Суть міжнародного технічного обміну |
Суть міжнародного технічного обміну
Високі темпи НТП у другій половині ХХ ст. привели до того, що в міжнародну торгівлю усе більше втягує в товарообіг особливий товар – науково-технічні досягнення, тобто, відбувається активний міжнародний технологічний обмін. Міжнародний технологічний обмін – у широкому змісті – це проникнення будь-яких науково-технічних знань і обмін виробничим досвідом між країнами. Міжнародний технологічний обмін – у вузькому змісті – це передача науково-технічних знань і досвіду, що відносяться до відтворення конкретних технологічних процесів. Технології передаються як комерційним, так і некомерційним шляхом. Технологічний обмін, у широкому змісті, здійснюється, як правило, у некомерційних формах: • Науково-технічні публікації; • Проведення виставок, ярмарків, симпозіумів; • Обмін делегаціями і зустрічі вчених і інженерів; • Міграція фахівців; • Навчання студентів і аспірантів; • Діяльність міжнародних організацій по співробітництву в області науки і техніки. Комерційні форми технологічного обміну: • Передача на умовах ліцензійних угод прав користування винаходами, (патенти, зареєстровані товарні знаки, промислові зразки), технічної документації; • Постачання машин і різного промислового устаткування; • Надання технічної допомоги; • Інжинірингові послуги; • Підготовка і стажування фахівців; • Управлінські контракти (купівля-продаж організаційних аналогових моделей керування). Міжнародний технологічний обмін містить у собі дві основні групи покупців: • Багатонаціональні корпорації (МНК) і транснаціональні корпорації (ТНК), їхні філії і дочірні фірми; • Незалежні фірми. Перша група покупців здобуває близько 4/5 від суми продажів технології у світі. По змісту технології при продажі поділяють на: • Унікальні; • Прогресивні; • Традиційні;
|