Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Тема 3. Прикладні аспекти організації розробки управляючого рішення ТПУР МО-41з

Тема 3. Прикладні аспекти організації розробки управляючого рішення ТПУР МО-41з
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Тема 3. Прикладні аспекти організації розробки управляючого рішення

Якість рішень, що розробляються, залежить як від суб'єктивних чинників ЛПР, так і від багато яких інших. Мабуть тому немає єдиної методики, яка б жорстко регламентувала дії керівника, і навряд чи вона можлива. Проте рекомендації загального плану щодо організації процесу розробки рішень вельми корисні. Зокрема широко поширені такі принципи організації розробки рішень, як:
- принцип ієрархії, що має на меті координацію діяльності і посилення централізації, дотримання залежностей у процедурах розробки рішень між виконавцями;
- використання цільових міжфункціональних груп, які створюються на тимчасовій основі у складі представників різних підрозділів і рівнів управління. Тут метою є використання спеціальних знань і досвіду працівників для вирішення конкретних і часто складних проблем. Члени групи знаходяться в подвійному підпорядкування: основного (функціонального) керівника і керівника міжфункціональної групи, який може змінюватись у процесі роботи;
- застосування формальних правил і процедур, що припускає створення на підприємстві спеціальних інструкцій (нормативів) щодо виконання певних дій. У ряді випадків зайва жорсткість уповільнює інноваційні процеси, проявлення гнучкості при зміні ситуації;
- використання прямих горизонтальних зв'язків при розробці рішень без підключення вищого керівництва, що скорочує терміни розробки, підвищує відповідальність і мотивацію виконавців. Часто на цій основі ухвалюються двосторонні рішення керівниками одного рівня в рамках існуючих правил і планів;
- розробка планів сприяє кращій координації робіт. В них відображаються терміни виконання етапів роботи і необхідні ресурси;
- створення матричних структур - на відміну від цільових груп і прямої двосторонньої взаємодії передбачається створення підрозділу, очолюваного особою, якого наділяють правами керівника функціонального підрозділу. Такі утворення створюються для розробки найскладніших проблем. Функції, виконувані керівником по організації розробки рішення, полягають в наступному:
-  управління процесом вироблення рішень;
- визначення задачі, участь в її конкретизації і вибору критеріїв оцінки ефективності рішення;
- остаточний вибір з наявних варіантів рішення і відповідальність за нього;
- організація технології реалізації розробленого рішення виконавцями.
Розробку складних рішень, що вимагають використання сучасних наукових методів, наприклад, системного аналізу, виконують фахівці - системні аналітики (системотехніки). Дуже важливо, коли участь в цій роботі приймає і керівник. Як показують проведені обстеження, така участь є важливим чинником успіху як на етапі розробки, так і при реалізації рішень. Це в двічі збільшує можливість ефективного впровадження результату рішень. Щоб ефективно брати участь в процесі розробки рішень, керівнику необхідно знати логіку системного підходу, мати загальні уявлення про методи, що використовуються, і засоби.
На додаток до вищезгаданих у стислій формі визначимо функції системних аналітиків і керівників в процесі вироблення рішень.
Системні аналітики:
- виявляють цілі, у тому числі за допомогою кількісних методів;
- складають перелік можливих цілей і представляють його керівнику;
- визначають підходи до рішення проблеми;
- виявляють і оцінюють альтернативи рішення проблеми;
- встановлюють причинно-наслідкові зв'язки між чинниками;
- виявляють тенденції змін в розвитку об'єктів;
- здійснюють вибір альтернатив і критеріїв оцінки;
- проводять необхідні розрахунки.
Керівник:
- розглядає склад цілей (уточнює старі і оцінює нові);
- бере участь в постановці задачі, вибору способів рішення;
- враховує об'єктивні і суб'єктивні чинники, що впливають на рішення проблем;
- бере участь в оцінці ступеня ризику при ухваленні рішення;
- розглядає дані аналізу;
- контролює своєчасність підготовки рішення.
Існують і інші підходи щодо організації розробки рішень. Зокрема, один з них орієнтований на рішення типових управлінських проблем і заснований на веденні своєрідного обліку (вручну або за допомогою ЕОМ) управлінських проблемних ситуацій і способів їх дозволу. З цією метою формуються картотеки:
1) карток проблемних ситуацій (в яких відображається характеристика ситуації, ціль прийняття рішення і існуючі обмеження);
2) технологічних карт прийняття управлінського рішення (в яких вказуються в логічній послідовності результати розумової діяльності щодо вибору оптимального варіанту: цілі, альтернативи, оцінка вірогідності реалізації і ін.);
3) картка рішення, яка заповнюється на основі даних технологічних карт і містить відповіді на такі питання, як:
- причина виникнення проблеми;
- потенційні наслідки неприйняття рішення;
- людина, що є відповідальною за прийняття рішення;
- підрозділи і особи, притягнуті до вирішення проблеми;
- первинна інформаційна база для розробки рішення;
- практичні заходи, проведення яких необхідне для рішення проблемної ситуації;
- виконавці і людина, що відповідає за реалізацію рішення.
Структурно картка рішення включає три розділи, в яких послідовно висловлюються характеристика ситуації і її потенційні наслідки; дії і рішення, ухвалені для усунення проблеми; практичні заходи по виконанню прийнятого рішення. Наявність такої картотеки (своєрідного банку даних) дозволяє скоротити час на вибір оптимального рішення, упорядковує підготовчу роботу щодо його пошуку.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить