Сутність та способи торгівлі сировинною продукцією

Торгівля сировиною проявляється в різних формах, а саме: міжнародні товарні угоди, аукціонна і біржова торгівля, оптові закупки.
Специфіка торгівлі сировиною виражається, насамперед, у тривалому перевищенні пропозиції над попитом, що для країн з вузькою сиропи мною спеціалізацією обертається сировинними кризами, монополізацією торгівлі сировиною з боку найбільших промислових компаній і диктатом цін.
Міжнародні товарні угоди по сировині являють собою аналогічні за змістом міжурядові договори імпортерів і експортерів певного віщу сировини. їх ціль - регулювання й обмеження сфери діяльності ТНК, уповільнення спекулятивних і демпінгових процесів. Залежно від цільового механізму міжнародних товарних угод вони поділяються на 3 групи:
-    стабілізаційні;
-    адміністративні;
-    за заходами сировинного розвитку.
Найпоширенішими серед них є стабілізаційні, які базуються на експортному механізмі, здатному впливати на врегулювання світових цін конкретних видів сировини (нафти, олова, кави, какао) двома методами: шляхом створення стабілізаційного (буферного) запасу «утримань» сировини і встановлення квот. Перший з них припускає фіксування в рамках угод максимального та мінімального рівня коливання цін на сировину. Якщо ціна знижується нижче за мінімальний рівень, то сировина на певний проміжок часу вилучається з ринку, а при підвищенні - повертається у вигляді збільшення об'єму продажів. Квотний механізм застосовується у вигляді кількісних обмежень поставки для експорту.
Адміністративні товарні угоди укладаються з метою аналізу ситуації на сировинних ринках і вироблення загальних рекомендацій з її стабілізації і є предметом обговорення на міжнародних раундах.
Товарні угоди за заходами сировинного розвитку спрямовані на розширення і зміцнення економічного потенціалу країн-виробників певного виду сировини. Досягається це шляхом реалізації проектів підтримки необхідної інфраструктури і збереження навколишнього середовища, сприяння розширеній участі виробників сировини в переробці й упорядкуванні торгівлі продуктами переробки.
Міжнародна біржова торгівля є найстаршою організаційною формою світової торгівлі. Міжнародні товарні біржі - це постійно діючі ринки, де здійснюється торгівля великими масами однорідних товарів, що мають стійкі і чіткі якісні параметри, і де здійснюється до 20% міжнародних біржових операцій із сировиною. Біржі сприяють розширенню торгівлі сировиною.
Товарні біржі використовуються в 3 основних напрямках: купівлі-продажу товару; спекулятивних угод; страхування (хеджування).
Крім того, біржі виконують ряд допоміжних функцій.
По-перше, здійснюють котирування цін, що полягає у фіксації й у подальшій публікації цін.
По-друге, вони формують і встановлюють стандарти товарів, розробляють типові контракти, фіксують торговельні порядки.
По-третє, - здійснюють арбітражні функції.
І, нарешті, біржі забезпечують розрахунки між членами біржі через ліквідаційні каси чи розрахункові палати, а також займаються інформаційною діяльністю.
За цільовим призначенням сучасні біржові операції умовно поділяються на 4 види: угоди з реальним товаром, спекулятивні, страхові й інвестиційні.
Існують також міжнародні регіональні біржі, орієнтовані на операції з вужчим колом учасників. Такі біржі обслуговують ринки декількох країн (Сіднейська, Сінгапурська).
Національні біржі діють в межах однієї окремої держави, враховують особливості розвитку, виробництва, споживання матеріальних ресурсів.
Ще однією з різновидів організаційних форм міжнародної торгівлі є аукціонна торгівля - публічні торги з продажу аукціонної продукції гласним чи негласним способом із змагальним характером їх проведення, у результаті чого товари переходять у власність покупця, що запропонував найвищу ціну.
Міжнародні товарні аукціони як особливі спеціально організовані ринки в заздалегідь обумовлених місцях діють з визначеною періодичністю у встановлений час і терміни. Розрізняють два основних типи товарних аукціонів:
-    ті, які проводяться добровільно;
-    ті, що влаштовуються в обов'язковому порядку.
Перший тип, у свою чергу, поділяється на регулярні аукціони, де відбуваються оптові угоди зі звичайними ринковими товарами, і нерегулярні - з різних операцій, як з ринковими, так і неринковими товарами. Переваги міжнародних аукціонів проявляються в тому, що вони дозволяють створити відкриту конкуренцію, виявити ціну товару, швидко його реалізувати тими експортерами, що мають більш сильні фінансові позиції і більш якісний товар.