Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Крамсько́й Іва́н Микола́йович

Крамсько́й Іва́н Микола́йович
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Крамсько́й Іва́н Микола́йович

(рос. Крамской Иван Николаевич, * 27 травня (8 червня) 1837, Нова Сотня, Російська імперія — † 24 березня (5 квітня) 1887, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський художник-портретист, теоретик образотворчого мистецтва, творець Артілі художників (1865 рік), один з організаторів та керівник Товариства пересувних виставок (1870 рік), академік живопису.

Подальше життя й творчість

За свої студентські роботи Іван Крамськой одержує малу золоту медаль Академії, але бунтівний, незалежний характер не дає Крамському миритися з офіціозною рутиною академічного мистецтва, яке пропагувало в суспільстві імперські цінності, і зовсім не звертало уваги на насущні інтереси того самого суспільства. В 1863-му році Крамськой очолює так званий «бунт чотирнадцятьох», коли 14 випускників Академії відмовилися писати дипломну роботу на задану тему «Бенкет у Валгаллі», за право отримання великої золотої медалі та пенсіонерської поїздки до Італії. Молоді художники на чолі з Крамським вимагали права вільного вибору тем. Консервативно налаштоване керівництво Академії  відмовило їм у цьому. Тоді вони покинули стіни Академії, що було розцінено як бунт. В 1865 році Крамськой організує Артіль художників. Метою організації, згідно з її Статутом, було об'єднання творчих зусиль для забезпечення свого матеріального становища та надання можливості реалізовувати свої твори публіці на комерційних засадах.

На прохання професора Маркова Крамськой 1865 році приїздив для розпису купола у храмі Христа Спасителя у Москві. Ця робота тривала 4 роки. З 16000 рублів, отриманих для працю в храмі, Іван Миколайович собі взяв 4 тисячі, а решту розділив поміж товаришами.

Але незабаром стали очевидні коливання в Артілі. Художники почали «вставати на ноги» і вимагати незалежності. Тому І.Крамськой першим вийшов з артелі. 2 листопада 1870 він вступив до Товариства пересувних виставок, став одним з його організаторів та керівників.

На першій пересувній виставці Крамськой представив картину «Русалки. Травнева ніч» (1871 рік), яку він намалював під впливом твору М. В. Гоголя. Але картина вийшла дещо слабкою. Але вже чергова картина — «Христос у пустелі» стала подією другої пересувної виставки у 1872 році. Продовженням ідеї цієї картини стало полотно «Регіт» (1877 рік).

І.Крамськой пише все більше портретів по замовам, стає визнаним майстром цього жанру. Для П.Третьякова та його галереї І.Крамськой створив значну кількість портретів діячів культури Російської імперії, мистецтва та науки. Всього у художньому доробку Івана Миколайовича більш ніж 430 портретів сучасників.

Вибрані роботи

Портрет Тараса Шевченка, 1871

«Автопортрет», овал, 1867 р.

«Русалки. Травнева ніч». 1871 р.

«Христос у пустелі». 1872 р.

Портрет письменника Л. М. Толстого. 1873 р.

«Софья Миколаївна Крамська»

Портрет письменника І. А.  Гончарова

Портрет П.. М.. Третьякова 1876 р.

«Некрасов у період „Останніх пісень“». 1877 р.

Портрет М.Салтикова-Щедрина. 1879 р.

Портрет Міни Міїсеєва

Портрет В.Верещагіна. 1883 р.

«Незнайома». 1883 р.

«Невтішне горе». 1884 р.

 

Крамской – русский мастер жанрового, религиозного и исторического портрета, умевший в эпоху до повсеместного распространения фотографии переносить лица человеческие на хост и удерживать их там на века. Писал много, предпочитал реализм всем другим жанрам, часто обращался к русской истории в качестве источника для вдохновения.

Русский художник Иван Николаевич Крамской родился в 1837 году в городе Острогожске Воронежской губернии. В 1857 году Крамской поступает в Петербургскую Академию художеств. С первого года обучения Иван Николаевич отвергает консервативные устои и каноны, принятые на тот момент в Академии. У Крамского сложились взгляды на искусство, близкие к реалистическим воззрениям Белинского, Чернышевского, Добролюбова. В 1861 году работая над эскизом программы на Вторую золотую медаль «Поход Олега на Царь-град», художник изучает данную историческую эпоху, пытаясь развить свое творческое воображение. Этот метод работы, основанный на раскрытии выразительности самой жизненной ситуации, Крамской противопоставляет сложившемуся ранее академическому методу — поиску красивых, но условных форм. Вторую серебряную медаль живописец получает за картину «Смертельно раненный Ленский».

В начале самостоятельной творческой деятельности Крамской по большей части писал портреты по заказам частных лиц, общественных деятелей. Также художник рисовал образа для церквей, расписывал храмы. В 1860-е годы Иван Николаевич разработал новую технику исполнения портретов — мокрым соусом с добавлением белил. В этот период Крамской пишет портреты Кошелева, Мясоедова, Шишкина, многих других товарищей по Артели, своей жены — С.Н. Крамской, автопортрет.

Поначалу дела артели шли превосходно. Однако со временем у некоторых художников-членов артели начинают проявляться личные амбиции, желание установить связь с Академией художеств. Крамской не мог принять этого, хотя и понимал, что самостоятельное существование в те времена подобной организации было утопичным. Вскоре Крамской выходит из артели.

Выход художника из Артели совпал с зарождением другой организации — Товарищества передвижных художественных выставок. Главной целью Товарищества было приблизить искусство к народу посредством передвижений выставок по городам России. Крамской заинтересовался этой идеей и стал председателем и идейным руководителем этой организации, участвовал на выставках Товарищества с 1871 по 1887 год.

В 1872 году Крамской создает большое полотно «Христос в пустыне», первые наброски которого были сделаны еще в 1867 году. Картина была экспонирована на второй выставке Товарищества передвижников.

Признание Крамскому-портретисту пришло в 1870-80-е годы. В этот период П.М. Третьяков для своей галереи решил собрать портреты выдающихся представителей русского искусства. Большинство заказов известный меценат отдал Крамскому. Среди них были портреты Грибоедова, Шевченко, Кольцова, JI. Толстого, Шишкина, Репина, Некрасова, Салтыкова-Щедрина.

В 1883 году Иван Николаевич пишет картину «Неизвестная». «Неизвестная» является одним из самых ярких портретов в русской живописи. Женский образ в этой картине производит впечатление необыкновенного изящества и благородства. Густые ресницы, бархатистая кожа, перелив атласных лент, шелковистого меха – все детали гармонично дополняют друг друга.

В 1870-80-х годах кроме большого количества портретов Крамской пишет ряд картин других жанров. Среди них можно отметить картину «Русалки» (1871), созданную на сюжет Гоголя «Майская ночь»; жанровую картину «Деревенская кузница» (1873); пейзажи «Жуковка. Озеро» (1879), «Сиверская. Река Оредеж» (1883).

Последнее большое произведение Крамского - «Неутешное горе», написанное в 1884 году. Эта картина посвящена трагедии человеческой жизни, воплотившаяся в образе безутешной женщины, потерявшей детей.

В последние годы жизни здоровье Крамского становилось все хуже, угнетало тяжелое ощущение от жизни. В 1883 году художник писал Третьякову: «Через 20 лет напряженного состояния я сознаюсь, что обстоятельства выше моего характера и воли. Я сломлен жизнью и далеко не сделал того, что хотел и что был должен...»

Русский художник Иван Николаевич Крамской умер 25 марта 1887 года.

 

 


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить