Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Ціна ліцензії, її форми та фактори визначення

Ціна ліцензії, її форми та фактори визначення
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Ціна ліцензії, її форми та фактори визначення


Ціна ліцензії - це сплата певної грошової винагороди за дозвіл використовувати те чи інше нововведення, за передачу прав ІВ.
На відміну від звичайних товарів, ціна ліцензії визначається не безпосередньо на ліцензійному ринку, а також виходячи з можливостей і умов реалізації об'єкта ліцензії в його покупця, тобто комерційна ціна ліцензії на нововведення може бути встановлена лише в ході виробництва та реалізації ліцензійної продукції.
Якщо ціна речовинних товарів (машин, устаткування тощо) може бути співвіднесена з базою у вигляді фактичних витрат на їхнє виробництво, то ціна ліцензії такої бази не має. Для партнерів ліцензійної угоди існує лише одна матеріальна база - це той додатковий прибуток, який ліцензіат одержить від використання ліцензії протягом терміну дії ліцензійного договору. Ціна ліцензії не може бути більшою за величину додаткового прибутку, у іншому випадку ліцензіат позбавиться частини свого прибутку, який він міг би одержати навіть без закупівлі ліцензії. Ціна ліцензії - це частка продавця (ліцензіара) у прибутку покупця ліцензії (ліцензіата). Найважливіше питання - яка саме?
Природно, що передача нововведення на підставі ліцензійного договору можлива лише за умови, що ціна ліцензії буде прийнятною і для продавця, і для покупця:
•    з одного боку, прибуток ліцензіара від продажу ліцензії має бути не нижчий зменшення розміру прибутку, яке відбудеться через скорочення ринку збуту продукції внаслідок появи на «території» нового продавця такої ж самої продукції;
•    з іншого боку, прибуток ліцензіата від покупки ліцензії має бути вищим від тієї суми, котру він чи його конкуренти одержують від реалізації товарів на ринку, виготовлених з використанням уже відомих технологій чи об'єктів техніки.
Таким чином, ліцензійна угода укладається лише в тому випадку, якщо доход ліцензіара від продажу ліцензії буде більшим, ніж від інших форм освоєння ринку об'єктом ліцензії, а прибуток ліцензіата від реалізації закупленої ліцензії буде вищим, ніж прибуток його конкурентів, навіть з урахуванням виплати ліцензійних платежів.
При цьому в практиці розрахунків його розподіл між продавцем і покупцем ліцензії встановлюється в співвідношенні 1:5 - 1:3; 4:5 -2:3. Перший варіант співвідношень є первісною базою для визначення ціни ліцензії. Другий варіант співвідношень показує остаточний результат, який встановлюється в результаті переговорів.
Ініціативою у встановленні ціни ліцензії володіє власник науково-технічного знання, адже саме від нього залежить, надавати ліцензію або ні. Традиційно це відбивається в тому, що саме він, а не покупець ліцензії, готує перший проект ліцензійного угоди, який  містить головні показники та умови, на яких (на його думку) мають базуватися взаємовідносини сторін договору. Хоча розрахунок ціни ліцензії до початку переговорів проводиться обома контрагентами майбутньої угоди - як потенційним ліцензіатом, так і потенційним ліцензіаром, причому незалежно один від одного. Слід зазначити, що чим точніше кожний з контрагентів розрахує передбачуваний розмір прибутку ліцензіата, тим менший ризик несе кожний з них при укладанні ліцензійної угоди.
Встановивши ціну ліцензії на науково-технічну розробку, майбутній ліцензіар, звичайно, розпочинає переговори, називаючи найвищу ціну, проте він тримає в голові нижню межу ціни, дешевше якої він не збирається надавати ліцензію. Разом з тим ліцензіат прагне зменшити ціну ліцензії. Якщо потенційний ліцензіат змусить продавця ліцензії знизити ціну до нижньої межі й при цьому знаходить її все ж таки занадто високою, переговори будуть зірвані. Внаслідок цього власник нововведення змушений буде шукати іншого покупця або очікувати на менший прибуток.
Пропорція, у якій поділяється прибуток від комерційного використання об'єкту ліцензії між ліцензіаром і ліцензіатом, залежить від значної кількості факторів, які так чи інакше впливають на економічний ефект інновації і визначають її комерційну цінність. Наприклад, придбання ліцензії на ідею, не оформлену як технічне рішення, здійснюється за умовну винагороду, яка фактично не залежить від можливого прибутку. Якщо об'єкт не готовий до промислового чи комерційного використання, а основну цінність на цій стадії являють патентні права, передані за ліцензійною згодою, частка ліцензіара складає до 20% можливого прибутку ліцензіата. Якщо об'єктом ліцензійної угоди є промислово освоєний виріб чи технологічний процес, частка ліцензіара може сягати до 50% від прибутку ліцензіата.
Серед факторів, що впливають на ціну ліцензії, слід визначити такі:
•    технічна цінність об'єкта ліцензії: новий об'єкт для ринку чи удосконалення відомого;
•    ступінь новизни і передбачувана тривалість її збереження;
•    економічна ефективність;
•    стадія розробки чи впровадження: ідея чи промислово освоєний об'єкт;
•    наявність і надійність патентного захисту;
•    обсяг ноу-хау і ризик його розкриття;
•    обсяг ліцензії (повна, виняткова, невиняткова);
•    місткість ринку і перспективи збуту;
•    обсяг виробництва за ліцензією;
•    надання товарного знаку;
•    постачання ліцензіаром сировини, матеріалів, устаткування;
•    рівень цін на продукцію, що випускається ліцензіатом, з використанням об'єкта ліцензії;
•    кон'юнктура тих товарів, на виробництво яких справляють безпосередній вилив об'єкти ліцензії;
•    розміри ліцензійних відрахувань, типові для даної галузі, для аналогічної продукції,
•    терміни дії угод;
•    конкурентні пропозиції фірм, наявність аналогів та їхні ціни;
•    державне регулювання розпорядженням інтелектуальною власністю, державне оподатковування;
•    необхідність додаткових інвестицій для доведення ОІВ до промислового виробництва, для організації виробництва за ліцензією;
•    витрати на додаткові НДДКР по прив'язці технології ліцензіара до умов виробництва ліцензіата;
•    види, умови і валюта платежу;
•    умови взаємообміну удосконаленнями.
Характер впливу факторів у бік збільшення чи зменшення ціни ліцензії визначається пов'язаним з його дією ступенем ризику і комерційною цінністю. Наприклад, збільшення комерційної цінності ліцензії може бути підставою для ліцензіара в підвищенні ставки роялті: мінімальні ціни відповідають рівню технічної ідеї, максимальні - стадії промислового освоєння з відповідною проектно-технічною документацією. Інший приклад: цінність ліцензії збільшується разом з обсягом переданих ліцензіаром ліцензіату прав на реалізацію об'єкта ліцензії: ціна ліцензії вища у випадку продажу повної чи виняткової ліцензії і нижча - у випадку продажу невиняткової ліцензії. В той же час, збільшення ризику для ліцензіара є критерієм відповідного підвищення ціни ліцензії: чим більше обсяг ноу-хау, що передається ліцензіату, тим більше ризик розкриття непатентоздатної інформації, тим більше ціна ліцензіара.
Оскільки в ході підготовки до переговорів про укладання ліцензійної угоди кожна зі сторін здійснює свої розрахунки ціни ліцензії, що ґрунтуються на наявній у кожної з них інформації, то цей розрахунок доцільно проводити в декількох варіантах з урахуванням різних сценаріїв дії тих чи інших найбільш важливих факторів. Наприклад: за мінімальних і максимальних передбачуваних значень обсягу реалізації об'єкта ліцензії, за різних варіантів встановлення ціни продажу ліцензованої продукції тощо. При цьому слід враховувати можливість зміни кон'юнктури згодом і задавати відповідні їй зміни в часі обсягу реалізації і ціни продажу. Складність визначення ціни ліцензії підвищується внаслідок необхідності урахування різноспрямованості, суперечливості в дії різних факторів. Все це обумовлює підвищені вимоги до професійних навичок відповідних фахівців.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить