Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Монетаризм: теоретична основа сучасного консерватизму

Монетаризм: теоретична основа сучасного консерватизму
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Монетаризм: теоретична основа сучасного консерватизму


У центрі уваги теоретиків цієї школи перебувають гроші і їхня роль у процесі відтворення. За словами глави «Чиказької економічної школи» Милтона Фридмена (р. 1912 р.), «монетарист» - це людин, що вірує в кількісну теорію грошей.
Головна ідея полягає в тому, що стійкість грошей має виняткове значення для нормального функціонування економіки. Сама ж ринкова економіка являє собою внутрішньо стійку систему, що за допомогою вільних цін здатна забезпечити високу стабільність. Звідси треба, що якщо й потрібно впливати на ринкову економіку, то в основному через грошові фактори. Причому регулювання грошової маси, а також бюджетна й податкова політика держави повинні орієнтуватися на довгострокові завдання.
Звідси й випливають два головних принципи монетаризма: а) «гроші мають значення», іншими словами, зміни в кредитно-грошовій сфері впливають на господарську ситуацію в країні; б) Центральний банк зобов'язаний підтримувати стійкість приросту грошової маси поза залежністю від економічної кон'юнктури.
Реальна монетаристская політика містить у собі не тільки регулювання обсягу грошової маси, але й всю сукупність заходів держави в області податків, бюджетних витрат і правил банківської діяльності. Головна вимога монетаристів в області економічної політики - - максимально скоротити витрати держави, тому що саме їхній ріст веде до утворення «зайвих» грошей, а отже, до інфляції. Перемога над нею і є довгостроковою метою монетаризма.
Ідеї цієї школи знайшли практичне застосування в економічній програмі Р. Рейгана (Президент США 1980-1988 р.). Вона була спрямована на зменшення грошової маси шляхом скорочення державних витрат. Це було досягнуто, по-перше, за рахунок скорочення соціальних виплат нужденної (соціальні посібники тільки 1980-84 р. були урізані на 120 млрд. діл.); по-друге, за рахунок скорочення заробітної плати в одних галузях й уповільнення її росту в інші; втретьих, за рахунок підвищення податків (насамперед непрямих) на особи найманої праці й одночасного надання податкових пільг великим корпораціям і підприємцям.
Здійснення цих мір привело до різкого збільшення числа людей, що живуть за рисою бідності, але одночасно сприяло зниженню інфляції й стабілізації темпів економічного росту. В «рейганомике» знайшли, таким чином, практичне втілення ідеї неокласичного напрямку (до якого ставиться монетаризм) про необхідність насамперед підтримувати інвестиційні можливості великого капіталу.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить