Вимоги до критеріїв прийняття управлінських рішень |
Вимоги до критеріїв прийняття управлінських рішень
Як видно з попередньої глави, вибір критеріїв залежить від моделі прийняття управлінських рішень у конкретній ситуації (табл.45). Відповідно до представленого в попередній главі класифікацією всі критерії прийняття рішень можна розташувати між двома полюсами: повною раціональністю й повною ірраціональністю. Для будь-якої конфігурації визначальних факторів можна сформулювати вимоги, на які повинен орієнтуватися контролер при розробці системи критеріїв прийняття управлінських рішень: • повна оцінка всіх економічних наслідків прийнятого рішення в короткому й у боргом періодах виходячи із цілей підприємства (тобто оцінка всіх релевантних результатів); • відповідність системі цілей підприємства й несуперечність; • пристосованість до аналізу в умовах невизначеності; • об'єктивність і доступність вихідних даних; • універсальність; • гнучкість (тобто здатність ураховувати зміни, що відбуваються); • облік специфіки розв'язуваного завдання; • відповідність особливостям особистості керівника й корпоративній культурі підприємства; • зрозумілість і зручність у використанні; • вимірність й об'єктивність; • орієнтація на перспективу, можливість "раннього попередження". При розробці системи критеріїв прийняття управлінських рішень перед контролером часто виникають наступні проблеми: • легко вимірним показникам приділяється надмірно багато уваги, у той час як вимірники якими важко ухопити показники ігноруються; • короткостроковим факторам приділяється більше уваги, чим довгостроковим; • важко розробити систему показників, що відбиває зміни важливості різних видів діяльності й цілей підприємства. У прийнятті управлінських рішень керівник використає кількісні і якісні критерії. Якісні критерії визначають індивідуальну специфіку конкретної ситуації, а кількісні - є більше універсальною характеристикою, тому розглянемо саме кількісні критерії прийняття рішень по найбільш важливим для будь-якого підприємства питанням: • короткострокове планування виробничої програми; • керування матеріальними потоками; • вибір між власним виробництвом і закупівлею на стороні; • установлення цін на продукцію.
|