Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Методи виміру рівня продуктивності праці

Методи виміру рівня продуктивності праці
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Методи виміру рівня продуктивності праці

Сучасний період управління економікою в Україні свідчить про перехід на міжнародну методику оцінки ефективності й продуктивності національної економіки.
Національним центром продуктивності розроблено методичні засади виміру продуктивності з урахуванням підходів, які характерні для світової економіки.
Продуктивність національної економіки виміряють як відношення валового національного доходу до сукупних витрат на його виробництво.
Для міжнародного співставлення ефективності економіки розраховують коефіцієнт продуктивності праці як відношення ВНП й НД до середньорічної чисельності зайнятих  в економіці  працівників, або до обсягу відпрацьованих нормо-годин.
Вимоги, що ставляться до показників продуктивності праці (ПП).
Методи виміру ПП залежать від того, якими одиницями виміряють обсяг виробництва (результати праці) та витрати праці на його виготовлення. Виділяють: натуральний, трудовий, вартісний методи виміру.
Показники ПП повинні відповідати таким вимогам:
– повністю врахувати фактичний обсяг виконаних робіт та витрати праці за певний інтервал часу;
– усувати вплив на рівень та динаміку ПП цінового фактора, змін матеріалоємності, трудомісткості та асортименту продукції;
– бути наскрізними, зведеними, порівняльними, мати високий ступень узагальнення, бути універсальними у застосуванні.
Натуральний (умовно-натуральний) метод виміру ПП.
Цей метод поширено в галузях та на підприємствах, які виготовляють однорідну продукцію (електроніка, видобувні галузі тощо).
Обсяг продукції виміряють у натуральних фізичних одиницях: штуках, тонах, метрах тощо.
Якщо випускається однорідна продукція, яка відрізняється якісними ознаками, то обсяг продукції перераховують в умовні одиниці.
Метод має обмежене застосування, бо підприємства й галузі випускають не однорідну продукцію. Крім того, він не ураховує усі результати праці (незавершене виробництво), якість продукції, не дає змоги співставити  якими витратами виробничих ресурсів досягнуто результати випуску за різні періоди часу.
Трудовий метод виміру ПП.
Найчастіше використовують на робочих місцях, у бригадах, виробничих ділянках, цехах, де результати праці визначають в нормо-годинах. За науково-обгрунтованими і на певний період незмінними нормами цей метод досить точно характеризує зміни ПП.
Має обмежене застосування навіть на одному підприємстві через свої недоліки: недостатній рівень охоплення нормуванням праці усіх видів робіт, що виконуються на підприємстві; неоднакова напруженість норм праці на різних ділянках виробництва, для різних професій навіть на одному підприємстві; складність співставлення норм  часу за періодами часу через зміни у техніко-організаційному рівні виробництві; ін.
Вартісний метод виміру.
Найпоширеніший метод виміру рівня та динаміки  ПП, ґрунтується на використанні вартісних показників обсягу продукції (валовий оборот, валова, товарна, реалізована, чиста, умовно-чиста, нормативно-чиста продукція, нормативна вартість обробки).
Перевага вартісного методу полягає у можливості порівняння різнорідної продукції  з витратами на її виготовлення як на окремому підприємстві або в галузі, так і в економіці в цілому. Тому він застосовується на всіх етапах планування й обліку як на галузевому, так й на територіальному рівнях.
Слід ураховувати, що кожен із підвидів  вартісного методу виміру продуктивності праці має свои недоліки та переваги.Універсального методу виміру рівня та динаміки продуктивності праці не існує, тому слід використовувати сукупність таких методів.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить