Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Внутрішня і зовнішня політика республіканської адміністрації США наприкінці 60-х – у першій половині 1970-х рр. «Уотергейтська справа»

Внутрішня і зовнішня політика республіканської адміністрації США наприкінці 60-х – у першій половині 1970-х рр. «Уотергейтська справа»
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Внутрішня і зовнішня політика республіканської адміністрації США наприкінці 60-х – у першій половині 1970-х рр. «Уотергейтська справа»

Війна у В'єтнамі, негритянський рух, зростання цін та податків спричинили перемогу на президентських виборах 1968 р. представника Республіканської партії Р. Ніксона. Річард Ніксон (1913—1994), республіканець і юрист, ішов до влади під лозунгами дотримання законності й наведення порядку в країні й завершення в'єтнамської війни.

Значний вплив на формування економічної політики Ніксона справила світова валютна криза. У серпні 1971 р. президент оголосив про відмову США від обміну долара на золото за твердим курсом. З того часу курс долара як валюти — плаваючий, ринковий. Намагаючись виправити становище, США у 1972 р. вдалися до девальвації долара на 7,9 %- 3 метою оздоровлення економіки, що переживала серйозний спад, Ніксон у 1971 р. оприлюднив програму нової економічної політики. її основними пунктами були стабілізація цін та зарплати і сприяння бізнесу за рахунок зменшення витрат на соціальні потреби. У цьому проявився неоконсерватизм республіканців. Однак серйозних успіхів досягнуто не було. Зокрема, провалилася спроба зупинити інфляцію за допомогою заморожування цін. А тому в квітні 1974 р. уряд відмінив контроль за цінами та зарплатою і надав податкові пільги підприємцям.На тлі внутрішніх труднощів адміністрація Ніксона завдяки новим підходам досягла значних успіхів у зовнішній політиці. Зовнішньополітична доктрина Ніксона— Кіссін-джера (Генрі Кіссінджер — державний секретар США в адміністрації Ніксона) виходила з того, що внаслідок ядерного паритету, котрий встановився між СРСР і США, період конфронтації двох систем має поступитися місцем періодові переговорів. Уже в 1969 р. між США і СРСР розпочалися переговори про обмеження стратегічних ядерних озброєнь, а в першій половині 70-х років було підписано цілу низку відповідних угод. Серед них Договір про обмеження систем протиракетної оборони, Угода про обмеження стратегічних наступальних озброєнь (ОСО-1), а також Основи взаємовідносин між СРСР і США і торговельна угода 1972 р. Міжнародний аспект угод торкався проблем європейської безпеки, Близького Сходу, роззброєння, зміцнення ООН і т. ін. У 1973 р. США вийшли з в'єтнамської війни. Остаточно американські війська покинули В'єтнам 1975 р

Міжнародні успіхи принесли дивіденди республіканцям. На президентських виборах 1972 р. знову переміг Р. Ніксон, проте 9 серпня 1974 р. під загрозою імпічменту, викликаною "уотергейтською справою", він змушений був залишити президентську посаду. Виявилося, що агентура Білого дому та Федеральне бюро розслідувань (ФБР), не без відома Ніксона, встановили підслуховуючу апаратуру в штаб-квартирі демократів, що розміщувалася в готелі "Уотергейт". Президентом став віце-президент Джеральд Форд. Уперше за всю історію США прийнято закон про фінансування президентських виборів.

70-ті роки були не кращим періодом у післявоєнній історії США. У 1973—1975 pp. мала місце досить відчутна економічна криза, виявилась гостра нестача енергетичних ресурсів. Випуск промислової продукції скоротився на 9,3 %. У країні 13 млн чоловік стали повністю або частково безробітними, прокотилася хвиля страйків. Адміністрація Форда розробила і почала здійснювати програму оздоровлення економіки, що передбачала збільшення виробництва продуктів, активізацію житлового будівництва, подолання енергетичних труднощів.Дали про себе знати також труднощі політичного характеру. Виплила на поверхню причетність ЦРУ та ФБР до державних переворотів у країнах "третього світу", до замаху на життя їхніх політичних лідерів.У період президентства Форда закінчилася відлига в американо-радянських стосунках, чого й слід було чекати. Потепління у відносинах двох наддержав спиралося на слабку, хистку основу, на тимчасовий паритет військової сили, що відбивало своєрідну рівновагу сил та високий рівень небезпеки для обох сторін. Базових змін, необхідних для налагодження стабільних стосунків, не відбулося. Стратегічні цілі сторін залишалися незмінними. А тому пом'якшення напруженості на довготривалу перспективу не могло відбутися. Дії СРСР, пов'язані з розміщенням та націленням ракет середнього радіусу дії СС-20 на Західну Європу, призвели до нового витка гонки озброєнь.

 

 


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить