Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Наука ТНВ Методологічні і методичні аспекти створення автоматизованої системи прийняття технологічних рішень на основі прогнозування розвитку культур

Методологічні і методичні аспекти створення автоматизованої системи прийняття технологічних рішень на основі прогнозування розвитку культур
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 
Индекс материала
Методологічні і методичні аспекти створення автоматизованої системи прийняття технологічних рішень на основі прогнозування розвитку культур
Страница 2
Все страницы

Методологічні і методичні аспекти створення автоматизованої системи прийняття технологічних рішень на основі прогнозування розвитку культур


В науці відбувається інтенсивне накопичення фактів, які все імовірніше свідчать про складність, суперечність і різноманітність навколишнього світу. Людині в цій ситуації все важче приймати адекватні ситуаційні рішення. Обсяг знань і та кількість зв’язків, що йому потрібно враховувати, зростають швидше ніж по експоненті [126,127]. Тобто, людині стає все важче дослідити фрагменти реальності, окремі системи, що можуть бути вивчені і усвідомлені за допомо-гою традиційних засобів пізнавання, тобто експериментально. Для вирішення тих чи інших подібних задач досліднику потрібно виділяти не фрагменти, а цілі схеми реальності, враховувати тисячі взаємодій між компонентами систем.
Вважається, що єдиним реальним засобом аналізу навколишньої дійсно-сті є моделювання і експериментування з цими моделями, iмiтуючими реаль-ність [127]. Велике значення в цьому випадку має якість моделі і ЕОМ, тобто методологічні концепції виключення з навколишньої дійсності і вивчення сис-тем, а також наявність відповідних засобів обчислювальної техніки [126].
Тому наука про системи і обчислювальна техніка, що по Дж. Кліру [68] є її лабораторією і найбільш важливим методологічним засобом, почали розвива-тися разом, впливаючи одна на одну. Однак слід підкреслити, що в цьому ра-курсі мета науки про системи не в тому щоб замінити мозок людини машиною, а в тому щоб симбіотично доповнити його комп’ютером з пакетом відповідних методичних засобів [68,40].
Найбільш складною задачею в здійсненні людино-машинного діалогу вважається утворення сукупності процедур спілкування з фахівцями в різнома-нітних областях знань [127,136]. Питання інформаційного обміну між фахівця-ми різноманітних спеціальностей все далі загострюються. Взаємне непорозу-міння зростає до серйозних проблем при вирішенні системних задач і на часі є основним гальмом в пізнаванні, особливо в пізнаванні проблем землеробства, де природним є прагнення до комплексних досліджень. Факти, отримані вна-слідок експериментів і спостережень, самі по собі ще не дають наукового знан-ня. Воно виникає лише тоді, коли встановлюються їх зв'язки і відношення з ін-шими компонентами системи, що розглядається [174]. При цьому, має сенс ли-ше цілеспрямоване одержання фактів.
У вигляді основи для таких досліджень використовуються системний пі-дхід, як стратегія досліджень і системний аналіз, як засіб і інструмент вирішен-ня поставлених задач. Тобто, системний підхід є напрямом наукового пізнання, де межа між теорією і методологією з одного боку і прикладним призначенням з іншого проявляється не досить чітко.
Найбільш широке застосування засіб системного підходу знайшов при дослідженні складних об’єктів, що розвиваються: багаторівневих, ієрархічних, біологічних, технологічних і інших систем.
Суттю системного підходу є поєднання онтології систем (буття, існу-вання їх), гносеології (пізнання системи і системність знання) і управління сис-темами (розвиток і удосконалення, конструювання, забезпечення функціону-вання систем) [12].
Методологія системного підходу орієнтує дослідника на вияв багатова-ріантності зв’язків і відносин як в середині досліджуваного об'єкту, так і взає-мовідносин зовнішнього характеру. Отже, система, що вивчається, як фрагмент дійсності, розглядається як низка компонент і зв’язків між ними [153]. Це обу-мовлює систему як цілісну побудову.
Тобто системний підхід виступає як один з загальнонаукових методоло-гічних напрямів і становить міждисциплінарну методологію особливого типу, призначену забезпечити інтеграцію наукових знань з метою підвищення їх практичної ефективності [23,66].


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить