Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Види непрямої і не грошової винагороди ліцензіарам

Види непрямої і не грошової винагороди ліцензіарам
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Види непрямої і не грошової винагороди ліцензіарам


1. Доход від пов'язаних з ліцензією операцій. Ліцензіар може одержувати доход від різних операцій, таких як:
•    діяльність утвореної від імені ліцензіата комісії з продажу продукту по каналах розподілу, які належать ліцензіару;
•    продаж ліцензіату пов'язаних з ліцензією продуктів з повною програмою їхнього маркетингу;
•    продаж ліцензіату сировини, проміжних продуктів, компонентів устаткування чи іншого майна, переданого ліцензіаром ліцензіатові.
2. Дивіденди.
Якщо ліцензіар бере фінансову участь у підприємстві ліцензіата і якщо вони створюють спільне підприємство, то ліцензіар у випадку успішних комерційних операцій одержує дивіденди. Якщо значна частина комерційних операцій залежить від права на промислову власність або на технологію ліцензіара, то існує пряма залежність між сумою роялті і сумою дивідендів: чим вище роялті, тим нижче дивіденди, і навпаки. Ступінь участі, фінансові і податкові фактори можуть визначати суму, передану кожному, впливати на утворення резервів чи утримання прибутків, що може призвести до зміни вартості фінансової участі. У цьому контексті основна увага приділяється законам, що регулюють у деяких країнах передачу технології і розглядають як прибуток ті виплати, що здійснюються в зв'язку з ціною прав на промислову власність:
•    між філією і батьківським підприємством або між філіями;
•    коли існує економічна єдність або спільність інтересів сторін;
•    коли постачальник технології здійснює ефективне технічне, адміністративне, фінансове і комерційне керування стосовно реципієнта технології;
•    чи коли постачальник технології поставляє сировину або проміжні продукти, використовувані у виробничому процесі, у кількості, що перевищує визначений відсоток у загальному обсязі витрат на виробництво продукту.
Деякі з цих законів також передбачають, що в таких випадках одноразова виплата твердої суми чи роялті не можуть розглядатися ні як внесок у капітала, ні як частка в прибутку підприємства ліцензіата і відповідні суми не можуть відніматися при розрахунку прибуткового податку.
За законами деяких країн, що стосуються передачі технології, хоча роялті може виплачуватися ліцензіатом ліцензіарові в тих випадках, коли останні і перші мають спільні фінансові інтереси, проте в таких випадках сума роялті повинна бути істотно знижена, якщо ліцензіар бере переважну участь у фінансових справах ліцензіата. Крім того, виплата роялті цілком залежною філією її закордонній головній фірмі зазвичай не дозволяється.
3. Заходи по зміні вартості чи розподілу витрат. Наприклад, зміни в розподілі витрат на підтримку чи захист прав на винахід і товарний знак, можуть призвести до зниження витрат ліцензіара і до підвищення витрат ліцензіата.
4.    Зворотний зв'язок за допомогою технічної інформації.
Технічне ноу-хау удосконалення ліцензіата у випадку повернення ліцензіару може розглядатися як його додатковий вид доходу.
5.    Одержання інформації про ринок. Ліцензіар може одержувати винагороду у вигляді інформації, наданої ліцензіатом про ринок даного продукту в регіоні, яка може виявитися корисною для маркетингу продукту в інших регіонах, чи в цьому регіоні при подальшому виході на нього самим ліцензіаром.
6. Зниження витрат і економія з боку ліцензіата.
Деякі елементи угоди з передачі технології можуть приводити до зниження операційних витрат ліцензіата або яким-небудь іншим чином заощаджувати кошти того, кому технологія була передана. При виплаті основної винагороди з урахуванням результатів комерційного використання об'єкту ліцензії відповідні заходи сприятимуть підвищенню у загальному підсумку розміру виплат ліцензіару. Тобто у даному випадку успішно використовується принцип: «програти в малому, виграти в більшому».
Це такі заходи :
•    використання ліцензіатом каналів продажу, що належать ліцензіарові;
•    використання без оплати товарного знака ліцензіара;
•    забезпечення доступу ліцензіата:
-    до інформації про удосконалення існуючих винаходів, розробок чи ноу – хау;
-    до нових винаходів ліцензіара;
-    до прав на такі технологічні удосконалення;
-    забезпечення можливості одержувати вигоду від інформації про маркетинг і від технічних послуг з боку ліцензіара.
Наведені форми прямої та побічної винагороди використовуються залежно від конкретної комбінації факторів, що діють на момент укладання ліцензійної угоди, і відображають ступінь реалізації інтересів її учасників.

 

Сучасний етап розвитку міжнародної торгівлі свідчить про її невпинне зростання. Вона залишається основною формою міжнародних політичних відносин і набуває все нових рис, які розкривають її багатогранні можливості як вагомого чинника стабільного функціонування національних господарств країн світового співтовариства. До головних сутнісних характеристик, що сьогодні притаманні процесу міжнародної торгівлі треба зарахувати такі:
По-перше, останнім часом відзначається збільшення масштабів міжнародної торгівлі. Це проявляється у зростанні обсягу світового зовнішньоторговельного обороту, постійній диверсифікації товарів, послуг, що реалізуються на світовому ринку.
По-друге, стрімко розширюється структура сучасної міжнародної торгівлі. Зараз суб'єктами зовнішньоторговельних зв'язків виступають всі країни світу, інтеграційні об'єднання, міністерства, відомства окремих держав, транснаціональні та багатонаціональні компанії, підприємства і окремі фізичні особи, їх різноманітні об'єднання. З іншого боку розширюється галузева структура міжнародної торгівлі, яка зорієнтована на все більше охоплення зовнішньоторговельними відносинами галузей та видів національного виробництва країн світу.
По-третє, відбувається зростаюча інтенсифікація міжнародної торгівлі. Насамперед це відбивається на її динаміці. Зараз темпи зростання експортно-імпортних операцій у більшості держав світового співтовариства постійно випереджають, наприклад, темпи зростання їх промислового виробництва. Іншими показниками, що свідчать про наявність цієї тенденції у розвитку міжнародної торгівлі, є зростання частки зовнішньоторговельного обороту у валовому внутрішньому продукту країн світу, частки експорту та імпорту на душу населення в окремих державах, їх інтеграційних об'єднаннях, регіонах.
По-четверте, поглиблюється зв'язок міжнародної торгівлі з міжнародним поділом праці. Сучасні зовнішньоторговельні зв'язки, як правило, стійкі, тривалі. Це фактично веде до міжнародної спеціалізації виробництва в країнах, які здійснюють поставки продукції чи надають послуги за контрактами, розрахованими на значний термін дії. Поряд з цим треба відзначити нарощування поставок товарів в межах угод про міжнародну кооперацію виробництва окремих видів готової продукції. Остання, головним чином, ґрунтується на міжнародній подетальній, агрегатній, технологічній спеціалізації.
По-п'яте, у міжнародній торгівлі слід виділити приоритетні орієнтири сучасного розвитку. Тут, перш за все, слід відзначити переміщення у світовому зовнішньоторговельному обороті центру ваги у сферу міжнародної торгівлі послугами. Іншим перспективним напрямом розвитку міжнародної торгівлі є переважна реалізація на світовому ринку товарів, що визначають науково-технічний прогрес. Особливо слід виділити органічно пов'язаний з попереднім інноваційний напрям розвитку міжнародної торгівлі. Він передбачає, в першу чергу, сприяння підприємництву, його міжнародним формам, де оперативно і ефективно використовуються переваги та новітні досягнення, що концентруються у світовому виробничому та науково-технічному потенціалі.
По-шосте, відбувається удосконалення механізму регулювання міжнародних торговельних відносин. Йдеться, зокрема, про розвиток нормативно-правового забезпечення реалізації міжнародної торгівлі між безпосередніми учасниками зовнішньоекономічної діяльності, на мікро-рівні, відповідні міждержавні господарські програми, угоди, специфіку дії торговельних договорів, що діють в зонах вільної торгівлі, митних союзах, спільних ринках. Важливу роль у цьому напряму розвитку міжнародної торгівлі відіграватимуть і надалі світова організація торгівлі, міжнародна торговельна палата, Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) та інші спеціалізовані міжнародні організації.
По-сьоме, розвиток міжнародної торгівлі в сучасних умовах є одним із суттєвих проявів процесу глобалізації світового господарства. Це означає, що міжнародна торгівля, ґрунтуючись на поглибленні міжнародного поділу праці, досягненнях науково-технічної революції, об'єктивно формується як всесвітня мережа з ознаками системного утворення, яке спрямоване на раціональне використання природних, виробничих, науково-технічних, трудових ресурсів та фінансів країн світового співтовариства.
Отже, міжнародна торгівля є невід'ємною складовою світового господарського розвитку. В цей процес включаються всі країни світу, що дозволяє їм задовольнити свої виробничі та соціальні потреби і раціонально використовувати національний експертний потенціал. Виважено у глобальну торговельну систему має інтегруватись і наша країна. В перспективі це буде відбуватися шляхом подальшого розвитку торговельних відносин України на двосторонній і багатосторонній основі. Останнє передбачає тісне торгове співробітництво нашої держави зі СОТ, ЄС, ЄЕП та іншими міжнародними організаціями й інтеграційними об'єднаннями. Послідовна реалізація вітчизняної зовнішньоторговельної політики сприятиме економічному зростанню та підвищенню життєвого рівня населення України.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить