Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Суб'єкти та об'єкти ліцензійної торгівлі

Суб'єкти та об'єкти ліцензійної торгівлі
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Суб'єкти та об'єкти ліцензійної торгівлі


Ринок ліцензій - сукупність ОІВ, суб'єктів ринку (продавців, покупців та посередників), правових механізмів та інформаційних засобів, за допомогою яких формується рівень цін на ОІВ та здійснюються дії щодо їх купівлі-продажу.
Продавцями ліцензій на ринку можуть виступати великі компанії, численні середні, дрібні науково-технічні фірми, а також самостійні, незалежні розробники. Головне, що їх відрізняє один від одного - це характеристика нововведень, запропонованих до продажу як об'єктів ліцензій.
Взагалі не кожне нововведення стає товаром, об'єктом купівлі-продажу ліцензій. Товарної форми набуває лише той науково-технічний продукт, для якого з високим ступенем імовірності визначений потенційний ефект - конкретна комерційна цінність для споживача у взаємодії з інтересами виробника. Тобто коли усвідомлена реальна можливість комерціалізації ідеї, проведено економічну експертизу, відсіяні неефективні проекти, оцінені вартість і ціна інноваційного продукту, визначено можливі сфери використання, визначені потенційні споживачі і враховано своєчасність використання.
Інші умови товарності нововведення - це рідкісність розробки, щоб викликати економічний інтерес; здатність до обміну, відокремлення від свого розробника і введення в економічний обіг як самостійного об'єкта ринкових стосунків.
Таким чином, ОІВ стають об'єктом ліцензійної торгівлі, якщо їм властиві корисність, рідкісність та здатність до обміну.
Важливий фактор цінності ОІВ - об'єкту ліцензії - це специфіка результатів інтелектуальної власності:
•    брак матеріально-речового змісту. Первісна форма існування -науково-технічна інформація;
•    особливість інституціональної форми;
•    інвестиційний характер;
•    відсутність фізичного зносу;
•    часове обмеження споживчих властивостей, визначене швидкими темпами морального старіння науково-технічних знань;
•    можливість одночасного використання різними власниками завдяки багаторазовому копіюванню.
Специфічність об'єктів ІВ визначає багатоаспектність в розумінні їх як об'єктів ліцензійної торгівлі, що у свою чергу, накладає свій відбиток на обсягах, напрямках, характер, тенденції розвитку ліцензійної торгівлі.
Класифікацію об'єктів ІВ - об'єктів ліцензійної торгівлі можна здійснювати за різними ознаками.
і. За рівнем складності (за місцем в технологічній піраміді). Ця класифікація показує ступень впливу споживачів відповідних об'єктів ліцензій на ринки відповідних товарів, яке місце може посісти на ринку ліцензіат, що отримав і реалізував право на використання відповідних нововведень. Сила зростання впливу на розвиток ринку відбувається залежно від складності виготовлення товарів.
Нульовий рівень - придбання ліцензій на застосування мета технологій робить неможливим реальну конкуренцію з її розробниками, характеризується відсутністю глобальних конкурентів. Ринки мета-технологій тільки формуються, набувають лідируючого характеру. Прикладами таких технологій є мережі комп'ютерів, супутникові технології зв'язку, різні організаційні технології, які справляють глобальний вплив на всі сфери життєдіяльності людини. В обмін на право доступу до мета технологій суб'єкти ринку надають можливість оперативного контролю за своєю діяльністю.
Перший рівень - ліцензії на створення нових технологічних принципів на основі НДДКР. їхні власники повністю контролюють і самостійно формують ринки та напрями реалізації своєї продукції. Ці технології переважно передаються в межах ТНК, які фінансують чи контролюють дослідження, а не на відкритих ринках. Характерна ознака - відсутність зовнішньої конкуренції.
Другий рівень - ліцензії на реалізацію нових технологічних принципів через ноу-хау. Товаровиробники цієї групи безпосередньо контролюють процес реалізації своїх виробів. Ноу-хау регулярно надходять на світові ринки технології. Існує конкуренція на ринку світових технологій.
Третій, четвертий, п'ятий рівні - придбання ліцензій дозволяє товаровиробникам використовувати ноу-хау, які реалізовувались на другому рівні. Якщо товари характеризуються високою складністю, то це дає змогу виробникам контролювати ринки. На четвертому і п'ятому рівнях товари менш унікальні та наукомісткі, контролюються споживачами є сильна зовнішня і внутрішня конкуренція.
Характер, напрямки ліцензійної торгівлі залежать від рівня технологій, які переважають в тій чи іншій державі. Найвищий рівень в технологічній піраміді посідають провідні держави світу, перш за все США. Саме з них починається розповсюдження найпередовіших технологій на ліцензійній основі на інші країни, в тому числі через філії і дочірні компанії ТНК. Більшість країн здатні сприймати і реалізувати технології третього-п'ятого рівнів технологічної піраміди. Звісно, рівні технологій не ізольовані один від одного, а тісно взаємопов'язані. Кожна країна має можливість підніматись від одного рівня до іншого, а також їх втрачати.
2. Об'єкти за рівнем впровадження.
2.1. Нововведення, що не мають виробничого впровадження. Причина - відсутність матеріальних і фінансових можливостей, побіжний характер, що не відповідає профілю виробничої діяльності фірм-творців. Якщо перша причина більш характерна, головним чином, для фірм, незначних за розмірами, то друга наявна і для великих компаній. Продаж ліцензій на такі об'єкти має місце також у зв'язку з існуючими за рубежем протекціоністськими бар'єрами на імпорт продукції, взаємними зобов'язаннями з обміну винаходами на міждержавному і міжфірменному рівні.
Ці науково-технічні досягнення безпосередню виходить на ринок, минаючи виробництво. Вони знаходяться на рівні технічних розробок нових чи конструкцій технологічних процесів, пілотних установок, зразків. Тому ліцензійна угода може оформити передачу лише обмежених прав (умов) на відміну від ліцензійної угоди на освоєне у виробництві науково-технічне досягнення. До складу ліцензії при продажу технічних розробок на нововведення можуть входити: технічна документація на зразки чи конструкції, технологічний процес, патенти і патентні заявки, частково «ноу-хау». На цій стадії, як правило, ще не можуть бути передані разом з ліцензією такі елементи, як цілком розроблена конструкторська і технологічна документація на виробництво об'єктів ліцензій, виробничий досвід і знання, не може бути здійснена технічна допомога при їхньому освоєнні. У більшості випадків по-
купцю ліцензії водиться робити власні доопрацювання винаходу і здійснювач    провадження на своїх підприємствах.
Практика ліцензійної торгівлі надає безліч прикладів посилення конкурентних позицій фірм завдяки правильній оцінці переваг нововведень у первісному вигляді і придбання прав на їхню реалізацію. Крім того, перевагою таких об’єктів ліцензій є:
-    новизна науково – технічних досягнень
-    порівняно невисока вартість
-    значний часовий запас морального старіння
-    можливість визначення з достатньою точністю техніко – економічного ефекту їхнього використання
-    наявність патентного захисту
З іншого боку, помилка в розрахунках з комерційного використання нововведення може призвести до непоправних наслідків і навіть до краху фірм. Недоліками таких об’єктів ліцензій є:
•    не доведення до промислового використання;
•    необхідність значних витрат часу для їхнього освоєння;
•    високий ризик, пов'язаний із упровадженням, перебудовою існуючого виробництва.
Незважаючи на наявність істотних недоліків, значна частина ліцензій пропонується саме на такі винаходи. їхніми покупцями виступають, головним чином, великі компанії. В умовах жорстокої конкурентної боротьби нерідко перемагає та фірма, що зуміла якнайран-ніше розгледіти потенційні можливості винаходу і, не зважаючи на певний для себе ризик,і матеріальні витрати, випередити інших у виробничому освоєнні предмета ліцензії.
2.2. Науково-технічні розробки, що створюються компаніями для використання у власному виробництві. Саме такі науково-технічні розробки падають найбільші можливості для торгівлі ліцензіями. Вони виходять на ринок у завершеному виді, матеріалізують потенційні можливості результатів ДКР, створюють вихідні можливості для подальшого удосконалювання і розвитку. Зниження рівня ризику, пов'язаного з невизначеністю результатів упровадження, більш високий рівень економічного і правового забезпечення вдалого комерційного використання збільшує попит на дані об'єкти ліцензій. Зацікавлення покупця ліцензії в придбанні освоєного виробництвом винаходу полягає насамперед у тому, що він може в короткий термін і без великого ризику організувати виробництво предмета ліцензії на своїх підприємствах, вийти на ринок з конкурентноздатною продукцією, що дає йому необхідний прибуток.
У даному випадку власник нововведення одночасно використовує різні можливості, надані інститутом інтелектуальної власності:
•    дістати додатковий прибуток за рахунок конкурентних переваг, наданих освоєним у власному виробництві винаходом;
•    одержати додатковий доход від продажу окремих прав власності на нововведення через надання ліцензій.
Порядок, тимчасові аспекти, масштаби, характер використання цих можливостей визначається кожним власником винаходів самостійно з урахуванням різних кон'юнктурних факторів.
Доцільність комерційної реалізації винаходу як ліцензії і її економічна ефективність установлюється власником винаходу шляхом визначення різниці між доходами фірми при продажі ліцензії і недоотри-маною сумою доходів, що фірма могла б мати від реалізації продукції,
2. Об'єкти за рівнем впровадження.
2.1. Нововведення, що не мають виробничого впровадження. Причина - відсутність матеріальних і фінансових можливостей, побіжний характер, що не відповідає профілю виробничої діяльності фірм-творців. Якщо перша причина більш характерна, головним чином, для фірм, незначних за розмірами, то друга наявна і для великих компаній. Продаж ліцензій на такі об'єкти має місце також у зв'язку з існуючими за рубежем протекціоністськими бар'єрами на імпорт продукції, взаємними зобов'язаннями з обміну винаходами на міждержавному і міжфірменному рівні.
Ці науково-технічні досягнення безпосередньо виходить на ринок, минаючи виробництво. Вони знаходяться на рівні технічних розробок нових чи конструкцій технологічних процесів, пілотних установок, зразків. Тому ліцензійна угода може оформити передачу лише обмежених прав (умов) на відміну від ліцензійної угоди на освоєне у виробництві науково-технічне досягнення. До складу ліцензії при продажу технічних розробок на нововведення можуть входити: технічна документація на зразки чи конструкції, технологічний процес, патенти і патентні заявки, частково «ноу-хау». На цій стадії, як правило, ще не можуть бути передані разом з ліцензією такі елементи, як цілком розроблена конструкторська і технологічна документація на виробництво об'єктів ліцензій, виробничий досвід і знання, не може бути здійснена технічна допомога при їхньому освоєнні. У більшості випадків покупцю ліцензії доводиться робити власні доопрацювання винаходу і здійснювати його впровадження на своїх підприємствах.
Практика ліцензійної торгівлі надає безліч прикладів посилення конкурентних позицій фірм завдяки правильній оцінці переваг нововведень у первісному вигляді і придбання прав на їхню реалізацію. Крім того, перевагою таких об'єктів ліцензій є:
•    новизна науково-технічних досягнень;
•    порівняно невисока вартість;
•    значний часовий запас морального старіння;
•    можливість визначення з достатньою точністю техніко-економічного ефекту їхнього використання;
•    наявність патентного захисту.
З іншого боку, помилка в розрахунках з комерційного використання нововведення може призвести до непоправних наслідків і навіть до краху фірм. Недоліками таких об'єктів ліцензій є:
•    не доведення до промислового використання;
•    необхідність значних витрат часу для їхнього освоєння;
•    високий ризик, пов'язаний із упровадженням, перебудовою існуючого виробництва.

2.2. Науково-технічні розробки, що створюються компаніями для використання у власному виробництві. Саме такі науково-технічні розробки надають найбільші можливості для торгівлі ліцензіями. Вони виходять на ринок у завершеному виді, матеріалізують потенційні можливості результатів ДКР, створюють вихідні можливості для подальшого удосконалювання і розвитку. Зниження рівня ризику, пов'язаного з невизначеністю результатів упровадження, більш високий рівень економічного і правового забезпечення вдалого комерційного використання збільшує попит на дані об'єкти ліцензій. Зацікавлення покупця ліцензії в придбанні освоєного виробництвом винаходу полягає насамперед у тому, що він може в короткий термін і без великого ризику організувати виробництво предмета ліцензії на своїх підприємствах, вийти на ринок з конкурентноздатною продукцією, що дає йому необхідний прибуток.
У даному випадку власник нововведення одночасно використовує різні можливості, надані інститутом інтелектуальної власності:
•    дістати додатковий прибуток за рахунок конкурентних переваг, наданих освоєним у власному виробництві винаходом;
•    одержати додатковий доход від продажу окремих прав власності на нововведення через надання ліцензій.
Порядок, тимчасові аспекти, масштаби, характер використання цих можливостей визначається кожним власником винаходів самостійно з урахуванням різних кон'юнктурних факторів.
Доцільність комерційної реалізації винаходу як ліцензії і її економічна ефективність установлюється власником винаходу шляхом визначення різниці між доходами фірми при продажі ліцензії і недоотри-маною сумою доходів, що фірма могла б мати від реалізації продукції, якби вона не продавала ліцензію. Позитивне значення цієї величини робить доцільним продаж ліцензії, а негативне - продаж товарів. Оцінка цього фактора повинна здійснюватися через певні проміжки часу для вияву тенденцій його розвитку.
У сучасних умовах інтенсифікації інноваційного процесу класична схема використання нововведень спочатку самостійно самими власниками при збереженні тимчасової монополії, а через певний проміжок часу - перехід на продаж винаходу як об'єкта ліцензії, зазнає певних змін. Прискорення темпів морального старіння науково-технічної продукції, загострення конкуренції на ринку наукомісткої продукції, можливості збільшення прибутку при розширенні масштабів дифузії нововведень за обмеження власних факторів виробництва трансформують послідовну схему використання прав інтелектуальної власності убік розширення практики використання можливостей, наданих ліцензійною торгівлею.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить