Для поиска темы - пользуйтесь СИСТЕМОЙ ПОИСКА


Стоимость дипломной работы


Home Наука ТНВ Ресурсосбереження в зрошувальному землеробстві

Ресурсосбереження в зрошувальному землеробстві
загрузка...
Рейтинг пользователей: / 0
ХудшийЛучший 

Сільське господарство як система поєднує в собі як природні (натуральні), так і штучні (техногенні) компоненти, які людина використовує для одержання продукції, задовольняючий його потреби в їжі, одягу та ін. Така система створюється людиною і керується їм за до­помогою техніки ї технології. В ідеалі така система повинна функціо­нувати в оптимальному режимі: враховуючи з одного боку потреби людей, а з іншого - можливості Природи. На справі ж, відповідні дії з боку природної системи часто не можуть бути передбаченими і врахованими людиною. Це призводить до порушень балансу елементів Природи, вклю­чаючи і саму людину, як її невід’ємну частку.
Зрошувану землеробство являв собою одну з таких еколого-економічних систем у сільському господарстві, що включає до себе технічну, (система зрошення) технологічну (система обробки землі), екологічну (природна система) та соціально-економічну (задоволення потреб сус­пільства) системи.
Людство давно використовує зрошуване землеробство як фактор, що допомагає одержувати стабільні врожаї. Однак, широкий розвиток меліо­рації на Україні не був достатньо підготовлений ні матеріально, ні технічно, ні технологічно, що призвело до екологічної кризи та збит­ковості витрат на меліорацію.
Освоєння зрошуваних земель на Україні, особливо в южній її час­тині, почалось особливо бурними темпами розвиватися починаючи з 1966 року і прискорено розвивалось майже до 1989 року. Були освоєні багаті чорноземні землі, які раніше давали 40-50 ц/га зерна озимої пшениці, але в засушливі роки врожай знижувався до 12-30 ц/га та менше. Здава­лося б, що зрошення призведе до стабілізації одержання врожаїв. Однак не був врахований той факт, що на Югі України, де випадає 350-470 мм. опадів за рік і сухі періоди нерегулярно чередуються з вологими, зрошення потрібне тільки в засушливу пору року і відразу по всій терн-торії одночасно. Наявних запасних ємкостей дуже недостатньо, тому технічно важко маневрувати поливами.
Підвищення врожайності на зрошуваних землях Юта України в най­кращому випадку на 25% перевищує врожайність на богарі, а втрата 44 % площі продуктивних земель на Україні і в Молдові може бути окуп­лена збільшенням врожайності як мінімум у 2 рази і це було б лише компенсацією продукції з втраченої землі, що раніше використовувала­ся в богарному землеробстві. Крім того, зрошення повинне окупити і значно більш високі витрати на будівництво і експлуатацію зрошуваних земель, тому що введення зрошуваного землеробства у 4-10 разів більш працемістке, енергомістке та матеріаломістке, ніж богарне.
Нераціональність поливних режимів в багатьох випадках побільшує­ться за рахунок поганих якостей зрошувальної води. Річки, що служать джерелом води часто забруднені за рахунок промислових, побутових та дренажних стоків, що служить причиною зниження плодючості грунтів. майже до того, що становиться невигідним їх використання і їх спи­сують.
То де ж вихід з цієї ситуації? Бо з одного боку зрошуване земле­робство це фактор стабільного одержання врожаїв, а з іншого (при теперішньому стані зрошення) - фактор негативної дії на екологію.

Загружаюсь...


 
загрузка...

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить