Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Для студента... Архи́п Іва́нович Куї́нджі

Архи́п Іва́нович Куї́нджі
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Архи́п Іва́нович Куї́нджі

(рос. Архи́п Ива́нович Куи́нджи, 15 (27) січня 1842 (за іншою версією — 1841), Маріуполь, Таврійська губернія, Російська імперія – 11 (24) липня 1910, Петербург, Російська імперія) — видатний російський живописець-пейзажист і педагог грецького походження.

Життєпис

Народився у Маріуполі в сім'ї бідного шевця-грека. Рано залишився без батьків і жив у великій бідності.

Живопису навчався, в основному, самостійно. Деякий час займався в майстерні Івана Айвазовського.

У 1868 вчився у Петербурзькій Академії Мистецтв.

З 1875 — член Товариства пересувних художніх виставок. Викладав у Петербурзькій академії мистецтв, з 1882 — професор, з 1893 — дійсний член Академії, а з 1894 — керівник художньої майстерні. У 1897 звільнений за підтримку студентських виступів.

Був ініціатором створення Товариства художників (1909; пізніше — Товариство ім. А. Куїнджі), яке об'єднувало живописців-пейзажистів. Серед учнів Куїнджі — О. Борисов, К. Богаєвський, А. Рилов, В. Пурвіт та ін. Писав сповнені урочистості й оптимізму картини української природи, розкрив її поезію і красу.

Помер 11 липня 1910 від важкої серцевої хвороби в Петербурзі, де й похований.

Вплив

Колористичні знахідки й ефекти освітлення в картинах Куїнджі дуже поціновував Врубель Михайло Олександрович; вважав його своїм вчителем в колориті[1].

Учні Архипа Куїнджі

Досить складним було і залишилось питання про учнів Архипа Куїнджі. Загалом через його пейзажний клас в академії пройшло близько двохсот учнів, долі яких склались по різному[2]. Складні політичні умови і розпад Російської імперії, а згодом і Жовтневий переворот 1917 року розкидали колишніх учнів по різним державним утворенням. Частина з них, опинившись за кордонами СРСР, вважалась емігрантами і стосунки з ними в СРСР обривали. Одні досягли незначного успіху в СРСР, придушеному комуністичною ідеологією та соціалістичним реалізмом, інші — у Західній Європі (не визнавались в СРСР).

Найвизначніші твори

«Татарська сакля в Криму» (1868)

«Степ» (дві картини, 1875)

«Чумацький шлях у Маріуполі» (1875)

«Українська ніч» (1876)

«Вечір на Україні» (1878)

«Березовий гай» (1879)

«Місячна ніч на Дніпрі» (1880)

«Дніпро вранці» (1881)

«Дуби», «Захід сонця в степу»

Архип Иванович Куинджи родился в Мариуполе. Его отец был сапожником, греком по происхождению с татарской фамилией Еменджи. Позднее художник поменял фамилию на Куинджи, что в переводе на русский язык означает золотых дел мастер: это была профессия его деда. Большинство биографов годом рождения художника считают 1842 год, но прямых доказательств этого нет. В дореволюционных архивных источниках указываются различные даты начала 1840-х годов.

В возрасте шести лет мальчик остался сиротой. Ему приходилось быть подпаском, мальчиком на побегушках. Позднее он заведовал у подрядчика приемкой кирпича на постройке. Мальчик с детства любил рисовать. Из-за недостатка денег на карандаши и бумагу, он рисовал где и чем только было можно. Затем Архип устроился ретушером у фотографа, и это занятие долго оставалось главным источником его существования. Еще в юном возрасте будущий художник ушел пешком в Крым, к Айвазовскому. Вероятно в его школе Куинджи получил основы

В ранний период творчества Куинджи находился под влиянием школы Айвазовского, придерживаясь академических канонов, но в начале 1870-х годов художник постепенно уходит от традиций академической школы. В 1875 году Архип Иванович становится членом Товарищества передвижных художественных выставок.

На выставке в Академии художеств в 1872 году Куинджи выставляет картину «Осенняя распутица». Уже в этом произведении проявились особенность художественного выражения живописца, которая характерна большинству его полотен - стремление к иллюзорному воспроизведению состояния природы. Свою романтическую настроенность художник передает в картинах «На острове Валааме» и «Ладожское озеро», написанных в 1873 году.

В 1874 году Куинджи впервые принял участие в выставке Товарищества передвижников: на Третьей передвижной выставке была представлена его реалистическая картина «Забытая деревня». В 1875 году художник пишет картину «Чумацкий тракт в Мариуполе». Это полотно овеяно грустным лирическим настроением, что не свойственно творчеству Куинджи. Со второй половины 1870-х годов в его произведениях преобладает восхищение светлой яркой красотой природы. Это проявилось в полотне «Степь в цвету», написанном в 1875 году.


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить