Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Тема 3. Прикладні аспекти організації розробки управляючого рішення ТПУР МО-41з

Тема 3. Прикладні аспекти організації розробки управляючого рішення ТПУР МО-41з
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Тема 3. Прикладні аспекти організації розробки управляючого рішення

Якість рішень, що розробляються, залежить як від суб'єктивних чинників ЛПР, так і від багато яких інших. Мабуть тому немає єдиної методики, яка б жорстко регламентувала дії керівника, і навряд чи вона можлива. Проте рекомендації загального плану щодо організації процесу розробки рішень вельми корисні. Зокрема широко поширені такі принципи організації розробки рішень, як:
- принцип ієрархії, що має на меті координацію діяльності і посилення централізації, дотримання залежностей у процедурах розробки рішень між виконавцями;
- використання цільових міжфункціональних груп, які створюються на тимчасовій основі у складі представників різних підрозділів і рівнів управління. Тут метою є використання спеціальних знань і досвіду працівників для вирішення конкретних і часто складних проблем. Члени групи знаходяться в подвійному підпорядкування: основного (функціонального) керівника і керівника міжфункціональної групи, який може змінюватись у процесі роботи;
- застосування формальних правил і процедур, що припускає створення на підприємстві спеціальних інструкцій (нормативів) щодо виконання певних дій. У ряді випадків зайва жорсткість уповільнює інноваційні процеси, проявлення гнучкості при зміні ситуації;
- використання прямих горизонтальних зв'язків при розробці рішень без підключення вищого керівництва, що скорочує терміни розробки, підвищує відповідальність і мотивацію виконавців. Часто на цій основі ухвалюються двосторонні рішення керівниками одного рівня в рамках існуючих правил і планів;
- розробка планів сприяє кращій координації робіт. В них відображаються терміни виконання етапів роботи і необхідні ресурси;
- створення матричних структур - на відміну від цільових груп і прямої двосторонньої взаємодії передбачається створення підрозділу, очолюваного особою, якого наділяють правами керівника функціонального підрозділу. Такі утворення створюються для розробки найскладніших проблем. Функції, виконувані керівником по організації розробки рішення, полягають в наступному:
-  управління процесом вироблення рішень;
- визначення задачі, участь в її конкретизації і вибору критеріїв оцінки ефективності рішення;
- остаточний вибір з наявних варіантів рішення і відповідальність за нього;
- організація технології реалізації розробленого рішення виконавцями.
Розробку складних рішень, що вимагають використання сучасних наукових методів, наприклад, системного аналізу, виконують фахівці - системні аналітики (системотехніки). Дуже важливо, коли участь в цій роботі приймає і керівник. Як показують проведені обстеження, така участь є важливим чинником успіху як на етапі розробки, так і при реалізації рішень. Це в двічі збільшує можливість ефективного впровадження результату рішень. Щоб ефективно брати участь в процесі розробки рішень, керівнику необхідно знати логіку системного підходу, мати загальні уявлення про методи, що використовуються, і засоби.
На додаток до вищезгаданих у стислій формі визначимо функції системних аналітиків і керівників в процесі вироблення рішень.
Системні аналітики:
- виявляють цілі, у тому числі за допомогою кількісних методів;
- складають перелік можливих цілей і представляють його керівнику;
- визначають підходи до рішення проблеми;
- виявляють і оцінюють альтернативи рішення проблеми;
- встановлюють причинно-наслідкові зв'язки між чинниками;
- виявляють тенденції змін в розвитку об'єктів;
- здійснюють вибір альтернатив і критеріїв оцінки;
- проводять необхідні розрахунки.
Керівник:
- розглядає склад цілей (уточнює старі і оцінює нові);
- бере участь в постановці задачі, вибору способів рішення;
- враховує об'єктивні і суб'єктивні чинники, що впливають на рішення проблем;
- бере участь в оцінці ступеня ризику при ухваленні рішення;
- розглядає дані аналізу;
- контролює своєчасність підготовки рішення.
Існують і інші підходи щодо організації розробки рішень. Зокрема, один з них орієнтований на рішення типових управлінських проблем і заснований на веденні своєрідного обліку (вручну або за допомогою ЕОМ) управлінських проблемних ситуацій і способів їх дозволу. З цією метою формуються картотеки:
1) карток проблемних ситуацій (в яких відображається характеристика ситуації, ціль прийняття рішення і існуючі обмеження);
2) технологічних карт прийняття управлінського рішення (в яких вказуються в логічній послідовності результати розумової діяльності щодо вибору оптимального варіанту: цілі, альтернативи, оцінка вірогідності реалізації і ін.);
3) картка рішення, яка заповнюється на основі даних технологічних карт і містить відповіді на такі питання, як:
- причина виникнення проблеми;
- потенційні наслідки неприйняття рішення;
- людина, що є відповідальною за прийняття рішення;
- підрозділи і особи, притягнуті до вирішення проблеми;
- первинна інформаційна база для розробки рішення;
- практичні заходи, проведення яких необхідне для рішення проблемної ситуації;
- виконавці і людина, що відповідає за реалізацію рішення.
Структурно картка рішення включає три розділи, в яких послідовно висловлюються характеристика ситуації і її потенційні наслідки; дії і рішення, ухвалені для усунення проблеми; практичні заходи по виконанню прийнятого рішення. Наявність такої картотеки (своєрідного банку даних) дозволяє скоротити час на вибір оптимального рішення, упорядковує підготовчу роботу щодо його пошуку.


 

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить