Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Аналіз існуючих підходів до формування інвестиційного портфеля підприємства на основі контроллингових досліджень

Аналіз існуючих підходів до формування інвестиційного портфеля підприємства на основі контроллингових досліджень
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Аналіз існуючих підходів до формування інвестиційного портфеля підприємства на основі контроллингових досліджень

При проведенні контроллингових досліджень інвестиційних проектів не можна забувати, що кожен інвестиційний проект цікавить підприємство не сам по собі, а в комплексі з усіма іншими. Тому в рамках контроллинга інвестиційних проектів встає питання про методику формування інвестиційних портфелів.  
1. Класичний підхід полягає в тому, що якщо капітал можна залучити й інвестувати під ту саму ставку відсотка, те варто схвалювати всі інвестиційні проекти, чиста наведена вартість яких позитивна по ставці дисконтування, рівної r. Однак у реальних умовах такого ніколи не буває, а тому такий спосіб формування інвестиційного портфеля має лише теоретичну значимість і на практиці в контроллинге інвестицій майже не застосовується.
2. Подвійний бюджет. Для захисту стратегічної роботи деякі фірми розділяють свій бюджет на два: поточний і  стратегічний. Поточний бюджет забезпечує безперервне одержання прибутку від використання діючих потужностей фірми, капіталовкладення в збільшення потужностей, капіталовкладення заради збільшення прибутку за допомогою зниження собівартості. Стратегічний бюджет передбачає капіталовкладення в підвищення конкурентноздатності підприємства в стратегічних зонах господарювання, освоєння нових ринків, освоєння нових напрямків діяльності й припинення капіталовкладень у неприбуткові напрямки діяльності. Подвійний бюджет дає наступні переваги:
•    засоби виділяються цільовим порядком для стратегічної діяльності, що захищає їх від "зазіхань" з боку поточної діяльності;
•   розподіл бюджету на два допомагає збалансувати капіталовкладення й доходи в короткому й довгом періодах;
•    критерії оцінки проектів залежать від мети здійснення проекту (короткостроковий або довгостроковий ефект);
•   подвійний бюджет допомагає здійснювати оперативний і стратегічний контроллинг.
Відповідно й складання інвестиційного плану також розбивається на дві частини:
•   стратегічний   інвестиційний   план   розробляється на тривалу перспективу, на основі аналізу зовнішнього й внутрішнього середовищ, балансування життєвих циклів різних стратегічних зон господарювання,  аналізу синергизма,   стратегічної  гнучкості  й ін.   (при  цьому фінансові показники відіграють підлеглу роль);
•    при  складанні  поточного  бюджету орієнтуються  на показники рентабельності з урахуванням обмежень на ліквідність, структуру капіталу й т.п. 
Часто при складанні такого подвійного бюджету використаються й методи дисконтування грошових потоків. Але при цьому звичайно для дисконтування грошових потоків по проектах різних типів застосовуються різні ставки дисконтування. Недолік подвійного бюджету в тім, що він створює поле для всіляких маніпуляцій (часто важко буває з повною визначеністю віднести інвестиційний проект до однієї із двох категорій) і викликає виправдане  невдоволення з боку менеджерів середньої ланки (адже при цьому виходить, що діяльність різних менеджерів оцінюється за різними критеріями). Тому подвійний бюджет знаходить обмежене застосування в контроллинге інвестиційних проектів.
3 Процедура формування інвестиційного портфеля для прийняття в умовах обмеженості фінансових ресурсів наступна:
1)  затверджуються всі неминучі інвестиційні проекти (які приносять й які не приносять грошовий доход);
2)  прогнозується прибутки від неминучих уже прийнятих інвестиційних проектів;
3)  розраховується капітал, що залишився після кроків по пп. 1, 2 -і це та сума, що підприємство може дозволити собі вкласти в інвестиційні проекти, що приносять прибуток;
4)  визначається  мінімально   прийнятна прибутковість  частини, що залишилася,  інвестиційного  портфеля  й мінімально прийнятний ризик;
5)  аналізуються  наявні  альтернативи   (прибуткові інвестиційні проекти);
6)  відбір інвестиційних проектів проводиться за критерієм максимізації чистої наведеної вартості портфеля з урахуванням обмежень на ресурси й ризик (якщо це неможливо, необхідно повернутися на попередні етапи, щоб переглянути плани проектів, необхідну прибутковість і т.п.).
Дана процедура може застосовуватися в контроллингу інвестиційних проектів у тому випадку, якщо підприємство випробовує  недолік  у  фінансових  ресурсах:  а засобів   на наявні вигідні інвестиційні проекти не вистачає, але залучити їх шляхом одержання кредитів, позик, випуску цінних паперів неможливо.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що підхід до формування   інвестиційного   портфеля   з   погляду контроллинга інвестицій у цілому може бути різним залежно від специфіки сформованих на підприємстві умов. Зокрема, велике значення для побудови й позиціювання системи контроллинга інвестицій (як і системи контроллинга) має механізм реалізації функцій системи контроллинга.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить