Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Воєнна поразка та капітуляція нацистської Німеччини.

Воєнна поразка та капітуляція нацистської Німеччини.
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Воєнна поразка та капітуляція нацистської Німеччини.

З початком 1945 р. розпочалися вирішальні бої по розгрому нацистської Німеччини. 12 січня 1945 р. радянські і польські війська розгорнули Вісло-одерську операцію, яка згодом переросла у Берлінську. Протягом уже перших днів наступу німецьку оборону було прорвано і 17 січня звільнено Варшаву. Розвиваючи наступ, на початку 1945 р. радянські війська війшли до р.Одер, в 60-70 км від Берліна. Також було оточено німецьке угрупування у Східній Пруссії, яке незабаром було знищено.Після початку радянського наступу в Польщі (Вісло-Одерська операція) німецьке командування прийняло рішення про припинення наступу в Арденах і перекинуло найбільш боєздатні частини на Східний фронт, в район озера Балатон (Угорщина), де німецькі війська безуспішно намагались наступальними діями деблокувати оточене угруповання в Будапешті. Відбивши запеклі атаки ворога радянські війська перейшли у контрнаступ. Долаючи запеклий опір і несучи значні втрати радянські війська 13 лютого оволоділи Будапештом, 4 квітня – Братіславою, а 7 квітня – Віднем. Південне угруповання німецько-угорських військ було розгромлене.

8 лютого 1945 р. війська союзників, перегрупувавши і поповнивши частини, що зазнали значних витрат під час німецького наступу, почали операцію по форсуванню Рейну і захопленню Рура (промислового центру Німеччини). Ця операція супроводжувалась стратегічними бомбардуваннями Німеччини. Під час бомбардування Дрездена загинуло 135 тис. мирних громадян. У результаті успішного форсування Рейну німецьке угруповання в районі Рура було оточено і 17 квітня 1945 р. воно припинило опір. У полон потрапило 325 тис. солдатів. Після цієї поразки німецькі війська майже не чинили опору на Західному фронті, до того ж у них не було підготовлених позицій, де можна було організувати опір. Війська союзників швидко просувалися на Схід і 18 квітня їх передові частини вийшли до Ельби. 26 квітня в районі Торгау відбулась зустріч американських і радянських військ. Тим часом радянські війська завершували знищення берлінського гарнізону, який капітулював 2 травня.7 травня в штабі Ейзенхауера в Реймсі генерал Йодль підписав попередній протокол про капітуляцію Німеччини.

9 квітня 1945 р. розпочався наступ англо-американських військ на півночі Італії, завершивши визволення країни разом з партизанами 2 травня. Мільйонне угруповання німецьких військ склало зброю. Під час цих боїв партизани захопили у полон Муссоліні та багатьох керівників фашистської партії та держави. Всі вони були страчені. Тіла Муссоліні та його коханки Петаччі були підвішені за ноги і виставлені на загальний огляд.

Розвиваючи успіх союзницькі війська звільнили Баварію, західну Австрію і частину Чехії (міста Пльзен і Карлові Вари).Найдраматичнішою сторінкою Другої світової війни стала Берлінська операція.При обороні столиці рейху гітлерівське командування робило все для реалізації гасла: “Берлін залишиться німецьким!” Мобілізовувалося все населення, здатне тримати в руках зброю. Формувалися загони винищувачів танків з “гітлерюгенда”, житловi квартали перетворювались на фортецi. На оборонних роботах працювали близько 400 тис. чоловік. З боєздатних частин створювались армійські групи для нанесення удару по флангах радянських вiйськ. Відмова Гітлера від капітуляції, його розрахунки на чвари серед союзників затягували кінець кривавої війни, призводили до непотрібних жертв. Радянськи втрати склали 78 тис., німецькі – 150 тис. вбитими. З радянського боку у Берлінській операції брали участь війська трьох фронтів: 2-го Білоруського, 1-го Білоруського і 1-го Українського. Ними командували відповідно К.К.Рокоссовський, Г.К.Жуков і І.С.Конєв.Битва почалась 16 квітня. О 3-ій годині ранку за берлінським часом при світлі прожекторів в атаку пішли танки і піхота. Війська під командуванням Жукова наступали через так звані Зеєловські висоти. Лінію оборони противника перед висотами було подолано досить швидко, далі почались ускладнення. Бій тривав увесь день і не затихав навіть уночі. Лише на ранок 18 квітня рубіж було взято. Зав’язалися бої на околицях Берліна. Ще через чотири дні фронти Жукова і Конєва зімкнули кільце навколо міста.Гітлер приймає рiшення не втiкати на пiвдень, а особисто керувати боротьбою за Берлін.

25 квітня невелике місто Торгау на березі Ельби стало відоме всьому світові. У цей день тут зустрілись передові частини 1-го Українського фронту і пiдрозділи американської армії.Тим часом в Берліні бої йшли вже в центрі міста, де ворог чинив впертий опір. Всi спроби деблокувати місто з боку інших угрупувань гітлерiвських військ були марними. Майже кожен будинок доводилось брати штурмом. 30 квітня було штурмом взято рейхстаг. Над ним замайорів червоний прапор.1 травня на командний пункт 8-ї Гвардійської армії було доставлено начальника генштабу сухопутних військ Німеччини генерала Кребса. Заявивши про те, що Гітлер 30 квітня покінчив життя самогубством ,він запропонував розпочати переговори про перемир’я. Про це доповіли Сталіну, який зажадав вести переговори тільки про беззастережну капiтуляцiю. Відповіді від наступників Гітлера не надійшло, і бойові дії поновилися. Наступного дня штаб берлiнської оборони віддав наказ про припинення бойових дій. Берлін упав. Під час штурму німецької столиці радянські війська втратили 300 тис. убитими і пораненими.Рештки німецьких військ на півночі Нiмеччини, притиснуті до узбережжя Балтійського моря, теж капітулювали. 8 травня 1945 р. в передмісті Берліна Карлсхорсті перед представниками СРСР, США, Англії, Франції генерал-фельдмаршал В.Кейтель від імені німецького уряду підписав Акт про беззастережну капітуляцію німецьких збройних сил. Це була Перемога.Однак угруповання німецьких військ на території Чехословаччини й Австрії ще не склало зброї. Його частини в Празі вели бої з учасниками антифашистського повстання, яке почалося 5 травня. Кидок військ 1-го Українського фронту, насамперед танкових підрозділів, дав змогу врятувати місто і його мешканців.

На ознаменування перемоги над фашистською Німеччиною в Москві на Красній площi 24 червня було проведено парад, який увійшов в історiю як Парад Перемоги. Марш зведених полків фронтiв завершила колона солдатів, якi кинули до піднiжжя мавзолею Леніна 200 прапорiв розгромлених фашистських армій. Командував парадом маршал Радянського Союзу Рокоссовський, приймав парад заступник Верховного Головнокомандуючого маршал Жуков


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить