Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Вимоги до фінансової звітності підприємств

Вимоги до фінансової звітності підприємств
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Вимоги до фінансової звітності підприємств


Питання про невідкладність реформування фінансової звітності на Україні виникло разом з переходом української економіки на ринкові важелі керування. Інтеграція України у світове співтовариство потребує знання, розуміння і вміння складати звітність відповідну міжнародними стандартами.
Фінансова звітність підприємства – бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище підприємства на певну дату,   результати його діяльності та рух грошових коштів за звітний період. Підприємство регулярно повинно складати звіт для:
•    сприяння плануванню і контролю організаційної діяльності;
•    успішної співпраці з постачальниками фінансів;
•    виконання вимог законодавства;
•    цілей оподаткування.
З 1 січня 2000 р. на підприємствах України незалежно від форм власності (крім банків і бюджетних установ) запроваджені форми фінансової звітності, що відповідають міжнародним стандартам. На сьогодні, згідно вимог статі 11 Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність підприємства включається:
•    Форма 1 “Баланс” – звіт проф. Фінансовий стан, що відображає активи, зобов’язання і підприємства на встановлену дату.
•    Форма 2 “Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний та попередній періоди.
•    Форма 3 “Звіт про рух грошових коштів”, що відображає надходження та витрачання коштів у звітному періоді за операційним, інвестиційним і фінансовим напрямками діяльності підприємства.
•    Форма 4 “Звіт про власний капітал”, що відбиває зміни у складі власного капіталу протягом звітного періоду.
“Примітки до звітів” – сукупність показників і пояснень, які забезпечують деталізацію та обґрунтованість статей фінансових звітів, розкривають іншу інформацію.
Форми та порядок складання цих звітів відображаються в П(С)БО №2-5, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87, а вимогам до змісту інформації в Примітках до звітів; - у всіх П(С)БО.
Планування і контроль організаційної діяльності на підприємстві сприяє поліпшенню системи управління підприємством і попереджує:
•    затоварення;
•    помилки в розрахунках цін;
•    розкрадання запасів;
•    виявлення нерентабельних операцій;
•    безнадійні борги;
•    інше.
Мета складання фінансової звітності – надати користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначається чинним законодавством.
Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:
•    придбання, продажу та володіння цінними паперами;
•    участі в капіталі підприємства;
•    оцінки якості управління;
•    оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;
•    забезпеченості зобов'язань підприємства;
•    визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;
•    регулювання діяльності підприємства;
•    інших рішень.
Фінансова звітність повинна задовольняти потреби тих користувачів, які не можуть вимагати звітів, складених з урахуванням їх конкретних інформаційних потреб.
Для того, щоб фінансова звітність підприємства задовольняла інформаційні потреби різних категорій користувачів, її потрібно складати згідно з єдиними принципами, відображеними в ст.. 4 Закону про бухгалтерський облік, а саме:
• обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
• повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
• автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;
• послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обґрунтована і розкрита у фінансовій звітності;
• безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства, виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;
• нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення, незалежно від часу надходження і сплати грошей;
• превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
• історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
• єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.
• періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності.
На базі форми фінансової звітності, взаємопов’язуючих всі напрями діяльності підприємства, можливо приймати управлінські рішення в цілому по підприємству.
Фінансові звіти необхідні для визначення бази, від якої нараховують податки. Фінансова інформація, яка міститься у фінансовій звітності і яку надають користувачам, повинна відповідати певним вимогам, це:
• достовірність (надійність)  – об'єктивність і правдивість наведених даних для використання, що забезпечує правильність розуміння та призначення інформації, інакше висновки, зроблені за результатами аналізу, не відповідатимуть дійсності, а пропозиції аналітиків можуть не лише не принести користі підприємству, а й зашкодити йому;
• вчасність здатність вплинути на прийняття рішення користувачем і задовольнити його інтереси в потрібний момент або до певного терміну;
• доступність і зрозумілість – трактування користувачем інформації має бути однозначне;
• конфіденційність - надання користувачам лише тієї інформації, яка не завдає збитків підприємству;
• єдність інформації  – виражає необхідність усунення уособленості та дублювання різних джерел інформації, та означає, що кожна господарська дія, яка забезпечує зміну фінансового стану, повинна реєструватися тільки один раз, а отримані результати можуть використовуватись і в плануванні, і в контролі, і в аналізі;
• раціональність  – необхідність мінімуму затрат на збирання, зберігання і використання даних, та вдосконалення інформаційних потоків через виведення надлишкових даних і введення тих, які потрібні.
Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою користувачам,
вона повинна містити дані про:
-    підприємство;
-    дату звітності та звітний період;
-    валюту звітності та одиницю її виміру;
-    відповідну інформацію щодо звітного та попереднього періоду;
-    облікову політику підприємства та її зміни;
-    консолідацію фінансових звітів;
-    припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності;
-    обмеження щодо володіння активами;
-    участь у спільних підприємствах;
-    виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування
-    переоцінку статей фінансових звітів;
- іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідним положеннями (стандартами).
Інформація про підприємство, яка підлягає розкриттю у фінансовій звітності, включає:
1)    назву, організаційно-правову форму та місцезнаходження підприємства (країну, де зареєстроване підприємство, адресу його офісу);
2)    короткий опис основної діяльності підприємства;
3)    назву органу управління, у віддані якого перебуває підприємство, або назву його материнської (холдингової) компанії;
4)    середню чисельність персоналу підприємства протягом звітного періоду.
Таким чином, якщо керівництво підприємством слабке в сфері маркетингу, роботи з кадрами та виробництві, не розвиваються у фінансових звітах, вони будуть неспроможні оцінити ефективність своїх дій, а підприємство не буде мати успіху. Кожний, втягнутий у сферу керівництва підприємницькою діяльністю, повинен знати, як інтерпретувати ці звіти.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить