На сучасному етапі селекційних робіт в свинарстві важ­ливого значення набуває раціональне використання перспективного і резервного генофонду в програмах селекції і гібридизації. При цьому в синтетичній селекції бажано використовувати популяції що мають відособлений генофонд, так як певна міра дискретності є генетичною базою для прояву гетерозисного ефекту (Подстрешний О.П., Гінтовт В. Ю.,1985). Це підтверджується дослідженнями, проведеними В.П.Кова­ленко і Ю.В.Бондаренко (1979) в птахівництві, якими пока­зано, що рівень гетерозиготності родинних форм визначає сту­пінь прояву гетерозису за продуктивними і репродуктивними якостями. Для визначення генетичних відмінностей між лініями, типами, породами тварин використовується достатній арсенал засобів обчислювальної техніки, зокрема в тваринництві знайшли широке використання визначення евклідової відстані, трансгресії ознак.
Останнім часом найбільш поширеним є метод запропонований Ф.Ф.Ейснером, Е.Ф. Марковою і С.І.Святченко (1982), який перед­бачає вивчення генетичних дистанцій між породами, генеалогічними гру­пами виходячи з величини їх трансгресії і мінливості. Поряд з цим набуває поширення метод кластерного аналізу, який застосовується для визначення груп тварин, що мають подібний рівень мірних, або якісних ознак.
Але в свинарстві є лише окремі роботи, що мають за мету визначити ступінь спорідненості порід, їх генеалогічний корінь. Тому є актуальним всебічний аналіз диференціації порід свиней за комп­лексами господарсько-корисних ознак з метою встановити характер мікроеволюційних процесів, що відбуваються на протязі ряду поколінь чистопорідного розведення. Важливо також встановити які зміни в генетичній диференціації порід пов'язані з проявом гетерозису і помісних тварин. Виходячи з цього нами проведено вивчення генетичної дискретності порід свиней різного напрямку продук­тивності, встановлені їх кластери розподілу за відгодівельними і м'яс­ними якостями. Матеріал і методика досліджень. Вивчені відго­дівельні і м'ясні якості 5 порід свиней і 6 помісних поєднань, які пройшли випробовування методом контрольної відгодівлі за методикою інституту свинарства УААН.. Поряд з вивченням відгодівельних якостей свиней (за середньодобовим приростом при вирощуванні від 30 до 100 кг, віком досягнення живої маси 100 кг в днях і витратами кормів на 1 кг приросту) при забої тварин вивчено також їх  м'ясні якості, а саме: середня товщина шпику (см); площа "м'язевого вічка" (см2);довжина беконної половинки (см).
Для визначення генетичної дистанції між вивчаємими генотипами використовували методику розрахунку, що знаходиться в бібліотеці програм STATGRAPHICS (1992). Основним критерієм оцінки подібності або відмінності порівнюємих генотипів являлась евклідова відстань, що розраховувалась для нормованих даних.
Проведена також побудова дендрограм для наочної ілюстрації виявлених закономірностей.