Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Види контроллинга і його структура

Види контроллинга і його структура
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Види контроллинга і його структура 

Контроллинг - це система керування досягненням цілей і невід'ємна частина керування підприємством. Сучасний менеджмент розділяє мети підприємства на дві групи: оперативні (короткострокові) і стратегічні (довгострокові, перспективні). Тому контроллинг дозволяє здійснювати постійний контроль за досягненнями, як стратегічних, так й оперативних цілей діяльності підприємства. Отже, контроллинг як система містить у собі два основних аспекти: стратегічний й оперативний.
Ціль стратегічного контроллинга -  забезпечення виживаності підприємства й "відстеження" руху підприємства до наміченої стратегічної мети розвитку. Встановлення стратегічних цілей починають із аналізу інформації про зовнішні й внутрішні умови роботи підприємства. На етапі стратегічного керування прогноз змін зовнішніх умов відіграє немаловажну роль, тому аналіз зовнішніх і внутрішніх факторів містить у собі численні напрямки.
Стратегічний контроллинг відповідає за обґрунтованість стратегічних планів. Перш ніж здійснювати контроль за досягненням якої-небудь мети, необхідно встановити, наскільки обґрунтовано вона обрана й наскільки реально її досягнення. Перевірка стратегічних планів містить у собі, як мінімум, перевірку на повноту планів, їх взаимоувязку й відсутність внутрішніх протиріч. За результатами проведеної перевірки треба або розробити систему контролю за виконанням плану, або приступитися до розробки альтернативних варіантів стратегічного плану.
Якщо обраний варіант стратегічного плану нас улаштовує, то для розробки системи контролю, що стежить, за досягненням стратегічних цілей необхідно вибрати області контролю:
•   стратегічні цілі (як якісні, так і кількісні);
•   критичні зовнішні й внутрішні умови, що лежать в основі стратегічних планів;
•   вузькі й слабкі місця, виявлені в результаті аналізу стратегічного плану.
При визначенні системи підконтрольних показників необхідно пам'ятати про наступні вимоги:
•   обсяг показників повинен бути обмежений;
•   показники повинні містити дані по всьому підприємству в цілому, а також по всіх його підрозділах;
- обрані показники повинні бути динамічними  і перспективними (необхідно забезпечити можливість зіставлення даних, як мінімум, за п'ять років);
•  показники повинні мати характер раннього попередження;
•  при виборі показників необхідно обертати увагу на те, щоб вони були порівнянними (з минулими досягненнями, з іншими підприємствами галузі й т.п.).
Аналіз   обраних   підконтрольних   показників містить у собі наступне:
•  порівняння нормативних і фактичних значень із метою виявлення відхилень;
•   виявлення причин і винуватців відхилень;
•  визначення залежності між отриманими відхиленнями й кінцевими результатами діяльності підприємства;
•  аналіз впливу отриманих відхилень на кінцеві результати.
Аналітичну інформацію передають із певною періодичністю керівництву підприємства для прийняття управлінських рішень.
Ціль оперативного контроллинга - створення системи керування досягненням поточних цілей підприємства, а також прийняття своєчасних рішень по оптимізації співвідношення витрати - прибуток.
На відміну від стратегічного оперативний контроллинг орієнтований на досягнення короткострокових цілей.
Основні   підконтрольні   показники:
•  рентабельність капіталу;
•  продуктивність;
•  ступінь ліквідності.
Систему оперативного контроллинга використають для підтримки оперативних рішень по недопущенню кризового стану. Для чого використають установлення цілей, як визначення якісних і кількісних цілей підприємства й вибір критеріїв, по яких можна оцінити ступінь досягнення поставлених цілей, а планування це - перетворення цілей підприємства в прогнози й плани. Перший крок планування - аналіз сильних \ слабких сторін підприємства, можливостей і небезпек (так званий SWOT-аналіз). На основі цього розробляють спочатку стратегію підприємства, а потім - план. План дозволяє підприємству оцінити, наскільки реальне досягнення поставлених цілей, що допомагає, а що заважає їх досягти. План -  це кількісне вираження цілей підприємства й розробка шляхів їхнього досягнення. Плани розробляють як по всьому підприємству в цілому, так і по кожному підрозділі Контроллинг бере участь у розробці методики планування координує діяльність різних підрозділів і служб підприємства в процесі планування, а також оцінює плани, визначаючи наскільки вони відповідають цілям підприємства, наскільки вони стимулюють до дії, наскільки реально їхнє виконання.
Оперативний управлінський облік - відбиття всієї фінансово-господарської діяльності підприємства в ході виконання плану. Як елемент системи контроллинга він принципово відрізняється від бухгалтерського обліку. Специфіка управлінського обліку полягає в тому, що він орієнтований на інформаційні потреби керівників підприємства й підрозділів, на підтримку прийняття управлінських рішень, а бухгалтерський облік націлений, насамперед, на зовнішніх користувачів (державні органи, банки й ін.).
Система інформаційних потоків найважливіший елемент системи контроллинга на підприємстві. Сам процес керування часто розглядають як процес перетворення інформації: управлінські впливи - це інформація особливого роду. У теорії інформації математично доведено, що існує якийсь мінімальний обсяг інформації, без якого ефективне керування неможливо. Причому, чим більше різноманітної може бути реакція об'єкта керування, тим більше потрібно інформації. Стосовно до підприємства це означає, що чим більше мінливо економічне середовище, чим складніше внутрішній пристрій самий підприємства - тим більше інформації потрібно для ефективного керування. Тому управляти, не володіючи інформацією, сьогодні неможливо. Одне з основних завдань контроллинга інформаційна  підтримка керування, вирішити її можна тільки за умови чіткого й злагодженого функціонування системи інформаційних потоків на підприємстві.
Контроллинг є постачальником інформації, необхідної для функціонування системи керування на підприємстві. Інформація -  це сукупність відомостей, що зменшують ступінь невизначеності. Тому інформація, що поставляє система контроллинга, повинна відповідати наступним вимогам:
•   вірогідність;
•   повнота;
•   релевантними по суті (істотність);
•   корисність (ефект від використання інформації повинен перевищувати витрати на її одержання);
•   зрозумілість;
•   своєчасність;
•   регулярність.
Таким вимогам повинна відповідати будь-яка інформація, у тому числі інформація традиційного бухгалтерського (фінансового) обліку. Однак значимість різних вимог може бути різної: якщо для бухгалтерського (фінансового) обліку, головне - це вірогідність інформації, то в системі контроллинга - релевантними по суті інформація (наскільки вона істотна для прийнятого управлінського рішення). Всі інші вимоги до інформації в рамках контроллинга відіграють підлеглу роль:  несуттєва інформація, навіть якщо вона цілком достовірна,  не  може  допомогти  в  прийнятті управлінських рішень; у той же час істотна, але достовірна лише на 95%, - і може виявитися більшою підмогою керівникові.
Релевантними для ухвалення управлінського рішення можна вважати тільки ті відомості, які безпосередньо пов'язані з даним рішенням:
•  умови, у яких приймається рішення;
•   цільові критерії;
•   набір можливих альтернатив (які рішення в принципі можна прийняти);
•   наслідків  прийняття кожної з альтернатив (що відбудеться, якщо буде прийнято, те або інше рішення).
Володіючи   інформацією,   керівник   може   здійснювати моніторинг всієї фінансово-господарської діяльності підприємства -  відстеження процесів, що протікають на підприємстві, у режимі реального часу; складання оперативних звітів про результати роботи підприємства за найбільш короткі проміжки часу (день, тиждень, місяць); порівняння цільових результатів з фактично досягнутими. На підставі такого порівняння роблять висновки про сильні й слабкі сторони підприємства, динаміці їхньої зміни, а також про сприятливі й несприятливі тенденції розвитку зовнішніх умов, у яких підприємству доводиться працювати. Зміна умов зовнішнього й внутрішнього середовищ підприємства спричиняє перегляд цільових параметрів: необхідно перевірити, наскільки оптимальні поставлені цілі в нових умовах, чи зможе підприємство через зміни, що відбулися, домогтися поставлених цілей. На підставі зміни цільових параметрів, а також прогнозу змін сильних і слабких сторін самого підприємства коректується план дій по досягненню цілей. Однієї із цілей по ліквідації слабких сторін в організації роботи підприємства є перехід від інформації на паперових носіях до електронного.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить