Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Поняття та завдання стратегічного планування

Поняття та завдання стратегічного планування
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Поняття та завдання стратегічного планування


Маркетингове стратегічне планування – це процес створення і практичної реалізації генеральної програми дій підприємства з метою ефективного розміщення ресурсів для досягнення цільового ринку.
Керівник підприємства повинен мати прогнози як мінімум за трьома напрямами:
• інвестиції, які необхідні для майбутнього розвитку підприємства;
• виробнича програма, яку необхідно узгодити з майбутніми обсягами замовлень;
• оборотні засоби, які будуть необхідні підприємству для виконання фінансових зобов'язань.
Очевидно, що для вирішення цих завдань необхідно мати надійний прогноз продажу продукції підприємства. Важливість стратегічного планування полягає також у тому, що:
стратегічний план:
• висвітлює систему цінностей, погляди вищого керівництва на майбутній розвиток, що дає змогу зорієнтувати персонал фірми в необхідному напрямі;
• пояснює вихідну ситуацію та існуючі обмеження, що робить діяльність підприємства осмисленішою;
• формує інструменти координації на випадок виникнення конфліктів чи суперечностей між окремими підрозділами;
• полегшує контроль за діяльністю фірми з метою мінімізації різниці між цілями і отриманими результатами;
• підвищує ступінь готовності підприємства до реагування на непередбачені зміни;
• сприяє чіткішому управлінню підприємством, яке ґрунтується не на імпровізації, а на відповідних нормах, бюджетах і графіках.
Предмет стратегічного планування – це вирішення питань щодо того, які продукти чи стратегічні простори і в який спосіб мають бути освоєні.
Завдання стратегічного планування:
• координація різних напрямів діяльності підприємства;
• оцінка сильних і слабких сторін підприємства;
• розроблення стратегій маркетингу;
• визначення альтернативних варіантів реалізації маркетингових стратегій;
• розподілення ресурсів між підрозділами підприємства для виконання стратегічних маркетингових планів;
• створення конкретних маркетингових програм;
• супроводження виконання плану;
2.Стратегії маркетингу

1 . Стратегія лідерства за рахунок економії на витратах «ціна – кількість»

Зменшення витрат, збільшення обсягів виробництва
Опирається на продуктивність та ефект досвіду. Потребує контролю за витратами, достатніх обсягів інвестицій, виробничих потужностей, розумної цінової політики
Можливість технологічних
змін, які знецінюють технологію та попередній досвід товаровиробника, його інвестиції; використання технологій та вдосконалень підпри-ємствами-імітаторами; інфляційні процеси; недостатня кількість виробничих потужностей і фінансових ресурсів; незначна місткість ринку, мала
вірогідність її збільшення
2. Стратегія диференціації

Надання товару властивостей, відмінних від інших конпропозицій    Вимагає проведенняшироких маркетингових досліджень, новітніх технологій, «ноу-хау», достатніх ынвестицій
Високі ціни на товари, швидке старіння товарів типу
Вплив товарів-імітаторів
3. Стратегія спеціалізації

Концентрація
уваги і діяльності на потребах конкретного сегмента ринку    Вимагає постійних досліджень і контактів
з конкретним сегментом ринку, орієнтації на комплекс їх потреб, диверсифікації виробництва    Різниці в цінах відносно не-
спеціалізованих товарів-конкурентів; недостатня місткість ринку, невелика різниця у вимогах споживачів до спеціалізованих і неспеціалізованих товарів

Стратегії зростання (інтенсивного, інтегративного, диверсифіка-ційного).
1. Стратегія інтенсивного зростання (відносно базового ринку). Актуальна тоді, коли фірма ще не повністю вичерпала можливості, пов'язані з її товарами на ринках, де вона діє. Різновиди стратегії інтенсивного зростання, їх альтернативи та зміст наведені в табл. 2.
2. Інтегративна стратегія (зростання відносно базової виробничої лінії). Актуальна тоді, коли підприємство може підвищити рентабельність, контролюючи різні стратегічно важливі для нього ланки у виробництві і продажу товарів.
Різновидами цієї стратегії є:
а) стратегія типу «інтеграція назад» (з постачальниками продукції виробничо-технічного призначення) – використовується для захисту або стабілізації важливих джерел постачання з метою збільшення виробництва і збуту продукції;
б) стратегія типу «інтеграція вперед» (зі збутковими силами) – використовується для забезпечення контролю за каналами розподілення;
в) стратегія горизонтальної інтеграції (з конкурентами) – придбання фірм-конкурентів.
3. Стратегія зростання через диверсифікацію. Актуальна тоді, коли підприємство не має великих можливостей для зростання чи забезпечення рентабельності свого наявного виробництва, коли базовий ринок на стадії розпаду або якщо позиції конкурентів досить сильні.
Різновидами цієї стратегії є:
• стратегія концентричної (вертикальної або горизонтальної) диверсифікації – пошук нових видів діяльності одного і того ж або дещо іншого технологічного чи комерційного рівня;
• стратегія чистої (латеральної) диверсифікації – освоєння абсолютно нових для підприємства сфер діяльності.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить