Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Лібералізація міжнародної торгівлі в рамках ГАТТ і СОТ

Лібералізація міжнародної торгівлі в рамках ГАТТ і СОТ
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Лібералізація міжнародної торгівлі в рамках ГАТТ і СОТ

Після підписання 23 країнами в 1948 р. Всесвітнього протоколу про застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі пройшло майже 50 років. До 1994 p., коли було засновано Світову організацію торгівлі (COT), зменшення митних тарифів здійснювалося під егідою ГАТТ. Женева у Швейцарії, Ансі у Франції, Торкей в Англії і знову Женева були містами, де відбувалися перші переговори в рамках ГАТТ. Учасниками цих переговорів були переважно промислово розвинуті країни. Заснування в 1957 р. Європейського Економічного Співтовариства, до якого увійшли Бельгія, Франція, ФРН, Італія, Люксембург і Нідерланди, стало імпульсом для інтенсифікації переговорів про зниження митних тарифів. Інші країни, що мали торгові інтереси в країнах - учасницях ЄС, направили свої делегації на переговори в Женеву. Активізація цих переговорів необхідна була ще й тому, що Конгрес США дозволив Міністерству фінансів узяти участь у переговорах з тарифів і зменшити рівень тарифних мит в обмін на еквівалентні поступки торгових партнерів. Переговори з тарифів у 1961 і 1962 р. були названі переговорами з тарифів Раунду Диллона (за прізвищем міністра фінансів США того часу). Документ про загальний митний тариф у ЄС був узгоджений після тривалих переговорів. Він набрав чинності з 1 липня 1968 р. щодо промислових товарів і з 1 січня 1969 р. щодо сільськогосподарських продуктів. Завдяки цьому тарифні мита у всьому світі було знижено приблизно на 10 %. Прийняття загального тарифу імпортних мит привело до розуміння торговими партнерами того, що ЄС стає великим митним союзом, тому США почали працювати у напрямі подальшого значного зниження імпортних тарифів у рамках ГАТТ.
Президенту Джону Кеннеді вдалося переконати Конгрес США надати йому права для переговорів у ГАТТ для подальшого зниження тарифів. Переговори в рамках Раунду Кеннеді почалися в 1964 р. і продовжувалися до 1967 р. На них ЄС діяв як єдиний торговий блок, а Комісія ЄС виступала як єдиний учасник переговорів. За столом переговорів було представлено 6 країн-учасниць.
Перед початком переговорів і під час їхнього проведення мали місце координаційні зустрічі між країнами-учасницями і Комісією для узгодження наступних спільних дій. Ця практика збереглася і сьогодні з тією тільки відмінністю, що нині існує Європейський Союз і замість шести до його складу входять 15 країн-учасниць.
Переговори Раунду Кеннеді відбувалися дуже напружено, оскільки США й інші важливі експортери продовольчих товарів були проти включення в обговорення питання про товари, для яких ЄС хотіло б установити загальну сільськогосподарську політику. Але сільське господарство в цьому випадку було другорядним предметом переговорів, основою конфлікту стала так звана тарифна дискримінація: США прагнули зберегти для себе занадто високі тарифні ставки (деякі з них їм удалося зберегти і дотепер). ЄС, у свою чергу, теж не був готовим до того, щоб знизити рівні своїх мит. Проте згодом було прийнято спеціальне рішення, що дозволило узгодити рівні тарифів. Також були зроблені спроби США і ЄС обговорити, крім тарифів, інші торгові бар'єри. Необхідно було визначити антидемпінгові заходи відповідно до ст. 6 ГАТТ, а також знайти оптимальні рішення для акцизних податків на автомобілі в деяких країнах співдружності; правила митного оцінювання, застосовувані в деяких країнах, розглядалися як торгові бар'єри. Проте результати переговорів, якщо не враховувати зняття деяких тарифних бар'єрів, були незначні. У той же час вони засвідчили, що в майбутньому поступове зниження рівня імпортного мита, так званих нетарифних бар'єрів і паратарифних бар'єрів, буде набувати все більшого значення, і вони також мають стати предметом уважного розгляду.
У результаті Раунду Кеннеді рівні імпортних тарифів були знижені в середньому на третину. Коли в 1968 р. було введено у дію митний тариф ЄС, у ньому частково вже знайшли своє відображення знижки, встановлені під час Раунду Кеннеді. Ще один результат Раунду полягає в тому, що ЄС не став протекціоністським блоком щодо промислових товарів.
Незабаром почалася підготовка до нового раунду переговорів ГАТТ. У проміжний період здійснювалися спроби визначити відповідні питання для переговорів з нетарифних бар'єрів між основними партнерами ГАТТ. Міністри найбільших торгових країн і представники уряду США зібралися в Токіо, де прийняли декларацію про початок роботи нового раунду переговорів ГАТТ. Переговори Токійського раунду тривали з 1973 по 1979 р. Щодо мита було досягнуто згоди про його зниження в середньому на одну третину.
Найважливішими результатами переговорів у нетарифній сфері стали:
- угоди про торгівлю цивільними літаками і комплектуючими до них;
- угоди про загальний кодекс митного оцінювання товарів;
- антидемпінговий кодекс;
- кодекс про субсидії і компенсаційні мита;
- угода про технічні бар'єри в торгівлі;
- угода про державні закупки;
- угода про молочні продукти.
Токійський раунд засвідчив, що ГАТТ - достатньо гнучка організація, спроможна вирішувати різноманітні і складні проблеми в міжнародних торгових відносинах. Кількість країн, що брали участь у переговорах, значно зросла, хоча деякі країни-виробники усе ще намагалися знайти рішення своїх проблем у Комісії з торгівлі і розвитку ООН.
У підготовці до такого раунду переговорів з лібералізації світової торгівлі велика увага приділялася залученню всіх країн-виробників. У програмі переговорів були урівноважені інтереси розвинутих індустріальних країн, а також країн, що розвиваються. Цей раунд переговорів, за назвою Уругвайський, проходив з 20 вересня 1986 р. до кінця 1993 р. Він відзначений прийняттям декларації, яку названо Пунта-дель-Есте.
Заключний акт про втілення в життя результатів Уругвайського раунду був узгоджений у Марракеші 15 квітня 1994 р. На церемонії були присутні міністри, що представляли 124 уряди країн світу і членів ЄС. Представники України брали участь у церемонії як спостерігачі, оскільки Україна на той час тільки подала заяву про членство в ГАТТ.
Найважливішими досягненнями Уругвайського раунду стали:
- створення Світової організації торгівлі, що включає в себе ГАТТ, а також Генеральна угода про торгівлю послугами;
- підписання Генеральної угоди з тарифів і торгівлі;
- підписання Генеральної угоди з торгівлі послугами;
- зниження митних тарифів у середньому на 40 %;
- Угода про сільське господарство;
- Угода про заходи щодо санітарії і фітосанітарії;
- Угода про торгівлю текстилем і одяг;
- Угода про технічні бар'єри в торгівлі;
- Угода про права інвестування в торгівлю;
- Угода про розробку ст. 6 Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (1994), Антидемпінговий кодекс;
- Угода про правила митного оцінювання;
- Угода про інспекцію перед постачанням;
- Угода про правила визначення походження товарів;
- Угода про процедуру ліцензування імпорту;
- Угода про субсидії і компенсаційні заходи;
- Угода з питань захисту прав на інтелектуальну власність в галузі торгівлі;
- домовленість про правила і процедури у сфері врегулювання спорів;
- багатостороння угода з торгівлі цивільними літаками.
Таким чином на Уругвайському раунді була розглянута велика кількість різноманітних питань з міжнародної торгівлі, що, безсумнівно, сприяло її лібералізації.
Вперше розглядалися питання сільського господарства і було зроблено важливі кроки на шляху збільшення і розширення ринку сільськогосподарських продуктів і зменшення приблизно на одну третину експортних субсидій. Щодо торгівлі текстилем і одягом, то на 10 років було скасовано імпортні обмеження.
Істотно розширилася юрисдикція ГАТТ від регулювання торгівлі товарами до регулювання торгівлі послугами, що фактично означало пошуки підходу до регулювання підприємницької діяльності.
Було підписано базову угоду про торгівлю послугами. Надалі також передбачався розгляд базової угоди з урегулювання торгових спорів. Також був розширений список правил, що регулюють міжнародну торгівлю, вони стали менш суперечливими, а в багатьох аспектах і чіткішими. Країни третього світу теж можуть позитивно оцінити результати цих угод, оскільки для них у цих правилах передбачаються істотні компенсаційні поступки.
Незважаючи на те, що для вступу до СОТ умови стали більш різноманітними і жорсткими, країни, що подали свої заявки на вступ (як, наприклад, Україна), тим самим підтвердили своє прагнення приєднатися і до СОТ, а багато інших країн готуються подати свої заявки на вступ до СОТ.
Перша після Марракеша конференція на рівні міністрів проводилася в грудні 1996 р. На ній був продовжений процес лібералізації міжнародної торгівлі й підписано угоду про торгівлю інформаційними технологіями, згідно з якою в 2000 р. ліквідували всі мита на комп'ютери і комплектуючі до них. Загальна лібералізація торгівлі могла б значною мірою перешкоджати окремим митним союзам вільної торгівлі стати замкнутими торговими блоками.
Результати:
Раунд Диллона 1961-1962 р. - зниження мит у середньому на 10 %;
Раунд Кеннеді 1964-1967 р. - зниження мит у середньому на 33 %;
Раунд Токіо 1973-1979 р. - зниження мит у середньому на 33 %;
Раунд Уругваю 1986-1993 р. - зниження мит у середньому на 40 %.
Вперше основні шляхи ліквідації нетарифних бар'єрів були успішно обговорені на Токійському раунді, а в Уругвайському раунді ці переговори ще більш розширились. На них обговорювалися проблеми, пов'язані з сільськогосподарським сектором економіки і було досягнуто згоди на десять років з питань повної реінтеграції виробництва текстилю та одягу в рамках ГАТТ; проведено переговори відносно Генеральної угоди з торгівлі послугами (ГАТС); створено Світову організацію торгівлі (СОТ), що включила в себе ГАТТ (1994) і ГАТС.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить