Тема 12. Якісні рішення і їх властивості

Під якістю управлінських рішень розуміється сукупність властивостей, що забезпечують успішне їх виконання і отримання певного ефекту. У складі властивостей управлінських рішень виділяються обгрунтованість, своєчасність, ефективність, несуперечність, конкретність, простота, повноважність і ін.
Обгрунтованість управлінського рішення виявляється в необхідності обліку всієї сукупності чинників і умов, пов'язаних з його розробкою. При цьому важливе місце відводиться якості інформації, що використовується, її достовірності і повноті, своєчасності надходження.
Ефективність управлінського рішення підкреслює обов'язковість співвідношення очікуваного і досягнутого економічного і соціального ефекту з витратами на його розробку і реалізацію. Дотримання даної вимоги є основною передумовою виживання і процвітання підприємства в умовах ринкової економіки.
Окремі автори розглядають управлінську працю як суму вирішених управлінських ситуацій, а якість рішень, як визначальний критерій ефективності цієї праці. Що може виступати критерієм якості рішень? Очевидно, їх практичне упровадження. У зв'язку з цим в практиці діяльності підприємств застосовується показник, що побічно оцінює якість прийнятих управлінських через кількість виконаних рішень, і розраховується він по формулі:

де Кк - коефіцієнт якості управлінських рішень;
Рп - кількість ухвалених управлінських рішень;
Рв - кількість виконаних управлінських рішень;
Рн - кількість виконаних неякісних рішень.
Виражений у відсотках, даний показник характеризує, по суті, якість управління, хоча і не абсолютно, а з певною часткою неточності.
Рішення повинні прийматися в строк. В цьому значенні значення своєчасного прийняття рішень підкреслює думку господарників, що затвердилася, що віддають перевагу недостатньо обгрунтованому рішенню його відсутності взагалі.
Несуперечність управлінського рішення виражає необхідність його попереднього узгодження з раніше прийнятими в даній фірмі, а також перевірки відповідності нормативно-правовим документам органів управління і контролю (федеральним, регіональним, відомчим).
Щоб рішення було правомірним, воно повинне прийматися органом (обличчям), що має на це відповідні повноваження, законна підстава, право.
Конкретність управлінського рішення виявляється в чіткій вказівці: хто, що і коли повинен виконати.
Рішення повинне бути простим формою і ясним за змістом, щоб бути зрозумілим не тільки особі, що його приймає, але і адресату виконання.
З погляду діловодства, управлінське рішення (наказ, розпорядження, ухвала і ін.) повинне включати констатуючу і ухвалюючу частини. Перша відображає суть проблеми, її характеристику і особливості; друга - цілі рішення, засобу їх досягнення. Також називаються особи, відповідальні за його своєчасне виконання, визначаються також форми і терміни контролю, заохочення і санкції за можливі порушення.
Важливою передумовою якісних управлінських рішень є їх професійна розробка із знанням справи, з урахуванням економічної і соціальної доцільності. Грамотний аналіз проблемної ситуації, правильна постановка цілі і задач, підготовка альтернатив і вибір оптимального варіанту згідно встановленим критеріям - необхідна складова якості і ефективності управлінських рішень.
Проте в кожній конкретній ситуації розробка управлінських рішень здійснюється в специфічних умовах, характерних для цієї ситуації, з урахуванням чинників, що надають пряму або непряму дію.