Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Наука ТНВ Теоретичні основи системи національних рахунків та система бухгалтерського обліку в Україні

Теоретичні основи системи національних рахунків та система бухгалтерського обліку в Україні
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 1
ХудшийЛучший 

Трансформаційні процеси, що відбуваються в Україні на всіх рівнях управління, базуючись на ринкових відносинах, потребують зміни системи обліку і статистики, зокрема запровадження принципово нового макроекономічного обліку, побудованого на ринкових засадах і прийнятого світовим співтовариством.
Макроекономічний облік, або національне рахівництво - це, як правило, рекомендовані для більшості країн чи групи країн стандарти, що утворюють певну систему. На сьогодні в світі відомі такі системи макроекономічних розрахунків, як: система національних рахунків ООН, яка є основоположним обліково-статистичним стандартом для переважної більшості країн світу, європейська система інтегрованих економічних розрахунків, що використовується Евростатом для узагальнення економічних показників розвитку країн Европейського співтовариства; система матеріального виробництва, яка використовується країнами з централізованою економікою /переважно в соціалістичних країнах/ і відома під назвою "Баланс народного господарства"  /БНГ/.
В основу національного рахівництва покладено теорії економічного циклу. Економічний цикл - підходяща модель економічного процесу в будь-якій економіці, заснованій на принципах поділу праці, незалежно від того, чи йдеться про ринкову систему; чи про економіку з централізованим плануванням.
В економічному циклі, як і в системі макроекономічного обліку, повинні відображатися операції, пов'язані з обміном, купівлею /платежами за товари і послуги/, придбанням вимог і прийняттям забов'язань, трансфертами. Тому СНР с макроекономічним, бухгалтерським, цифровим відображенням кругообігу доходу в рамках замкнутого господарського періоду.
Історично СНР розвивалася у двох напрямках: розвиток власне національного обліку та "інтернаціоналізація'' статистичних закладів. У цьому огляді розглянемо деякі "етапи розвитку", включаючи рамки облікової структури, кількість країн, які ведуть статистичну звітність за міжнародними стандартами, та наявність практичних рекомендацій для ведення СНР. Історія інтернаціоналізації, в свою чергу, йшла двома шляхами щодо СНР: порівняння економічної статистики різних країн та розвиток міжнародних стандартів. Ці два напрямки прослідковувалися у їхньому відношенні до офіційних документів Статистичної комісії ООН і публікацій міжнародних органііацій.
Офіційний інтерес до можливості порівняння економіко-статистичних даних проявився ще в 1928 році. Того року Ліга Націй провела міжнародну конференцію з економічної статистики для об'єднання статистичних методологій та уніфікації методів подання даних. Постанова цієї конференції визначала, що дані країн із софістачними статистичними системами мають бути зіставлені на міжнародному рівні. Це підштовхнуло країни прийняти рішення про розширення рамок офіційної статистики для полегшення збирання даних із національного доходу за однакові часові інтервали.
Наступні роки були сповнені подій у сфері національного обліку. Автором терміна "національне рахівництво" вважається голландський статистик Ед.ван Кліфф, який у журналі  надрукував у 1941р. ряд статей про національне рахівництво в Голландії.
Система національних рахунків започаткувалася ще із постанови підкомітету, опублікованої в 1947 р.
Постанова 1947 р. та її додаток "Визначення і вимірювання національного доходу й відносні результати" Річарда Стоуна рекомендовали, як отримати показники національного доходу 1 валового національного продукту шляхом відбору й об'еднання окремих елементарних операцій економічної системи та як відобразити взаемозв'язок цих операцій. Цей підхід, названий методом соціального підрахунку, протиставлявся підходу, який опирався на визначення національного доходу як звичайної суми окремих складових. Він розглядався як логічне продовження роботи в цьому напрямку і був основою для подальших досліджень.
Особливо швидко накопичувався досвід ведення національних рахунків у перші післявоєнні роки.
У 1950 р. статистичний відділ ООН зміг скласти розрахунок ресурсів країн світу. Було видано збірник "Статистика національного доходу 1938-1948 років", який вміщував статистичну звітність 41 країни. Половину цих розрахунків було опубліковано у виданнях різних країн протягом 12 місяців після закінчення звітного року. Ці калькуляції охоплювали 13 систем, поданих країнами, що використовували метод соціального розрахунку.
В Европі національні рахунки були основною інформацією про економічні умови та ефективність економічної системи, яка служила для розподілу післявоєнної допомоги й заохочення економічного зростання.

Загружаюсь...


Более старые статьи:

 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить