Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Особливості внутр.. і зовн. політики Франції у період 4 республіки (46-58р)

Особливості внутр.. і зовн. політики Франції у період 4 республіки (46-58р)
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Особливості внутр.. і зовн. політики Франції у період 4 республіки (46-58р)

Економічний розвиток Франції проходив украй нерівномірно. Лише в 1948 році обсяг промислового виробництва перевищив довоєнні показники. Наступного року було скасовано карткову систему, досягнуто рівня національного доходу, який Франція мала напередодні другої світової війни. 1950 року виробництво продукції сільсько¬го господарства зрівнялося з довоєнним рівнем. Прийняття Францією плану Маршалла і отримання триміліардної допомоги стимулювало темпи економічного розвитку (крім цього, близько 2 млрд. доларів вона одержала за попередніми франко-американськими уго-дами). Початок 50-х років ознаменувався стабілізацією франка та цін. Особливо швидко розвивались нові галузі: електроніка, нафтохімія, літакобудування, автомобілебудування.Відбувалася, хоч і повільними темпами, технічне переозброєння сільськогосподарського виробництва (електрофікація, механізація, хімізація). Водночас тривала концентрація земельної власності. Франція стала значним експортером продовольства.В 1947 році уряд приймає перший в історії Франції загальний план модернізації і реконструкції народного господарства, відомий під назвою "плану Монне" (за прізвищем його ініціатора). Після виконання "плану Монне" був розроблений "другий план" (1951-1957), над реалізацією якого країна працювала до кінця Четвертої республіки. Ці плани передбачали низку преференцій для новітніх галузей (кредити, контракти, забезпечення сприятливих податкових пільг тощо). В роки Четвертої республіки націоналізацію було припинено.Процес індустріалізації і урбанізації Франції прискорився, хоча його темпи відставали від аналогічних процесів у США, Японії, ФРН.

Наприкінці 1940-х років сталися важливі зміни у сфері трудових відносин: запроваджено 40-годинний робочий тиждень, оплачувані відпустки (до трьох тижнів), рівність в оплаті праці чоловіків та жінок, розширено мережу соціального страхування і допомоги безробітним. Проте у 1950-х роках ситуація змінилася. Правлячі партії зробили ставку на систему вільного підприємництва, лібералізацію ринкових відносин, тоді як структурна перебудова економіки, спричинена НТР. вимагала чіткого стратегічного планування, збільшення інвестицій, широкого залучення науково-технічних кадрів. Це спричинило відставання Франції за динамізмом розвитку від провідних світових держав, скорочення французького експорту на світовому ринку, за¬гострення соціальної напруги в країні.

Через рік після своєї відставки генерал де Голль кинув виклик Четвертій республіці і розпочав відкриту боротьбу за втілення в життя своїх ідей. У квітні 1947 року екс - прем'єр, будучи противником партій, виступив із заявою про створення під своїм керівництвом надкласової організації (асоціації) - Об'єднання французького народу (РГІФ), завдання якого полягало у боротьбі за реформу консти-туції в дусі ідей, виголошених в Байо. Генерал поставився схвально до усунення комуністів з уряду, назвав їх "сепаратистами" і звинуватив у зраді національних інтересів країни.

Деголлівське об'єднання не мало програми у звичному розумінні цьо-го слова, заміняли її ідеї генерала, які дістали назву голлізму.Висхідним пунктом деголлівської доктрини була ідея "нації". У відповідності з цією націоналістичною тенденцією де Голль вважав головною силою історичного процесу не класи, а нації. Класові інтереси, з його точки зору, мають приватний характер і тому їх слід підпорядковувати загальнонаціональним, виразником яких є держава. Щоб держава могла успішно відстоюватизагальнонаціональні інтереси, вона повинна бути "сильною", тобто мати широкі повноваження і якнайменше залежати від партій. Важливим елементом політики, спрямованої на створення "сильної держави", "згуртування нації і досягнення величі", де Голль вважав соціальні реформи. До їх числа він відносив: відновлення всіх демократичних свобод, часткову націоналізацію, державний контроль над економікою, систему соціального страхування, покращення умов праці. Для блокування впливу комуністів та деголлівців в урядових колах виникла ідея "третьої сили". Суть її полягала в тому, що так звані "справжні республіканці" повинні були відстоювати середню лінію між комуністами і деголлівцями, виступати як проти перших, так і проти других.


Более старые статьи:

 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить