Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Провідні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку Франції в період президенства Ф. Міттерана (1981 - 1995 рр.)

Провідні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку Франції в період президенства Ф. Міттерана (1981 - 1995 рр.)
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Провідні тенденції соціально-економічного і політичного розвитку Франції в період президенства Ф. Міттерана (1981 - 1995 рр.)

Вибои 1981 р. виграв Ф. Міттеран. Президентом П'ятої республіки вперше став соціаліст. Більше, ніж 20-річне, правління правих партій завершилося.Виконуючи передвиборні зобов'язання, Ф.Міттеран сформував коаліційний уряд лівих сил із соціалістів, комуністів та лівих радикалів. Його очолив соціаліст П'єр Моруа. Комуністи  отримали 4 міністерські посади. Вони очолили міністерства транспорту, охорони здоров'я, професійної освіти, громадських служб та адміністративних реформ. Всі ж провідні міністерські портфелі дісталися соціалістам. Ліві радикали були представлені двома міністрами (охорони навколишнього середовища та туризму).Соціалістично-комуністичний уряд розпочав серію реформ, названих "лівим експериментом", і які можна розділити на чотири напрямки.По-перше,- заходи, спрямовані на розширення державного сектору – одержавленя фінансови та промислових підприємств.По-друге, реформування сфери трудових відносин та зайнятості. Проблема безробіття загострилася на рубежі 1970-1980-х років, воно склало на той час 10 відсотків, або 2 млн. осіб. Соціалісти запропонували дворічний план ліквідації безробіття: йшлося про створення профучилищ для молоді, започаткування великих державних будівельних програм (будівництво стадіонів, транспортних артерій, тонелю під Ла-Маншем). Було запроваджено також систему соціального партнерства, а саме: залучення робітників до управління виробництвом; прийнято закони про колективні договори; про обмеження прав власників на звільнення робітників; про право заснування профспілок на дрібних та середніх підприємствах; про створення на підприємствах робітничих комітетів для контролю за фінансовою сферою, умовами праці. Водночас уряд виступив посередником у переговорах між профспілками та патронатом, внаслідок яких робочий тиждень скорочено до 39 годин, а оплачувані відпустки збільшено з 4 до 5 тижнів.По-третє, заходи у сфері соціальних послуг та податкової політики. Уряд лівих сил скасував податки з осіб, які отримували мінімальні зарплати і запровадив податок на велике майно (понад 3 млн. франків); мінімум зарплати підвищили на 10 %, пенсії за віком - на 20, допомогу сім'ям - на 25;пенсійний вік зменшено із 63 до 60 років; розміри пенсій доведено до 75 відсотків від зарплати; скасовано податки на лікарські препарати.По-четверте, реформування політичної сфери, яке відповідно до закону про децентралізацію полягало у розширенні повноважень місцевих органів влади та обмеження прав префектів, призначуваних центром, у скасуванні смертної кари, запровадженні пропорційної системи виборів.Всі ці реформи дістали назву "великої хвилі". Проте величезні державні витрати спричинили державний дефіцит (1983 року 92 млрд. франків) та дефіцит кас соціального страхування. Зменшилися прибутки бізнесу. До того ж патронат організував витік капіталів за кордон, зокрема, у США, де адміністрація Р.Рейгана запровадила високі відсоткові ставки. 1982 року із Франції було вивезено близько 500 млрд. франків (10 % нац. багатства). Інфляція "підскочила" до 14 %, а темпи промислового розвитку не перевищували 2 % на рік.Зіткнувшись із серйозними економічними труднощами та невдоволеням співвітчизників, президент Ф.Міттеран і соціалістична урядова більшість вирішили відмовитися від подальших реформ. Навесні 1983 року уряд  оголосив перехід до політики "суворої економії": заморозив зарплату, підвищив податки на товари широкого вжитку (алкоголь, тютюнові вироби, бензин), зменшив витрати на соціальне страхування, зрізав кредити і дотації державним підприємствам.Профспілки запротестували. Патронат консолідував свої зусилля, д-монстрацію сил великого капіталу підтримали інші соціальні верстви. Почалися страйки. Напруги додала поразка соціалістів на виборах до Європарламенту в червні 1984 року: вони втратили більше половини електорату 1981 року.За цих умов президент вирішив оновити уряд і замінити прем'єр-міністра. Ним став діяч правого крила соціалістичної партії Лоран Фабіус, який пообіцяв модернізувати економіку.

 


Более старые статьи:

 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить