Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Наука ТНВ Економічний аналіз виконання програми “ЗЕРНО ХЕРСОНЩИНИ – 97”

Економічний аналіз виконання програми “ЗЕРНО ХЕРСОНЩИНИ – 97”
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

В звіті голови обласної ради В.М.Третьякова на ХV-у сесію (Наддніпрянська правда, № 122 від 21.Х.97 р.) порушене дуже важливе питання розвитку аграрного сектора області і особливо по виконанню програми "Зерно Херсонщини - 97". Але основні акценти і недоліки цієї програми не в тому "що програма була розроблена і виконувалась з установкою на вал і без обрахування рентабельності, прибутків", в бізнес-плані по цій програмі все це розраховано. Річ не в тому.
Основне питання, яке в кожного селянина на вустах: чому сільськогосподарський товаровиробник області, виконавши вищезгадану програму по валу більш ніж на 90% (вироблено зерна 2600тис.т.), залишився нізчим (в боргах і збитках)? Спробуємо об’єктивно проаналізувати причини такого парадоксального становища. На нашу думку, можливо виділити три групи причин. Перша: виробничо-технологічні; друга: погодно-климатичні; третя: фінансово-економічні.
Перші дві групи причин  достатньо об’єктивно і маштабно обговорено в Каховці на обласній нараді-конференції за підсумками виконання програми “Зерно Херсонщини – 97”. Газета уже інформувала по їх суті. Не будемо повторюватися, а тут ширше зупинимося на третій групі основних обставин.
1. Перша з них і основна це те, що дуже широкий натуральний бартерний товарообмін між сільгосптоваровиробниками та державними і напівдержавними організаціями, як "Агропостач" (паливно-мастильні матеріали, добрива, засоби захисту рослин, запасні частини і др.), так і заготівельними організаціями призвів до негативних наслідків через поступове диктаторське підвищення коефіцієнта бартерного товарообміну. Достатньо привести приклад, по фірмі "Агропостач", яка за період з березня по липень 1997 року за одну тону дизпалива обмінювала 2.79 тони зерна, замість початкове розрахованого коефіцієнта 1.47 (440 грн. ціна 1 тони дизпалива і 300 грн. ціна 1 тони зерна, що закладено в програму і погоджено з усіма адміністративними підрозділами області). Фактично за рік (з серпня 1996 р. по липень 1997 р.) цей коефіцієнт директивно (односторонньо) підвищувався з 1.47 до 1.92; потім до 2.1 і 2.79.
Яка ж економіка витримає цей односторонній, монопольний рекет? Це ж приклад тільки по одному ресурсу.
Ряд керівників сільгоспідприємств, котрі мали на своїх рахунках гроші (а 90% їх позбавлені) закуповували паливно-мастильні матеріали в комерційних структурах в двічі дешевше. Як бачимо, це одна із основних причин широкого пограбування сільських трудівників (та і не тільки їх).
З одної сторони запланована ціна на зерно 300 грн. за 1 тону невисока не тільки в порівнянні з світовими, біржовими і регіональними цінами (до речі вона не підтримана державою через дотації як в більшості країн з ринковою економікою), а фактично при реалізації вона становила 150-170 грн., тобто в двічі менше (і не тільки провина в тому, що низька якість зерна, а й штучне заниження класності його на елеваторах).
З другої сторони, що дуже дивно - як державні органи, котрі повинні виступати захисниками інтересів сільгосптоваровиробників, або надійними партнерами їх в ринкових відносинах, вимагають майже в двічі вище договірної ціни на паливо. До речі, в бізнес-плані цієї програми всі державні і напівдержавні структури АПК області дали (прогнозували) самі такі ціни на матеріально-технічні ресурси, що складало б лише 36% від вартості всього вирощеного зерна.
2. На фінансові результати цієї програми негативно вплинуло й те, що значна кількість зерна (біля 400 тис.тон – 15% валу) пішла на натуральну оплату праці сільським трударям за 1997 рік, а також за борги оплати 1995-96 р.р. Розрахунки велись по собівартості зерна, а в більшості випадків - значно дешевше.
3. Значні витрати в цьому сільськогосподарському сезоні (серпень 1996 - липень 1997 р.р.) були здійснені на ліквідацію промахів в агротехніці минулих 2-3-х років хаоса і безвідповідальності, де величезні площі були незорані, заростали бур’янами, значні масиви заражені шкідниками і хворобами із-за відсутності матеріально-технічних ресурсів в ті роки і дезорганізованості в керівництві.
А тепер, що ж робити? Висновки. Пропозиції.

Загружаюсь...


Более старые статьи:

 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить