Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Наука ТНВ Застосування лесу для запобігання солонцепроявлення на вторинно осолонцьованих ґрунтах Півдня України

Застосування лесу для запобігання солонцепроявлення на вторинно осолонцьованих ґрунтах Півдня України
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

В умовах дефіциту якісних вод для зрошення грунтів півдня України використовують мінералізовані води небажаного якіс¬ного складу, які призводять до зміщення гідрохімічної рівноваги у сис¬темі ґрунтовий розчин - грунтово-поглинаючий комплекс і викликають розвиток солонцевого процесу різної інтенсивності. Застосування лесу, до складу якого входить природний, екологічно чистий кальцевмісний меліорант - карбонат кальцію, запобігає активному солонцепроявленню при слабкій інтенсивності солонцевого процесу, при зро¬шенні грунтів мінералізованими водами.
Існують різноманітні критерії і методи оцінки придатності вод для зрошення. До недоліків чисельних гостів, класифікацій і вимог стосовно вод належить відсутність комплексності, конкретності у взаємозв'язку складу води з властивостями і режимами грунтів, а також їх прогнозування. В Держстандарті України ДСТУ-2730-94 в якості агрономічних критеріїв іригаційної оцінки вод запропоновані показники основних елементарних грунтових процесів - засолення, олуговування і осолонцювання грунтів.
Дня цього попередньо необхідно провести розрахунок засолення грунтів по сумі токсичних солей, виражених в еквівалентах хлору; визначення олуговування грунтів по величині рН, карбонат-іону, ток¬сичній лужності, осолонцювання грунтів - по співвідношенню катіона натрія до суми всіх катіонів з урахуванням протисолонцюючої буферності грунтів, термодинамічних показ¬ників.
Для зрошення чорнозема південного вторинно осолон¬цьованого низькогумусного важкосуглинкового викорис¬товувалась артезіанська вода верхнесарматського горизонту, мінералізація якої змінювалась в межах 1.70-2.40 г/л /табл.1/. Вміст гідрокарбонат-іонів складав 1.60-4.80 мг-екв/л; іонів хлору – 4.20-11.60 мг-екв/л; сульфат-іонів - 17.86-31.90 мг-екв/л. Вміст іонів кальцію, магнію і натрію відповідно дорівнювався 3.16-7.70; 9.0-13.0; 13.50-20.64 мг-екв/л. Водневий показник змінювався у діапазоні 7.2-8.0 одиниць. Клас цих вод по хімічному складу у всі строки спостережень практично не змінювався.
Згідно ДСТУ-2730-94 артезіанська вода по небезпечності засо¬лення належить до другого класу, тобто обмежено придатна, тому що рівень її мінералізації знаходиться в межах 1-3 г/л, а концентра¬ція токсичних іонів - 8,59-16,34 мг-екв/л, що більше 5 мг-екв/л, допустимих для грунтів важкого механічного складу. По небезпеч¬ності олуговування вода належить то до першого, то до другого кла¬су в різні строки визначення /див.табл.1/, тому що рН коливається в межах 7,2-8,0 одиниць, а токсична лужність дорівнює 1,25-3,05 мг-екв/л. По небезпечності осолонцювання зрошувальна вода належить до другого класу, тому що головний показник осолонцьовучої здат¬ності води - відношення натрію до суми катіонів змінювалось від 54,7 до 71,6%, досягаючи в середньому значення 61,4%. При цьому співвідношення між магнієм і кальцієм було більше одиниці і коли¬валось від 1,38 до 2,85.
Таким чином, використання мінералізованих вод другого класу /обмежено придатних/ веде до розвитку осолонцювання грунтів, періо¬дичного олуговування і засолення. Застосування таких вод потребує постійного контролю за напрямком ґрунтових процесів і попередження їх розвитку.

Загружаюсь...

 


Более старые статьи:

 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить