| Огляд літератури - Страница 14 |
|
Страница 14 из 16
В даний час через складність, специфічність досліджуваних об’єктів і задач практичного спрямування, що вирішуються найбільш широко, як інстру-ментарій дослідження використовуються емпіричні і напівемпіричні моделі формування врожаю. З одного боку, такі моделі виходять із загальних законо-мірностей формування біомаси і продуктивності культур з урахуванням фізики приземного шару, а з іншого, дозволяють усіляко використовувати наявні екс-периментальні дані, що характеризують цей процес. Крім того, моделі відносно легко алгоритмізуються, а тому прості в машинній реалізації.Якщо виходити з того, що предметом нашого системного дослідження є об’єкт, який становить складну систему, то можна стверджувати, що для надій-ності автоматизованої системи при вивченні слід фіксувати найбільш важливі характеристики об’єкту (у нашій нагоді культури, температура) [219,140, 46,206]. Напрямок модельного дослідження, який є дуже перспективним, ще не-давно мав труднощі в практичній реалізації, насамперед, через недостатність наших знань, слабкої інформаційної і технічної бази для їхньої реалізації. Од-нак, труднощі машинної постановки і реалізації поступово переборюються і, як показав наш досвід розробки СППР, СПТР з цим напрямком у перспективі ціл-ком обґрунтовано можна зв’язувати зростання наукового внеску в підвищення керованості й ефективності сільськогосподарського виробництва [84,85,120]. В дослідженнях зв’язків між факторами впливу і процесами, що проті-кають під час вегетації найбільш перспективним, і як показала сучасна практи-ка використання, ефективним, все ж вважається теоретичний аналіз зв’язку ро-звитку культур з визначальними факторами. Головне, що стримувало широке практичне використання методу, як вже відзначалося, це труднощі математич-ної інтерпретації процесів, відсутність спеціальних експериментальних даних і недостатні ресурсні можливості технічних засобів організації інформації. На протязі останнього десятиріччя дослідження в напрямку моделюван-ня і створення автоматизованих систем проводились відповідно до державної програми “Агрокомплекс” основною метою якої було створення автоматизова-ної системи комплексного прогнозування і управління продукційним процесом під назвою АСУ “Агроресурс”. Структурно АСУ повинно було складати чоти-ри підсистеми: “Погода”, “Фенолог”, “Захист рослин” і “Технолог”, а в основі інформаційного забезпечення параметри метеоспостережень – середні добові температури повітря, мінімальні і максимальні температури повітря і опади [80, 173]. Помітимо, що з причин складності задачі, методичних і методологічних прорахунків, ряду об’єктивних причин систему до
Более новые статьи:
Более старые статьи:
|