний вексель.
102.    Предметом форфетування може бути:
1)    валютний ф'ючерс;
2)    рахунок дебіторів;
3)    угода типу спот.
103.    Кредитування зовнішньої торгівлі-це:
1)    одна з форм банківського сприяння руху товарів на міжнародних ринках;
2)    форма валютного арбітражу;
3)    можливість зменшення тарифних платежів.
104.    Під незабезпеченим овердрафтом в іноземній валюті розуміють:
1) право банку виставляти в межах певної суми платіжні доручення над залишок на кореспондентському рахунку;
2)    переуступку вимог в іноземній валюті:
3)    погашення боргу в іноземній валюті.
105.    Змішаний кредит гарантує:
1)    розширення споживчого кредиту;
2)    розширення експортних операцій ключових галузей економіки країни, що отримують кредит:
3)    розширення ломбардного кредиту.
106.    Акцептно - рамбурсний кредит передбачає:
1)    покупки у експортера векселів;
2)    участь державного капіталу;
3)    поєднання акцепту банка та відшкодування (рамбурсування) імпортером коштів банку-акцептанту.
107.    Фінансовий кредит передбачає повернення суми заборгованості та нарахованих процентів:
1)    в готівковій формі та в інших формах забезпечення заборгованості, включаючи матеріальні цінності та нематеріальні активи надані у заставу;
2)    тільки в готівковій формі;
3)    у готівковій формі та матеріальними цінностями.
108.    Форфейтинг проводиться:
1)    у    ВКВ;
2)    в будь-якій валюті;
3)    в гривнях.
109.    При здійсненні форфейтингу єдиним забезпеченням наданих кредитів є:
1)    рухоме майно;
2)    банківська гарантія;
3)    ОВДП.
ПО. При форфейтинговій угоді експортер несе відповідальність тільки за:
1)    якість поставляємих товарів;
2)    отримання вчасно платежів;
3)    поставку товарів.
111.    Форфейтер не приймає на себе зобов'язання:
1)    по валютному ризику;
2)    по отриманню платежу;
3)    по поставці товарів.
112.    Факторинг без фінансування передбачає:
1)    отримання платежів згідно з терміном комерційної угоди;
2)    попередню оплату комерційної угоди;
3)    облік дебіторської заборгованості.
113.    Факторинг із фінансуванням передбачає:
1)    маркетингові послуги;
2)    надання транспортних послуг;
3)    авансування оборотного капіталу свого клієнта.
114.    Конвенційний факторинг не включає:
1)    виробничі функції клієнта;
2)    маркетингові послуги;
3)    рекламні послуги.
115.    Своп з відсотками передбачає:
1)    купівлю валюти;
2)    обмін кредитними зобов'язаннями та умовами відсоткових платежів;
3)    продаж валюти на умовах форвард.
116. На відміну від валютного свопу, своп з відсотками включає:
1)    однакові терміни проведення кредитних операцій;
2)    застосування різних валют;
3)    відсоткові платежі.
117.    Зацікавленість позичальника в проведенні свопу з відсотками полягає в:
1)    зменшенні валютного ризику;
2)    сплаті меншого відсотка по отриманому кредиту;
3)    зменшенні політичного ризику.
118.    Ставка 1ЛВОК являється:
1)    критерієм встановлення курсів спот;
2)    орієнтиром для інструментів хеджування відсоткових ставок;
3)    показником ф'ючерсних торгів.
119.    Акцептні дома - це банківські установи, що спеціалізуються на:
1)    кредитуванні зовнішньої торгівлі;
2)    ф'ючерсних торгах;
3)    транспортних послугах.
120.    Що необхідно знати при відкритті розрахункового рахунку в банку?
1)    вартість банківського кредиту, що надається клієнтам;
2)    середній термін здійснення банківських операцій;
3)    умови ведення розрахунків;
4)    хто є клієнтами банку.
121.    Валютні рахунки в Україні відкриваються уповноваженими банками для:
1)    резидентів та нерезидентів;
2)    резидентів;
3)    нерезидентів;-
4)    для юридичних осіб.
122.    Поточний рахунок в іноземній валюті в Україні передбачає проведення розрахунків в:
1)    готівковій формі;
2)    готівковій та безготівковій формі;
3)    безготівковій формі.
123.    До поточних торгових операцій в іноземній валюті в Україні відносяться:
1)    оплата з використанням чеків та пластикових карток;
2)    виплата готівкової іноземної валюти за платіжними документами;
3)    виплата авторських гонорарів;
4)    переказ коштів за межі України.
124.    До поточних неторгових операцій в іноземній валюті в Україні відносяться:
1)    виплата готівкової іноземної валюти за чеками;
2)    розрахунки між юридичними особами-нерезидентами;
3)    розрахунки між юридичними особами-резидентами.
125.    Поточні рахунки в іноземній валюті відкриваються:
1) уповноваженими банками; 2)НБУ;
3)    фінансовими небанківськими установами;
4)    ломбардами.
126.    Відкриття вкладного (депозитного) рахунку в іноземній валюті фізичній особі в Україні здійснюється на підставі:
1)    клопотання підприємства;
2)    усної заяви;
3)    договору.
127.    При виплаті готівки з поточного валютного рахунку фізичної особи в гривнях використовує! курс:
1)    міжбанківського ринку;
2)    НБУ;
3) за домовленістю між банком та клієнтом.
128.    Найменш вигідна форма платежу для експортера:
1)    відкритий рахунок;
2)    акредитив;
3)    чисте інкасо;
4)    100! і авансовий розрахунок.
129.    Найменший ризик виникає для експортера при розрахунку через:
1) авансовий платіж; 2} оплату після відвантаження;
3)    документальне інкасо;
4)    документальний акредитив.
130.    Для імпортера найменш невигідною формою платежу є:
1)    авансовий платіж;
2)    акредитив;
3)    торгівля по відкритому рахунку;
4)    документальне інкасо.
131.    Найбільш вигідного для імпортера формою платежу являється:
1)    оплата після відвантаження;
2)    відкритий рахунок;
3)    документальне інкасо;
4)    документальний акредитив.
132.    Відкличні акредитиви для експортера:
1)    не дають ніякої гарантії оплати;
2)    мінімізують ризик;
3)    позбавляють зайвих витрат по страхуванню ризику;
4)    найбільш безпечні.
133.    При використанні оплати після відвантаження по розрахунку за поставлені товари експортеру
1)    належить право власності на поставлений товар до отримання платежу;
2)    не належить право власності на поставлений товар до отримання платежу;
3)    не належить право власності на поставлений товар після відвантаження.
134.    При розрахунках у формі банківського переказу бенефіціаром є:
1)    імпортер;
2)    експортер;
3)    банк імпортера;
4)    банк експортера.
135.    Вибір умов розрахунку за експортним (імпортним) контрактом залежить від:
1)    кон'юнктури товарного ринку;
2)    кількості товару;
3)    якості товару;
4)    форми власності фірми.
136.    Умови документального акредитиву виконуються банком:
1)    тільки у відповідності до умов контракту;
2)    незалежно від умов контракту;
3)    умови акредитиву скасовують умови контракту.
137.    Документальне інкасо передбачає обробку банком:
1)    тільки комерційних документів (рахунків-фактур, відвантажувальних документів, документів права власності, коносаментів та інше).
2)    тільки фінансових документів (векселів, чеків, платіжних, документів та інше).
3)    включає обробку фінансових та комерційних документів.
138.    Найбільш вигідною формою акредитиву для експортера є:
1) безвідкличний підтверджений акредитив;
2)    відкличний акредитив;
3)    непідтверджений акредитив;
4)    безвідкличний акредитив.
139.    Операційний валютний ризик виникає:
1)    через переоцінку активів та пасивів в іншій валюті;
2)    в результаті проведення валютних операцій;
3)    зниження конкурентоспроможності;
4)    зниження довготермінової рентабельності.
140.    Бухгалтерський (трансляційний) валютний ризик виникає:
1)    через зниження конкурентоспроможності;
2)    в результаті проведення валютних операцій;
3)    через переоцінку активів та пасивів в іншій валюті;
4)    через зниження довготермінової рентабельності.
141.    У випадку підвищення курсу валюти платежу для зменшення валютного ризику, доречно використовувати:
1)    затримку оплати товарів та погашення основної суми кредиту;
2)    дострокову оплату товарів та погашення основної суми кредиту;
3)    можливість оплати товарів у визначений контрактом термін.
142.    У випадку падіння курсу валюти платежу для зменшення валютного ризику, доречно використовувати:
1)    затримку оплати товарів та погашення основної суми кредиту;
2)    дострокову оплату товарів та погашення основної суми кредиту;
3)    можливість оплати товарів у визначений контрактом термін.
143.    Метчинг як стратегія управління валютним ризиком передбачає:
1)    скорочення кількості валютних угод;
2)    взаємозалік ризиків по активу та пасиву;
3)    прийняття валютного ризику та оцінку вартості його страхування.
144.    Неттінг як стратегія управління валютним ризиком передбачає:
1)    скорочення кількості валютних угод;
2)    взаємозалік ризиків по активу та пасиву;
3)    прийняття валютного ризику.
145.    Оптимальним варіантом при правильному виборі валюти платежу, як методу управління валютним ризиком, є:
1)    використання національної валюти;
2)    використання долара США;
3)    використання валютного кошика.
146.    При здійсненні касових валютних операцій валютний ризик:
1)    є суттєвим;
2)    співвідноситься із кредитним ризиком;
3)    майже не виникає.
147.    Мультивалютне застереження включається:
1)    в опціонну угоду;
2)    в торговий чи кредитний договір;
3)    в валютний ф'ючерс.
148.    При проведенні форфейтингу, валютний ризик експортера:
1)    переходить форфейтеру;
2)    покривається експортером;
3)    покривається імпортером;
4)    розподіляється між учасниками угоди.
149.    При проведенні конвенційного факторингу експортер має тільки:
1) трансляційний ризик;
2)    валютний ризик;
3)    ризик повної, залежності, підпорядкування та контролю.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить