Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Створення ООН. Структура і характер діяльності організацій

Створення ООН. Структура і характер діяльності організацій
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Створення ООН. Структура і характер діяльності організацій

З наближенням завершення війни постала проблема устрою післявоєнного світу, створення надійного механізму безпеки. 21 серпня — 7 жовтня 1944 р. у Думбартон-Оксі (США) відбулася конференція великих держав (СРСР, США, Англія, згодом до них приєднався також Китай).Учасники конференції одностайно підтримали ідею створення міжнародної організації і висловили загальні міркування щодо її характеру та цілей. З цією метою було вирішено скликати спеціальну міжнародну конференцію для вироблення статуту організації. Конференція 50 держав розпочала свою роботу 25 квітня 1945 р. у Сан-Франциско. 26 червня учасники форуму прийняли Статут, який набув чинності 24 жовтня 1945 р. Цей день вважається днем ООН (Організація Об'єднаних Націй).

У статті 1 Статуту ООН закріплено такі загальні цілі цієї міжнародної організації:

Підтримувати міжнародний мир і безпеку;

Розвивати дружні відносини між націями на основі поваги принципу рівноправності і самовизначення народів;

3 Здійснювати міжнародне співробітництво в розв’язанні між народних проблем економічного, соціального, культурного і гуманітарного характеру й у заохоченні і розвитку поваги до прав людини й основних свобод для усіх, незалежно від раси, статі, мови, релігії тощо;

Для досягнення цих статутних цілей ООН керується такими принципами, що є фактично основними принципами міжнародного права:

Принцип суверенної рівності всіх членів ООН.

Принцип сумлінного виконання прийнятих на себе зобов’язань.

Принцип розв’язання міжнародних суперечок мирними засобами.

Принцип утримання в міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування.

Принцип невтручання в справи, що по суті належать до внутрішньої компетенції будь-якої держави.

У Статуті ООН чітко визначено членство в організації (статті 3-6). Головними органами ООН визначені такі, що засновуються за Статутом: Генеральна Асамблея, Рада Без пеки, Економічна і соціальна рада, Рада з опіки, Міжнародний суд і Секретаріат (ст. 7).

Підписано Статут ООН представниками урядів Об’єднаних Націй у місті Сан-Франциско (США).

Генеральна асамблея ООН – має широкі повноваження. Генеральна Асамблея ООН уповноважена розглядати загальні принципи співробітництва в справі підтримки міжнародного миру і безпеки, у тому числі принципи, що визначають роззброювання і регулювання озброєнь, і пропонувати у відношенні цих принципів рекомендації. Вона також уповноважена обговорювати будь-які питання, що ставляться  до підтримки міжнародного миру і безпеки, поставлені перед нею будь-якими державами, у тому числі державами членами і не членами ООН, або Радою Безпеки ООН, і робити у відношенні будь-яких таких  питань рекомендації зацікавленій державі або державам або Раді Безпеки до і після обговорення. Проте будь-яке таке питання, по якому необхідно “почати дію”, передається Генеральною Асамблеєю ООН Раді Безпеки до і після обговорення.

Рада Безпеки ООН – головний постійно існуючий політичний орган ООН, на який, відповідно до Статуту ООН, покладена головна відповідальність  за підтримку міжнародного миру і безпеки. Рада наділена широкими повноваженнями в справі мирного врегулювання міжнародних суперечок, недопущення військових сутичок між державами, припинення актів агресії й інших порушень миру і відновлення міжнародного миру.

Відповідно до Статуту ООН, тільки Рада Безпеки і ніякий інший орган або посадова особа ООН має право приймати рішення про проведення операцій із використанням Збройних сил ООН, а вирішувати питання, пов’язані зі створенням і використанням Збройних сил ООН, зокрема, такі, як визначення задач і функцій збройних сил, їхнього складу і чисельності, структури командування, термінів перебування в районах операцій, а також питання керівництва операціями і визначення порядку їхнього фінансування.

Рада Безпеки, що складається із п'яти постійних (США, СРСР, Китай, Англія, Франція) і десяти тимчасових членів, котрі обираються строком на два роки Генеральною Асамблеєю ООН.

Економічна і Соціальна Рада ООН (ЕКОСОС) також є одним із головних органів ООН, що під керівництвом Генеральної Асамблеї ООН координує економічну і соціальну діяльність ООН, спеціалізованих установ ООН, а також численних органів ООН. На ЕКОСОС покладені широкі різноманітні функції координації і розвитку співробітництва держав із різноманітним соціальним ладом в таких важливих економічних і соціальних областях їхніх взаємовідносин, як економічний розвиток, світова торгівля, індустріалізація.

Рада по Опіці ООН діє під керівництвом Генеральної Асамблеї ООН і уповноважена розглядати звіти, надані владою, що управляє відповідною територією, приймати петиції і розглядати їх, консультуючись із керуючою владою, влаштовувати періодичні відвідини відповідних територій під опікою в узгоджені з керуючою владою терміни і починати згадані дії відповідно до  умов угод про опіку.

Міжнародний Суд ООН це головний судовий орган ООН.

Відповідно до Статуту ООН у 1945 році був заснований новий судовий орган – Міжнародний Суд.

Статут Міжнародного Суду разом із главою ХIV Статуту ООН, невід’ємною частиною якого він є, був розроблений на конференції в Думбартон-Оксе (1944 рік), у Комітеті юристів у Вашингтонові і на конференції в Сан-Франциско 1945 року.

Секретаріат ООН це орган ООН, покликаний обслуговувати роботу інших органів ООН і здійснювати їхній рішення і рекомендації. Секретаріат ООН виконує адміністративно-технічні функції ООН, зокрема, готує деякі матеріали, перекладає, друкує і поширює доповіді, резюме й інші документи тощо.

Спеціалізовані установи ООН

Це міжурядові організації універсального характеру, що здійснюють співробітництво в спеціальних областях і пов’язані з ООН.

В даний час існує 16 таких організацій. Їх можна розділити на такі групи:

соціального характеру (Міжнародна Організація Праці МОП і Всесвітня Організація Охорони здоров’я ВОЗ);

культурного і гуманітарного характеру (ЮНЕСКО – із питань освіти, науки і культури, ВОІВ – Всесвітня Організація Інтелектуальної Власності);

економічні (ЮНІДО – по промисловому розвитку);

фінансові (МБРР, МВФ, МАР – Міжнародна Асоціація Розвитку, МФК – Міжнародна Фінансова Корпорація);

в області сільського господарства (ФАО – продовольча і сільськогосподарська організація, ІФАД – Фонд сільськогосподарського розвитку);

в області транспорту і зв’язку (ІКАО – цивільної авіації, ІМО – морська, ВПС, МСЕ – спілка електрозв’язку);

в області метеорології (ВМО).


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить