Страхові підприємства
У міжнародній торгівлі завжди існує ризик небажаної для торговця події. Спеціально створене підприємство (страховик) бере на себе ризик, пов'язаний з цією "небажаною" подією. Воно зобов'язується компенсувати страхувальнику всі його втрати. В обмін на це страхувальник зобов'язаний виплачувати встановлені в договорі платежі (страхові премії). Такі умови вигідні для страхувальника, оскільки допомагають уникнути ризику. Міжнародні страхові послуги. Сфера страхових послуг завжди мала значний міжнародний елемент, і роль цього елементу постійно і значно зростає. Наприклад, об'єктами страхування можуть бути: - експортовані або імпортовані товари; - морські й повітряні судна; - міжнародні інвестиційні проекти; - міжнародні лізингові проекти; - життя або здоров'я людей, що їздять на роботу в іншу країну. Страховка може знадобитися і на той випадок, якщо страхувальник сам завдасть шкоди третій особі. Страховик (страхова компанія) виплачує суму компенсації третій особі. Багато з тих, хто постійно або тимчасово перебуває за кордоном, потребує таких страховок. Існує багато способів виходу на іноземний ринок страхових послуг, наприклад: - страхова компанія може укладати угоди з іноземними страхувальниками безпосередньо (коли ці страхувальники знаходяться в країні страхової компанії); - страхова компанія може укладати угоди зі страхувальниками через представників як вітчизняних, так і іноземних; - страхова компанія або інша особа може створити в іншій країні страхову компанію. Обмеження страхової діяльності. Неплатоспроможність страхової компанії дуже небезпечна для споживачів страхових послуг. Вона може значно вплинути на подальший розвиток підприємства-страхувальника або взагалі призвести до його краху. У багатьох країнах діють юридичні вимоги до страхових компаній, без дотримання яких вони не мають права надавати страхові послуги. До числа таких вимог належать: 1) умови реєстрації страхової компанії, наприклад: - мінімальний розмір статутного фонду; - мінімальний розмір фондів для покриття страхової компанії; - рівень освіти менеджерів та інші вимоги до кваліфікації керівників страхової компанії; 2) правила надання страхових послуг, у тому числі: - заборона займатися будь-якою іншою діяльністю, крім надання страхових послуг; - заборона страховим компаніям, що надають послуги зі страхування життя, надавати інші послуги; 3) вимоги підтримувати рівень статутного та інших обов'язкових фондів на визначеному рівні. Крім вимог, що стосуються всіх страхових підприємств, у багатьох країнах діють особливі правила стосовно іноземних страхових компаній, у тому числі: - більш жорсткі умови реєстрації іноземних страхових компаній; - більш жорсткі правила надання страхових послуг; - заборона іноземним страховикам надавати всі або деякі послуги на території країни; - обмеження участі іноземців та іноземних підприємств у створенні вітчизняних страховиків; - обмеження прав іноземних компаній на оскарження в суді відмови у видачі їм дозволу займатися страхуванням. Багато країн зменшують або знімають подібні обмеження на основі взаємної домовленості, тобто в обмін на аналогічні поступки з боку інших країн. Такі поступки здійснюються не тільки на двосторонній, але й на багатосторонній основі. Наслідки таких поступок неоднозначні: - з одного боку, страховики з країни, що одержала поступки, можуть вільніше розвивати свою справу; - з іншого боку, надання таких поступок тільки деяким країнам створює нерівні умови для конкуренції із страховиками інших країн. Мета цієї угоди тією мірою, якою вона стосується страхових послуг: - домогтися зниження обмежень на міжнародну торгівлю страховими послугами; - в тих випадках, коли якась країна зменшує обмеження, які торкаються страхових підприємств іншої країни або країн. Обмеження повинні, по можливості, зменшуватися щодо всіх країн - членів COT, без дискримінації. ГАТС послужила поштовхом до багатосторонніх переговорів в рамках СОТ про зниження обмежень на міжнародну торгівлю послугами. Поки що мету ГАТС не реалізовано повною мірою. Щодо послуг страхування ще мають відбутися переговори.
|