Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Інкременталістський підхід до прийняття

Інкременталістський підхід до прийняття
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Інкременталістський підхід до прийняття рішень 

Інкременталістський    підхід   до прийняття  рішень  допомагає впоратися із  проблемами,  викликаними  особливостями людського мислення й пам'яті. Він підтримує на підприємстві атмосферу інформаційної відкритості, дозволяючи  заздалегідь  проінформувати співробітників  про те,   яке рішення планується прийняти, і тим самим, забезпечуючи розуміння й підтримку з боку співробітників, даючи їм можливість психологічно підготуватися до прийдешніх змін. За допомогою  інкременталістського  підходу  керівник  створить  собі "резерв часу",  "діє рівнобіжно ", тому  процес  прийняття  рішень і самі дії. Завдяки цьому відпадає необхідність у поспіху, авральних роботах. Крім того, інкременталісьтскнй підхід  збільшує  гнучкість  підприємства:   реакція   починається вже в момент надходження найперших, неповних і неточних відомостей ("слабких сигналів"), але носить досить загальний характер, так щоб пізніше помилки можна було легко виправити.
 У рамках інкременталістського підходу на різних стадіях прийняття управлінських рішень контроллинг накопичує вихідну інформацію, аналізує неї, розробляє критерії прийняття рішень із урахуванням специфіки сформованих обставин, інформує працівників підприємства про рішення, що готується, і координує діяльність різних підрозділів по реалізації цього рішення.
 Прихильники даного підходу вважають, що на процес прийняття рішень впливають різні фактори, у сполученні утворюючі так називані «конфігурації». Залежно від конфігурації факторів процес прийняття рішень може бути різним: систематичним, формалізованим ("прорахунком варіантів") або інтуїтивним осяянням. Процес прийняття рішень може відбуватися як в індивідуальному, так й у колективній свідомості всього підприємства, двигуном його можуть стати особистість керівника або організаційна культура, зовнішнє середовище
 Рішення можуть приймати форму перспективних або формалізованих планів, моделей поводження, політичних інтриг, вибору позиції на ринку — усе визначається контекстом конкретної ситуації, причому сам цей контекст міняється за певними законами у відповідності зі зміною стадії життєвого циклу. Теорія конфігурацій затверджує, що вірної може бути кожна з розглянутих теорій, а вибір конкретного пояснення в кожному випадку визначається сукупністю різних факторів.
 Таким чином, теорія конфігурацій не суперечить ні однієї із представлених вище теорій: вона розглядає процес прийняття управлінських рішень на новому якісному рівні, пропонуючи логікові вибору тієї теорії, що здатна адекватно описати ухвалення рішення в конкретній ситуації. Оскільки теорія конфігурацій є синтезом всіх описаних вище підходів, інтегрує їх у єдине ціле, нам представляється, що при виробленні критеріїв прийняття рішень у системі контроллинга доцільно орієнтуватися саме на теорію конфігурацій.
 Теорія конфігурацій затверджує, що вибір моделі прийняття управлінських рішень залежить від конкретної ситуації й визначається сукупністю факторів, які для зручності можна розділити на три групи:
•    зовнішнє середовище підприємства;
•    внутрішнє середовище підприємства й особистісні особливості керівника:
•    особливості розв'язуваного завдання.
 У різних ситуаціях сила впливу різних факторів різна, і саме цим визначається різниця підходів.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить