Структура контракту. Базисні і додаткові умови контракту

Структура контракту вимагає детального розгляду у випадку висновку постатейних контрактів.
Класична структура постатейного контракту така:
1.    Блок обов'язкових умов контракту;
2.    Блок додаткових умов контракту;
3.    Додатки.
Блок обов'язкових умов контракту. До обов'язкових умов відносяться:
•    Найменування боків-учасників угоди;
•    Предмет контракту;
•    Кількість і якість товарів (послуг);
•    Базисні умови постачання (Інкотермс);
•    Ціна;
•    Умови платежу;
•    Санкції і рекламації (штрафи, претензії);
•    Юридичні адреси і підписи сторін.
Блок додаткових умов контракту.
•    Здача, приймання товару;
•    Страховка;
•    Відвантажувальні документи;
•    Гарантії;
•    Упакування і маркірування;
•    Форс-мажорні обставини;
•    Арбітраж;
•    Інші умови.
Додатки. У цьому розділі контракту можуть бути:
•    Технічні і технологічні доповнення і роз'яснення до предмета контракту;
•    Деякі нюанси за схемою платежів: застереження по термінах і обсягам порцій платежів, санкції при випадках затримки платежів;
•    Деякі можливі відхилення від базисних умов постачань;
•    Схеми, креслення, таблиці, діаграми, специфікації й інша конструкторсько-технологічна документаціяя, що сторону по обопільній згоді знаходять потрібним включити в додаток для повноти розуміння предмета контракту.
Обов'язковими (conditions) умови називаються тому, що якщо одна зі сторін не виконує ці умови, то інша сторона вправі розірвати контракт і вимагати відшкодування збитків.
Додаткові (несуттєві) умови (warranty) припускають, що при порушенні однієї зі сторін їхній контракт не розривається, але сторона, яка не порушила зажадати виконання контрактних зобов'язань і стягнути штрафні санкції, якщо це передбачено контрактом.
Умови контрактів також поділяють на універсальні (типові) і індивідуальні.
До універсальних відносять:
•    Формування преамбули;
•    Здача, приймання товару;
•    Базисні умови постачання;
•    Умови платежу;
•    Упакування і маркірування;
•    Гарантії;
•    Санкції і рекламації;
•    Форс-мажорні обставини;
•    Арбітраж.
До індивідуальних відносять:
•    Найменування сторін;
•    Предмет контракту;
•    Кількість і якість товару;
•    Ціна;
•    Терміни постачання;
•    Юридичні адреси і підписи сторін.
Специфіка умов контракту, яку необхідно враховувати при його висновку. До неї відносять:
•    Місце виконання контракту;
•    Ціна;
•    Фінансові умови;
•    Комерційні документи;
Місце виконання контракту. У залежності від місця виконання контракту між сторонами розподіляються витрати і відповідальність по перевезенню товарів, переданих за контрактом. До місця виконання контракту витрати й обов'язки за загальним правилом несе продавець, а надалі – покупець. У місці виконання контракту до покупця звичайно переходить право власності на товар і відповідно ризик випадкової загибелі придбаного майна. У цьому полягає основна відмінність договору закупівлі-продажу від всіх інших видів договорів (орендного, ліцензійного, страхування), де не містяться умови про перехід права власності на товар, а предметом договору є право користування товарів або надання послуг.
Ціна є однією з головних умов контракту, виражається числом грошових одиниць визначеної валюти за одну кількісну одиницю товару, позначену в контракті. Ціни контрактів за згодою сторін фіксуються у валюті однієї з країн контрагентів або у валюті третьої країни.
Фінансові умови (умови платежу) визначають спосіб і порядок фінансових розрахунків і гарантії виконання сторонами взаємних платіжних зобов'язань. Розповсюдженими видами платежів є: наявні платежі і розрахунки при кредиті.
До наявного відносяться розрахунки чеками, банківські переведення, акредитиви й інкасо.
Розрахунки при кредиті передбачають, що покупець оплачує суму, обговорену в контракті через визначений час після постачання товару. Іншими словами, продавець представляє покупцю комерційний (товарний) кредит, що називають фірмовий товарний кредит. По термінах комерційні кредити поділяються на:
•    Короткострокові (до 1 року);
•    Середньострокові (1-5 років);
•    Довгострокові (понад 5 років).
Середньострокові і довгострокові кредити звичайно надаються при постачаннях промислового устаткування, морських суден, літаків, при будівництві великих промислових об'єктів і т.п. При цьому обов'язковим є гарантії з боку гаранта в особі держави, банків і іншої кредитоспроможної установи, що має фінансовий резерв, або велику заставну вартість. У контракті обмовляється вартість самого кредиту, виражена у відсотках (річних), пільговий період, протягом якого по кредиту не виробляється погашення відсотка. Межа кредиту, надана покупцю одноразово, звичайно, не повинна перевищувати 10% від капіталу покупця. Кредит виділяється не на всю суму контракту, а на 80-85% суми, а іншу частину покупець повинний виплатити авансом.
Комерційні документи – комплект документів, необхідних для успішної реалізації угоди за контрактом, конкретно по наступним статтях:
•    Умови платежу;
•    Умови постачання;
•    Страхування;
•    Відвантажувальні документи;
•    Упакування і маркірування.
Звичайно продавець оформляє комерційні документи, точно описуючи товари, їхню вартість до місця постачання, вид упакування, загальна кількість, вага упакувань, а також засвідчує походження товарів і доставки їхньому перевізнику.
Якщо за умовами контракту продавець зобов'язаний зробити страхування, то він засвідчує це страховим полісом.
Таким чином, комерційні документи продавця, необхідні для оформлення наступні:
•    Комерційний лист (коротка інформація про склад і зміст пакета комерційної документації);
•    Пакувальний аркуш – усе про упакування;
•    Сертифікат про походження товарів;
•    Транспортні документи;
•    Страховий поліс;
•    Проспекти товарів.
Особливу увагу серед перерахованих комерційних документів варто приділити транспортним документам. У складі транспортних документів типовими є:
•    Рахунки-фактури і пакувальні аркуші (зазначене найменування товару і його ціна), необхідні для проходження вантажу через митницю і для перевірки отриманого вантажу;
•    Квитанція експедитора (експедитор заповнює рахунок-фактуру постачальника товару і його квитанція потрібна для проведення оплати);
•    Додаткові документи (консульські фактури – це рахунки-фактури, завірені консульством, як допуск конкретного виду товару на територію країни, наприклад, якщо везти м'ясо, то потрібно взяти підтвердження в консульстві Великобританії в Україні; декларація про характер вантажу з обмеженнями (наприклад, вантажі ВПК), ветеринарні сертифікати, посвідчення по перевірці виконання визначених умов контракту (наприклад: посвідчення по виконаних етапах платежів).