Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Аналіз фінансового стану підприємства

Аналіз фінансового стану підприємства
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Аналіз фінансового стану підприємства

Одне із ключових завдань, розв'язуваних службою контроллинга на підприємстві, - це аналіз і діагностика фінансового стану підприємства.
Аналіз фінансового стану дозволяє визначити, на скільки стійке підприємство, чи здатне воно своєчасно розплатитися зі своїми кредиторами, яку прибуток  одержало й чому. Фінансовий стан підприємства взаємозалежний з усіма сторонами його господарської діяльності, тому при аналізі фінансового стану необхідна ретельна перевірка етапів виробництва, пов'язаних із процесом заготівлі сировини й матеріалів, виготовленням і реалізацією продукції, а також взаємин з бюджетом, банком, постачальниками й покупцями.
 Ціль фінансового аналізу - оцінка минулої діяльності підприємства, його положення на даний момент і його потенціал.
 Фінансовий стан підприємства необхідно розглядати в такій послідовності:
1) відбиття в балансі засобів підприємства;
 2) розподіл прибутку;
3)  утворення   й   використання   фондів   економічного стимулювання;
4)  наявність  власних  оборотних  і  прирівнюваних до них засобів;
5)  стан і використання оборотних коштів;

6) оборотність оборотних коштів.
 Вся статистична інформація, що збирає в балансах і на будь-яких інших рахунках, підлягає уважному вивченню й аналізу, що дозволяє визначити стан справ і можливі шляхи розвитку підприємства.
Насамперед, варто провести зіставлення даних, наведених у балансах різного років:
•    порівняння абсолютних показників;
•    аналіз процентної зміни абсолютних показників у порівнянні з попередніми й базовим періодами;
•    розрахунок питомої ваги кожної статті в підсумку балансу й вивчення динаміки зміни питомих ваг по періодах.
 При зіставленні активу й пасиву особлива увага варто приділити структурам капіталу (співвідношення між власними й позиковими засобами) і майна (співвідношення основних й оборотних активів). Головна мета такого аналізу - визначити, у якому ступені капітальні вкладення дозволять через реалізацію продукції здійснити своєчасне покриття боргів.
 Одне з найважливіших завдань фінансового аналізу - визначення й аналіз прибутку підприємства. Для аналізу прибутку, що розуміє як різниця між доходами й витратами, використаються показники рентабельності.
Рентабельність власних засобів дорівнює прибутку, що доводиться на I грн. власних засобів:

Рсс = Пр / СС,

де Пр - прибуток; СС - власні засоби (підсумок I роздягнула балансу: статутний - капітал, резерви, нерозподілений прибуток, фонди - за винятсть капіталу, тим краще. Під капіталом розуміють всі довгострокові джерела фінансування, використовувані підприємством: це, по-перше, власні засоби (статутний капітал, фонди, резерви, нерозподілена прибуток) і,  по-друге, довгострокові позикові засоби (кредити позики й ін.). Кредиторська заборгованість, як й інші короткострокові зобов'язання, не є джерелом довгострокового капіталу, а тому в розрахунку цього показника не беруть участь. Таким чином, формула розрахунку капіталу наступна:

К = СС + ДД = А-ДК,

де Дд — довгострокові позикові засоби; А — підсумок балансу; ДК - короткострокова заборгованість.
 Можна розглядати капітал й у трохи іншому ракурсі - як суму основних засобів і тієї частини оборотних активів, які фінансуються з довгострокових джерел:

К = ОС + (Об - Дк),

де ОС - вартість основних засобів; Об - вартість обидві ротні засоби.
Доданок у дужках являє собою оборотні кошти, фінансовані з довгострокових джерел. Його часто називають оборотним,  або робітником,  капіталом  Для   фінансової   стійкості   підприємства   принципово важливо, щоб величина оборотного капіталу була позитивної,  тобто  щоб  короткострокові  джерела фінансування використалися   винятково  для  задоволення   поточних потреб підприємства у фінансових ресурсах, а не фінансування довгостроково використовуваних активів.
 Коефіцієнт   рентабельності   діяльності показує частку прибутку у виторзі підприємства:

Рд = Пр / В,

де В - виторг.
 Чітких рекомендацій з величини цього показника дати неможливо: усе визначається специфікою конкретної галузі. Наприклад, у підприємства оптової торгівлі рентабельність діяльності буде невеликий, а в ювелірного магазина дуже високої. Тому при аналізі цього показника корисно проводити порівняння з конкурентами.
 Крім рентабельності, найважливішими показниками, що характеризують ефективність використання засобів підприємством є показники оборотності. У цілому оборотність показує, скільки разів за аналізований період активи тієї або іншої групи "обернуться", тобто перетворяться в гроші.
 Оборотність капіталу показує, скільки разів за розглянутий період капітал підприємства перетворюється в гроші, яку виторг приносить кожен рубль капіталу (чим вище оборотність, тим швидше "обертається" капітал):

Ок = В / К.

 Аналіз оборотності капіталу показує, що на її величину впливають оборотність основних засобів й оборотність оборотного капіталу:

Оос = В / ОС;  Ооб = В / (Про - Дк).

Ці коефіцієнти характеризують ефективність використання основних засобів й оборотного капіталу відповідно, і чим вони вище, тим ефективніше підприємство використає відповідну групу активів.
 Аналіз оборотності оборотного капіталу можна зробити ще більш детальним, розрахувавши оборотність (або строки оборотності) кожної групи активів, що входять до складу оборотних коштів: запасів, дебіторській заборгованості, кредиторській заборгованості (це допоможе простежити весь ланцюжок перетворення активів у гроші й знайти крапку, де відбувається збій):

                            03=В/3;                                       ТЗ = 3/(В-Т) = Т/03,

де ОБ3 — оборотність запасів; 3 -- середня вартість запасів за період; ТЗ — строк оборотності запасів (днів); Т - тривалість періоду (днів).
Чим вище оборотність запасів, тим менший "баласт" запасів потрібно підприємству для одержання відповідного розміру виручки:

Од= В / Дз;     Тд=-Дз/ (У   Т) = Т/ Од,

де Од оборотність дебіторської заборгованості; ДЗ — середня величина дебіторської заборгованості за період; Тд — строк оборотності дебіторської заборгованості (днів).
Чим менше строк оборотності дебіторської заборгованості, тим скоріше підприємство одержує гроші за відвантажену покупцям продукцію, що сприятливо для фінансового становища підприємства, однак іноді збільшення строку кредиту, надаваного покупцям, допомагає наростити обсяг реалізації, тому значення цього коефіцієнта корисно порівнювати з показниками конкурентів:

Ок= В / Кз;      Тк= КЗ / (У • Т) = Т / Ок,

де Ок — оборотність кредиторської заборгованості; КЗ - середня величина кредиторської заборгованості за період; Тк — строк оборотності кредиторської заборгованості (днів).
 Ніж повільніше підприємство оплачує кредиторську заборгованість, тим довше воно користується безпроцентним кредитом від постачальників, а тому низька оборотність кредиторської заборгованості вигідна підприємству; однак надто низькі значення цього показника можуть підірвати репутацію підприємства як надійного позичальника, крім того, за несвоєчасну оплату кредиторської заборгованості можуть стягуватися пені, штрафи й т.д.
 На основі представлених вище показників можна розрахувати строк оборотності оборотного капіталу:

Тоб = ТЗ + Тд — Тк.

 Даний показник дозволяє зрозуміти, за скільки днів оборотний капітал перетворюється в гроші (чим швидше це відбувається, тим краще). Оборотність по своєму змісті тісно пов'язана із платоспроможністю підприємства, тобто здатністю вчасно розраховуватися по своїх боргах. Основні показники платоспроможності - коефіцієнт покриття, коефіцієнт термінової ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності.
 Коефіцієнт покриття характеризує здатність підприємства покрити свої короткострокові зобов'язання з найбільш легкореалізованої частини активів — оборотних коштів:

Кп = Про /Дк.

 Оптимальним традиційно вважається співвідношення не нижче 1-2, однак тут можливі варіанти залежно від галузевої приналежності підприємства, структури запасів, форм! розрахунків за товари й т.д. Збільшення коефіцієнта покриття! - симптом наявності надмірних запасів оборотних коштів,! постійне зниження  коефіцієнта означає зростаючий! ризик неплатоспроможності.
 Коефіцієнт термінової ліквідності характеризує можливість погашення короткострокової заборгованості на першу вимогу:                                                      

Ксл = (Про-3)/Дк.

Тут також можуть бути галузеві розходження: якщо в цілому нормальним уважається значення коефіцієнта термінової ліквідності не нижче 1, то в роздрібній торгівлі він може знижуватися до 0,4-0,5,  оскільки товарно-матеріальні запаси в торгівлі дуже ліквідні, тобто здатні швидко перетворюватися в гроші.
 Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує частку короткострокових зобов'язань, що підприємство може погасити відразу, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів:

   Кал =(Дн+Фк)/Дк

де Дн - кошти; Фк- короткострокові фінансові вкладення.
Нормальним уважається значення коефіцієнта абсолютної ліквідності не нижче 0,1, але занадто високе значення показника говорить про неефективність використання коштів.
 Крім цих коефіцієнтів використаються також показники покриття боргів і ліквідності, що вимагають більше точної оцінки власних мобільних засобів за критерієм швидкості їхньої реалізації, а також по оцінці терміновості платежів:

Снп = НРИ / (СД + СП),

де Із Нп — ступінь негайного покриття боргів; НРИ — вартість негайно, реалізованого майна; СД — термінові борги; СП — термінові платежі наявними;

Спк = БРИ / (Дк + Дс + Пк),

де Спк - ступінь покриття короткострокових боргів; БРИ - вартість швидко реалізованого майна; Дс - середньострокова заборгованість; Пк - короткострокові платежі наявними;

Соп = Свир / (Дк + Пк),

де Соп - ступінь загального покриття; Свир - сума вільного майна й резервів.
 Крім коефіцієнтів платоспроможності, існують спеціальні показники оцінки фінансової стійкості підприємства, що характеризують ступінь незалежності від зовнішніх джерел фінансування. Найважливіші серед них - коефіцієнт автономії й коефіцієнт маневреності власних засобів.
Коефіцієнт автономії характеризує ступінь незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування:

Ка = СС / А.

Бажано, щоб значення коефіцієнта автономії було більше 0,5 (інакше в підприємства можуть виникнути складності в погашенні боргу), однак занадто низьке його значення може свідчити про те, що підприємство не Користується довірою в кредиторів або просто нераціонально використає власні засоби там, де можна було б обійтися позиковими.
     Коефіцієнт маневреності  власних засобів показує частку власних засобів предприя1 вкладену в оборотні кошти:

Км = (Про - Дк) / СС.

 Із приводу оптимального значення цього показника важко давати які-небудь рекомендації. Принципово важливо, би цей коефіцієнт були позитивним, т.с.чтобы всі основні засоби фінансувалися винятково з довгострокових джерел і хоча б деяка частина власних засобів залишалася на формування оборотного капіталу. Занадто низьке значення коефіцієнта маневреності власних засобів свідчить про те, що всі власні засоби підприємства "заморожені" в основних фондах, а виходить, мають низьку мобільність. Занадто високе значення показника може свідчити про марнотратність у використанні дорогих власних засобів, нераціональній політиці використання комерційного кредиту. Тому оптимальне значення цього показника залежить від специфіки галузі й конкретного підприємства.
 Коефіцієнт заборгованості К3 й індекс фінансової напруженості И дозволяють проаналізувати ступінь заборгованості:

КЗ = Д/СС;  И=Д/А,

де Д - позиковий капітал.
 Для аналізу ефективності вкладення акціонерами свого капіталу використають спеціальні показники, найважливішим з яких є співвідношення   ціни   й   прибутку   на   одну   акцію (Р/Е ratio):

 Кц/ін= Ца / Пра=(Ца*N)/ Пр

де Ца - ціна акції; Пра - прибуток, що доводиться на одну акцію; N - число акцій в обігу.
 Чим менше співвідношення ціни й прибутку на акцію, тим вигідніше інвестувати капітал в акції підприємства.
 Для акціонерів й інвесторів, що наміряються вкласти капітал в акції підприємства, важливо знати величину    с о б с т венних    засобів, що    доводяться    на    одну, акцію:

  К = СС / N.

 Чим більше власних засобів доводиться на одну акцію, тим більше реальна вартість вкладень акціонерів.
 На закінчення необхідно відзначити, що наведений перелік коефіцієнтів і показників не є вичерпним і може бути доповнений. Головне не в їхній кількості, а в точності аналізу:, показники відбивають щире положення справ лише тоді, коли вихідні дані очищені від всіх перекручувань. Для одержання досить точної аналітичної довідки варто розглядати баланси підприємства не менш чим за 3-5 років, використовуючи при цьому максимум доступної інформації.
Піраміда показників допомагає виявити важелі керування ефективністю діяльності підприємства. Наприклад, для того щоб збільшити рентабельність власних засобів, можна або збільшувати ефективність використання капіталу в цілому, або нарощувати частку позикових засобів. Другий шлях може виявитися ризикованим, оскільки підприємство повинне погасити свої борги, а отже, нарощувати позикові засоби можна лише до певної межі. Для збільшення рентабельності капіталу існує два основних шляхи: перший - збільшення рентабельності діяльності за рахунок збільшення цін ц зниження витрат, другий - прискорення оборотності активом
 Таким чином, за допомогою піраміди показників контролер може не тільки зробити висновки про фінансовий стан підприємства в даний момент, але й запропонувати шляху рішення наявних проблем, виявити сприятливі 1 несприятливі тенденції.
 Однієї  з найважливіших завдань контролера на підприємстві є своєчасне виявлення "вузьких місць" у фінансовому становищі підприємства й відстеження "слабких сигналів" при настанні банкрутства.
 Для пророкування банкрутства використають показник, називаний - Z - рахунком Альтмана, що розраховується на основі балансу підприємства й звіту про фінансові результати, а також ринкової вартості звичайних і привілейованих акцій
Існують й інші ознаки   можливого   банкрутства:        
•    падіння ринкової вартості цінних паперів фірми;
•    нездатність погашення прострочених зобов'язань;
•    високий рівень конкуренції й викликане нею зниження цін на продукцію без відповідного зниження витрат виробництва.
 З метою забезпечення єдиного методичного підходу при проведенні аналізу фінансового стану підприємств й оцінки структури їхніх балансів були підготовлені й затверджені "Методичні положення по оцінці фінансового стану підприємств і встановленню незадовільної структури балансу"8.
 Відповідно до "Методичних положень" аналіз й оцінку структури балансу підприємства проводять, використовуючи наступні показники:
•   коефіцієнт поточної ліквідності;
•   коефіцієнт забезпечення власними засобами;
•   коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності.
 Коефіцієнт поточної ліквідності характеризує загальну забезпеченість підприємства оборотними коштами для ведення господарської діяльності й своєчасного погашення термінових зобов'язань підприємства.
 Коефіцієнт поточної ліквідності визначається як відношення вартості оборотних засобів, що перебувають у наявності в підприємства, у вигляді виробничих запасів, готової продукції, коштів, дебіторських заборгованостей й інших оборотних активів (сума підсумків розділів II й III активу балансу) до найбільш термінових зобов'язань підприємства у вигляді короткострокових кредитів банків, короткострокових позик і різних кредиторських заборгованостей й інших короткострокових пасивів
Основою  для визнання структури балансу підприємства незадовільної, а підприємства - неплатоспроможним існують при наступних умовах:
 якщо коефіцієнт поточної ліквідності на кінець звітного періоду має значення менш 2;
 якщо коефіцієнт забезпеченості власними засобами на кінець звітного періоду має значення менш 0,1.
 У тому випадку, якщо хоча б один із зазначених коефіцієнтів має значення нижче нормативного, розраховують коефіцієнт відновлення платоспроможності за період, рівним 6 місяцям.
 Зазначений коефіцієнт, що приймає значення більше 1, свідчить про наявність реальної можливості в підприємства відновити свою платоспроможність.
 При значенні коефіцієнта менш 1 можна говорити про відсутність у підприємства реальної можливості відновити платоспроможність найближчим часом.
 Якщо ж коефіцієнти поточної ліквідності й забезпеченості власними засобами приймають значення, що перевищують нормативні або рівні їм, то розраховують коефіцієнт втрати платоспроможності за період, рівний 3 місяцям.
 Коефіцієнт втрати платоспроможності, що приймає значення менше I, свідчить про те, що в підприємства найближчим часом може бути втрачена платоспроможність.
 Розглянуті показники дозволяють оцінити ймовірність банкрутства підприємства шляхом розрахунку коефіцієнтів ліквідності й аналізу їхньої зміни. Глибинною причиною втрати платоспроможності є економічна неефективність функціонування підприємства, тому для своєчасної діагностики кризи, що насувається, необхідний аналіз фінансового результату й визначення юні беззбитковості.

ком збитків).
 Коефіцієнт рентабельності власних засобів характеризує ефективність використання власних засобів. Він особливо важливий для власників підприємства: чим вище рентабельність власних засобів, тим більшу вигоду підприємство приносить своїм акціонерам.
 Показник рентабельності капіталу характеризує ефективність використання довгостроково інвестованих у підприємство засобів поза залежністю від джерела цих засобів:

Рк = Пр / К, де К - капітал.

 Чим вище рентабельні


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить